Перший замголови СБУ Віктор Трепак : про конфлікт і протистояння між СБУ і ГПУ

За одним з рідкісних депутатів, що займаються розкриттям корупційних наривів—Сергієм Лещенко—стежать "орли" Авакова. Корбана "приймають" в СІЗО, Кернеса—приймають на Банковій. Лідер президентської фракції рекомендує в штат керівництва управління "К", по суті, Антибіотика, а той, хто через непорозуміння називається народним депутатом, б'є його ногою в голову на засіданні антикоррупционого комітету. Війна влади. Війна кланів. Війна "дахів".

Протистояння між СБУ і ГПУ лише одна з фігурок в матрьошці воєн, що переживаються країною. У їх війні мало чорно - білості і багато сіро - жадності. У ній немає однозначних героїв, а говорять і відмовчуються. У ній мало страху за країну—значно більше страху перед начальником.Бійку між інструментами під час операції може дозволити тільки дуже поганий хірург...

12 листопада ZN.UA повідомило про те, що один з двох перших заступників голови СБУ—начальник Головного управління по боротьбі з корупцією і оргзлочинністю Центрального управлінняВіктор Трепак—подав президентові рапорт про відставкуу зв'язку з неможливістю ефективно виконувати обов'язки унаслідок знаходження на чолі ГПУ Віктора Шокина. Адміністрація президента відмовчалася.СБУ заявила, що не має в розпорядженні заяви Тріпака, який знаходиться на лікарняному. Кореспондентові ZN.UA Іллі МОСКАЛЕНКО вдалося зв'язатися з Віктором Трепаком і задати низку запитань.

—Насправді я подав два рапорти на звільнення з посади. Перший—29 жовтня на ім'я голови СБУ. Я діяв відповідно до існуючих в Службі правил:заступник голови подає рапорт про звільнення голові, а голова на його основі вносить представлення президентові, який видає відповідний указ. По аналогії з процедурою призначення на цю посаду.

Після того, як з моменту подання рапорту пройшло 10 днів і на нього не було належної реакції, 9 листопада я подав другий рапорт—вже безпосередньо на ім'я президента. Закон надає мені таке право: відповідно до ст. 13 закону "Про Службу безпеки України", представлення голови Служби обов'язкове для призначення його заступника, а для звільнення закон такого представлення не вимагає. Тому я звернувся безпосередньо до президента. Зараз знаходжуся на лікарняному.

—Чим викликано ваше бажання піти з посади, адже ви були призначені на неї тільки влітку?

—Ви говорите "бажання піти"? Чесно кажучи, було зовсім інше велике бажання—працювати.Адже навіть за такий стислий термін яке - що вдалося реалізувати, зробити певні напрацювання, а головне—вселити віру багатьом співробітникам главку "К" в те, що можна працювати по - новому і по - серйозному. Тому рішення про звільнення можна вважати швидше внутрішньо вимушеним. Але воно абсолютно усвідомлене, однозначне і тверде. Оскільки я чітко зрозумів, що в нинішніх обставинах у мене не буде можливості працювати на цій посаді так, як можу, як того вимагає закон і як необхідно суспільству.

—Ми знаємо, що перш ніж подати рапорт, ви зустрічалися з президентом Порошенком. Чим мотивували йому своє рішення?

—Зустріч відбулася 28 жовтня—на другий день після засідання парламентського антикорупційного комітету, в якому я брав участь разом із заступником генпрокурора В.Касько.Предметом розмови з президентом були питання, пов'язані з діяльністю СБУ по лінії протидії корупції—як поточні, так і перспективні. Йшлося і про справу так званих "діамантових прокурорів", поява якої, і це я говорю відповідально, була б неможлива без підтримки президента. Без його сприяння воно "захлинулося" б ще на первинному етапі його реалізації. Результатом цієї зустрічі стало те, що я повідомив главі держави про свій намір звільнитися із займаної посади. І виклав йому мотиви такого кроку.

—Ці мотиви ви потім вказали в рапорті президентові про звільнення?

