Китай, рф та Іран посилюють свій вплив на Антарктиду – «мирні» місії можуть мати військові цілі

Китай, рф, Іран та інші країни розширюють межі санкціонованих видів діяльності на Антарктиді та обмірковують майбутні територіальні претензії.

Про це пише Foreign Affairs, передає Дзеркало тижня.

Минулої осені командувач іранських військово-морських сил Шахрам Ірані заявив, що Тегеран планує побудувати постійну базу в Антарктиді. Він зайшов так далеко, що заявив, ніби Іран якимось чином має “права власності” на Південний полюс.

Пізніше у листопаді прибув найбільший в історії Китаю антарктичний флот із 460 співробітниками для будівництва п'ятої дослідницької станції на континенті. Вони завершили роботу за три місяці, і станція відкрилася в лютому. Відповідно до договору про Антарктику, який регулює діяльність на континенті, дії Китаю цілком допустимі.

Це не заважає підозрювати, що на китайських дослідницьких станціях можуть проводитися роботи військового характеру, зокрема з метою спостереження. Одного дня дослідницькі супутники можуть відстежувати зрушення крижаних шельфів, а іншого перемкнутися на картування руху військ в Австралії.

З Антарктиди можна вийти в Атлантичний, Індійський і Тихий океани. На її території та на шельфі знаходяться величезні поклади цінних мінералів, нафти й природного газу. Континент також відіграє центральну роль у глобальних комунікаціях, оскільки з нього відкривається “найчистіший” доступ у космос, оскільки волога в повітрі замерзає, що робить антарктичні наземні станції вкрай важливими для роботи супутників.

Збройні сили Китаю та росії надають матеріально-технічну підтримку деяким національним антарктичним місіям. Ця практика нібито відповідає положенням Договору про Антарктику, але її неоднозначність створює очевидні наслідки для безпеки. Важко визначити, чи проводить персонал цивільні або військові операції.

Як повідомляли раніше, США повертають свою присутність в Арктиці, щоб протистояти Китаю та рф.