—Так. Я попросив звільнити мене із займаної посади "у зв'язку з неможливістю виконання очолюваним мною спеціальним підрозділом визначених законом завдань по протидії корупції і організованої злочинності з - за перебування на посаді генерального прокурора України Шокина В.Н." Це—головна причина мого рішення. Хоча і не єдина.

—Тобто ви йдете з - за резонансної справи "діамантових прокурорів"?

—Справа "діамантових прокурорів"—ця не просто резонансна справа відносно прокурорів високого рівня. Воно багато в чому визначає подальший зміст боротьби з корупцією в нашій країні, оскільки ламає систему кругової поруки, закритості, недоторканості, що створювалася і існувала десятиліттями.

Слід розуміти, що прокурори, не маючи недоторканості де - юрі, завжди були недоторканними де - факто. Кого з прокурорів можна "чіпати", а кого—ні, визначав генпрокурор, від якого вони повністю залежали і якому віддано служили. Такий стан речей давав можливість генпрокуророві "панувати" не лише в системі прокуратури, але і в усій правоохоронній системі.І значною мірою—також в судовій системі. Цей і ряд інших моментів робить вітчизняне правосуддя дуже суб'єктивним, коли відповідальність тих же корупціонерів залежить не від наявності правових підстав, а від політичного або особистого інтересу.

Ми пішли на реалізацію матеріалів в цій справі, усвідомлюючи усі риски і загрози. Адже справа стосувалася не просто прокурорів, а прокурорів найвищого рівня—першого заступника начальника головного слідчого управління ГПУ і заступника прокурора Київської області. Надалі став також відомий позаслужбовий зв'язок фігурантів цієї справи з генпрокурором.

—На згаданому вами засіданні парламентського антикорупційного комітету ви заявили, що у справі "діамантових прокурорів" на співробітників СБУ виявляється "потужний тиск". Але тоді ви не деталізували, в чому ж проявлявся цей тиск і чи виявлялося воно особисто на вас.

—Відразу ж після затримання фігурантів цієї справи ГПУ відкрила чотири або п'ять (точно навіть не знаю) кримінальних виробництв, предметом яких стала діяльність нашій слідчий - оперативної групи. Її членам інкримінували перевищення службових повноважень і тому подібне З часом ряд виробництв закрили, інші—передали у військову прокуратуру для розслідування. Нещодавно ГПУ відкрила ще одно кримінальне виробництво—за розголошування державної таємниці, яке торкається мене і співробітників главку "К". Це виробництво—надумане, підстави для його відкриття були штучно створені. Сьогодні ГПУ активно по ньому працює, збирає матеріали, проводить слідчі дії, тобто нам чітко сигналізують: ви під дамокловим мечем.

Звинувачувальні матеріали відносно мене ГПУ збирає навіть в тих кримінальних виробництвах, які не мають ніякого відношення ні до мене, ні до вказаної справи.Свідкам, яких допитують у рамках інших виробництв, ставлять питання про мою участь в реалізації справи "діамантових прокурорів". Це очевидне процесуальне зловживання.

Буквально днями стало відомо, що ГПУ пішла ще далі. Вона захотіла отримати доступ до "святая святих"—режимно - секретному відділу апеляційного суду м. Києва. Мета зрозуміла—ознайомитися з усіма оперативними матеріалами, по яких суд давав СБУ дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Це при тому, що у прокурорів, які є процесуальними керівниками, і так був певний доступ до оперативних матеріалів. Але хто - те захотів побачити увесь масив розробок, які проводили і проводять СБУ, МВС, Служба зовнішньої розвідки, ГУР Міноборони. Очевидно, хто - те дуже стурбований своєю і своїх наближених долею. І ГПУ вдалося отримати дозвіл суду на обшук в РСО апеляційного суду Києва.А знаєте, який суд дав такий дозвіл? Новозаводской районний суд Чернігова, у голови якого тісні неформальні контакти з керівництвом ГПУ. Тому ГПУ часто звертається до цього суду з важливих для неї питань.

Це тільки частина того, що відбувається навколо співробітників СБУ, задіяних в реалізації матеріалів у справі "діамантових прокурорів", навколо главку "К" в цілому. Така активність ГПУ в цих виробництвах виглядає як банальна помста і розправа. Найпарадоксальніше, що займаються цим колишні підлеглі В.Шапакина з головного слідчого управління ГПУ, яке тепер очолює Ю.Грищенко. Останнього, як і В.Шапакина, вважають наближеним до діючого генпрокурора. Про що ще потрібно говорити?

—Очевидний гострий конфлікт між вами і генпрокурором, між співробітниками СБУ і прокуратури.Це персональний конфлікт або конфлікт між системами?

—Конфлікт між ГПУ і СБУ існує, навіть якщо виходити з того, про що я сказав. Зовні він може сприйматися виключно як персональне протистояння, що насправді не так. Безперечно, суб'єктивна складова в нім є.

Головні ж причини цього конфлікту—об'єктивні, які криються, зокрема, в законодавчій регламентації діяльності оперативних служб СБУ і повноважень прокуратури. Йдеться про діючий Кримінальний процесуальний кодекс, який, на мій погляд, побудований на концептуально помилкових началах. Він передбачає тотальний прокурорський контроль над діяльністю оперативних працівників і служб. Оперативники не можуть і кроку ступити без узгодження з прокурором—процесуальним керівником. Ми повинні повідомляти прокурора про усі оперативні заходи, здійснювані відносно корупціонерів.Це відразу ставить під загрозу усю оперативну розробку, оскільки на самому її початку з'являється додаткове потенційне джерело просочування оперативної інформації. І на практиці у багатьох випадках через нього відбувається "злив" такої інформації. Тим більше загрози, коли йдеться про документування протиправних дій самих прокурорів. Крім того, прокурор, якщо у нього є персональний або "корпоративний" інтерес, може заблокувати реалізацію справи ще на стадії оперативного документування.

Процесуальне всесилля прокуратури було спеціально введене ідеологами нового КПК. Пам'ятайте, він приймався в 2012 р., саме тоді, коли Янукович завершував концентрацію політичної влади у своїх руках. А безпосередню владу над правоохоронними структурами він хотів сконцентрувати в руках найвідданішої йому людини—тодішнього генпрокурора В.Пшонки.Щоб мати повну обізнаність про те, чим займаються усі оперативні служби, щоб легше було їх контролювати і використати. Тоді і придумали цю прокурорську вузду, яку накинули на оперативників і слідчих—процесуальне керівництво. Хоча Конституція не передбачає виконання прокуратурою такої функції. Те, що це нормативне творіння "освячував" сам Янукович, підтвердив тодішній керівник головного управління з питань судоустрою АП А.Портнов, що курирував розробку і прийняття КПК. У інтерв'ю ZN.UA він сказав: "Автором і ідеологом цього документу є президент України, а ми супроводжували цей процес і здійснювали його менеджмент".

Януковича вже давно немає в Україні, а ми продовжуємо працювати по його ідеології. Тоді генпрокурором був Пшінка, тепер—Шокин, скоро прийде хто - те інший. Але системно це мало що міняє. КПК потрібно міняти негайно.Потрібно відновити процесуальну самостійність слідчих і дати деяку свободу для оперативної роботи. Достатнім контролем над такою роботою є дозвіл суду на проведення негласних заходів.

—З - за порушення процедури суд визнав незаконним зняття недоторканості з И.Мосийчука. У ГПУ стверджують, що з - за порушення процедур при затриманні і обшуку у "діамантових прокурорів" суд їх відпустить, і це буде на вашій совісті. Що скажете?

—Скажу, що рішення про затримання В.Шапакина і А.Корнийца і проведенні обшуків, в яких брали участь співробітники СБУ, приймав слідчий за узгодженням з процесуальним керівником. При цьому він керувався положеннями закону, який надає право слідчому затримувати особу на 72 години і проводити обшук без визначення слідчого судді.Надалі законність підстав затримання вказаних осіб і проведення обшуків перевірялася в судовому порядку. Суд, у тому числі апеляційній інстанції, визнав законним проведення вказаних заходів.

—Чи брали участь ви в розробці справи Корбана, і як оцінюєте подію?

—Не брав участь. До реалізації матеріалів цієї справи не маю ніякого відношення. Давати ж оцінку проведеній СБУ спільно з ГПУ операції не можу, оскільки, в - перших, мені не відомі усі її деталі, в - других, робити це мені було б неправильно.

—Чи правдива інформація, що дружина одного з "діамантових прокурорів"—родичка сім'ї Порошенко?

—Уперше чую. Мені про це нічого не відомо.

—Хто, окрім президента і голови СБУ, може впливати на кадрову політику СБУ?

—Ключові кадрові рішення в системі СБУ приймають президент і голова СБУ. Призначення на посади нижчого рівня і звільнення з них віднесене до компетенції керівників департаментів центрального апарату СБУ і начальників обласних управлінь.

Безперечно, приймаючи кадрове рішення, кожен з вказаних посадовців керується не лише нормативно певними вимогами до кандидатів на посаду, але і певними власними критеріями і баченням. Адже за будь-яким кадровим рішенням стоїть відповідальність того, хто його приймає.

Якби я сказав, що кадрові рішення в системі СБУ приймаються без урахування зовнішніх впливів, лобіювання, у тому числі політичного—я б покривив душею. У тому або іншому ступені це є.Систему СБУ не можуть обійти загальні тенденції, властиві кадровій політиці держави в цілому.

Чи усі призначення в очолюваному мною главку "К" здійснювалися відповідно до мого бачення? Ні!

—Нещодавно Г.Корбан заявив, що ваш перший заступник—П.Демчина—оголосив себе "наглядачам" від И.Кононенко.

—Що Демчина і Кононенко хороші знайомі і постійно спілкуються—це майже загальновідомий факт. Як хто себе позиціонує перед іншими—його особиста справа. Хоча, звичайно, по цьому можна судити як про суть саму людину, так і про його моральність. Що ж до "наглядачів", як ви сказали—як тільки вони з'являться в СБУ, неважливо, від кого—про спецслужбу держави можна буде забути.

—Ваші неприємності, серед іншого, зв'язують з тим, що ви втрутилися і намагалися зупинити схеми значних контрабандних потоків :горіхів, металу, спирту і сигарет. Чи правда, що у зв'язку з цим ви відчули невдоволення Кононенко і Грановского?

—Масштабні контрабандні схеми можуть успішно "працювати" тільки за умови, що у їх організаторів є "добро" від усіх правоохоронних структур—прокуратури, фіскальної і пограничної служб, СБУ. Після призначення мене на посаду першого заступника голови СБУ—начальника главку "К"—були проведені ряд кадрових змін і організаційних заходів, якими давався чіткий сигнал : СБУ говорить "стоп" таким схемам. Це не означає, що вони автоматично перестали працювати. Але для їх існування виникла реальна загроза. Далі ми почали поступову роботу по ліквідації таких схем. Про це знало керівництво держави, співробітники Служби, представники бізнесу. Безумовно, знали про це і організатори контрабандних схем.Я дуже вдячний голові СБУ Василю Сергійовичу Грицаку за те, що його позиція в цьому питанні співпадала з моєю, і він забезпечив мені можливість до останнього тримати таку позицію.

—Яку, за вашою інформацією, вигоду від контрабанди на Сході України і здобичі бурштину мають силовики, схеми, що "прикривають"?

—Гібридна війна, яка йде на Сході України, породжує гібридність багатьох правових явищ. Зокрема тієї ж контрабанди. Оскільки порушення правил переміщення товарів через так звану лінію розмежування юридично контрабандою не є. Контрабанда—це незаконне переміщення певних товарів через митний кордон України. Але це юридична сторона. Фактична полягає в тому, що схеми заробляння на переміщенні товарів на неконтрольовану українською владою територію Донецької і Луганської областей і з неї працюють.Безперечно, йдеться про величезні об'єми товарів і колосальні суми. Але яких точно, я не скажу, оскільки ці питання входять в компетенцію іншого заступника голови СБУ, яка займається діяльністю антитерористичного центру.

Прибули від незаконної здобичі бурштину досягають десятків мільйонів доларів. Зрозуміло, що основна їх частина йде не старателям—вони працюють "за сльози". У цьому незаконному промислі співпали інтереси криміналу, політиків і правоохоронців. СБУ знає, хто за ним стоїть. Знешкодити цього спрута дуже складно. Непросте завдання—документування злочинної діяльності організаторів вказаного промислу. Але потрібно враховувати ще і соціально - економічні аспекти цієї проблеми. У - перших, питання здобичі бурштину залишаються законодавчо неврегульованими.У - других, в цю діяльність залучена величезна кількість місцевого населення, для якого здобич бурштину—чи не єдиний спосіб вижити.

—Чи зміниться, на ваш погляд, кардинально ситуація з протидією корупції після того, як Національне антикорупційне бюро заробить "на повну"?

—Може змінитися, а може і не змінитися. Все залежить від декількох моментів. У - перших, від того, по яких принципах і наскільки професійно воно діятиме. У - других, від того, кого призначать антикорупційним прокурором. Якщо це буде антикорупційний прокурор по назві, а не по суті, то такий же буде і діяльність НАБУ.Адже, незважаючи на його дуже широкі повноваження, НАБУ у своїй діяльності повністю залежить від антикорупційного прокурора, який санкціонуватиме усі заходи, що проводяться співробітниками НАБУ по документуванню фактів корупції і процесуальної реалізації отриманих матеріалів. Положення про тотальну залежність оперативного підрозділу від прокурора, закладене в КПК, поширюється на стосунки НАБУ і антикорупційного прокурора.

Фігура антикорупційного прокурора—надважлива в системі протидії корупції. Він не просто посадовець з величезними повноваженнями, він ще і символ, і гарант справжньої боротьби з корупцією. Це добре розуміють як ті, хто хоче результативної протидії корупції, так і ті, хто хоче її імітації, щоб узабезпечити себе і своє оточення. Звідси усі ці проблеми, що виникли з формуванням складу і роботою конкурсної комісії.Згідно із законом, з відібраних нею кандидатів антикорупційного прокурора призначає генпрокурор.

Якщо виходити з інтересів справи, то призначати антикорупційного прокурора повинен був би той, що не діє, а новий генпрокурор. Це я говорю не з - за якого - те особистого упередженого відношення до В.Шокину. До нього є маса претензій з боку суспільства, політикуму, експертного середовища, наших міжнародних партнерів, що займаються питаннями боротьби з корупцією. Усе це об'єктивно понизить рівень громадської довіри і легітимності (а вони в даному випадку критично важливі) до антикорупційного прокурора, якщо його призначить діючий генпрокурор.

—І останнє питання. У очолюваної вами структури є корупційні претензії до президента України Петра Порошенка і прем'єр - міністрові України Арсенію Яценюку?

—Відразу скажу, що для мене це питання нестандартне і складне.Його нестандартність в тому, що усі звикли до іншого : це президент і прем'єр - міністр як вищі посадовці пред'являють претензії до правоохоронних органів з приводу їх корумпованості і боротьби з корупцією, а не навпаки. У чому ви праві, так це в тому, що в правовій державі повинно бути "навпаки". Якщо, безумовно, для цього є законні підстави. Складність поставленого вами питання полягає в двох аспектах. У - перших, з - за специфіки своєї діяльності про багато речей я просто не можу говорити. У - других, вас не влаштовує ні відмова відповідати на це питання, ні негативна відповідь по суті. В той же час, для того, щоб відповісти ствердно про наявність яких - або претензій до вищих посадовців, потрібно мати достатні правові підстави. Власне, як і у разі пред'явлення претензій до кого - або іншому. У мене таких підстав немає.

Інша ситуація з тими, хто вважається командою глави держави і глави уряду або були призначені ними. Тут, навіть якщо судити за інформацією, обнародуваною вітчизняними і зарубіжними ЗМІ, проблеми є. І вони будуть ще більше, якщо своєчасно не вжити дієві заходи, передусім кадрові.

"Дзеркало тижня"