Німецьке видання опублікувало інформацію про нібито мирну угоду, яку росія і Україна могли підписати на початку вторгнення

Росія вимагала від України нейтралітету, обмеження кількості збройних сил, зброї, техніки та авіації. Окуповані території, включно з Кримом, мали залишитися за Москвою. Росіяни хотіли примусити Україну здатися шляхом переговорів. Німецьке видання оприлюднило інформацію про нібито мирну угоду, яку Україна та росія мали намір підписати на початку повномасштабної війни.

Про це повідомляє Die Welt.

Згідно з опублікованими даними, через кілька тижнів після початку російського вторгнення сторони розробили проєкт мирної угоди. Цей документ на 17 сторінок містив умови припинення війни, які узгодили 15 квітня 2022 року. Зокрема, росія вимагала від України нейтралітету та обмеження кількості військового озброєння.

Зазначається, що лише декілька пунктів залишилося неузгодженими і їх мали обговорити особисто президенти росії та України на зустрічі, яка так і не відбувся.

Угода передбачала зобов'язання України дотримуватися «постійного нейтралітету», відмову від членства у військових союзах, включаючи НАТО, а також відмову від «виробництва, отримання та купівлі» ядерної зброї. Крім того, Київ зобов'язувався не допускати іноземної військової присутності на своїй території та не брати участі у зовнішніх навчаннях та військових конфліктах.

Водночас у документі не було норми, яка прямо заважала би Україні стати членом Європейського Союзу.

Зі свого боку росія обіцяла не нападати на Україну. Для реалізації цього зобов'язання п'ять постійних членів Ради Безпеки ООН (США, Велика Британія, Франція, Китай, росія) мали би надати Україні комплексні гарантії безпеки. Якби стався напад, то ці держави повинні були би протягом трьох днів «підтримати право України на самооборону». Ця допомога могла надаватися «спільними зусиллями» або окремими гарантами. Договір повинна була ратифікувати кожна держава, яка поставила свій підпис під ним.

Журналісти вказують, що цей договір нібито суттєво відрізняється від Будапештського меморандуму 1994 року, коли Росія та інші західні держави надали Україні гарантії територіальної цілісності, але не гарантували військової допомоги в разі нападу.

Одним з основних питань, що стояли перед учасниками переговорів, були гарантії безпеки. Їх мали би схвалити ці п’ять країн. Росія прагнула додати у список Білорусь, а Україна хотіла бачити там ще Туреччину.

За документом, Крим та Севастополь мали бути виключені з гарантій безпеки, що фактично передбачало передачу контролю над ними росії.

Також залишалося незрозумілим, які саме території України ще треба було прибрати з гарантій безпеки. Під час перемовин у Стамбулі Україна начебто дала згоду виключити частини Донецької і Луганської областей, які вже були окуповані Росією до 24 лютого 2022 року. Проте росіяни хотіли, аби Зеленський і Путін визначили межі під час особистої розмови. Представники української делегації відкинули цей варіант.

Невирішеним залишалося і питання про кількість військових і техніки. Росія наполягала на різкому зменшенні ЗСУ. Україна виступала за менші обмеження.

Розбіжності у пропозиціях росії та України у питаннях чисельності армії та озброєння:

- росія вимагала, щоб чисельність ЗСУ складала 85 тисяч військових ‒ представники України
- могли погодитися на 250 тисяч,
- танки: 342 проти 800,
- бронетехніка: 1029 проти 2400,
- артилерійські установки: 519 проти 1900,
- реактивні системи залпового вогню: 96 із максимальною дальністю 40 км проти 600 на 280 км,
- міномети: 147 проти 1080,
- протитанкові ракети: 333 проти 2000,
- авіація: 102 винищувачі та 35 гелікоптерів проти 160 літаків та 144 вертольотів,
- військові кораблі: два проти восьми.

Німецькі журналісти вважають, що попередня угода показує, настільки Україна та росія були близькі до підписання мирного договору у квітні 2022 року. Проте згодом Кремль висунув додаткові вимоги, на які Київ начебто відповів відмовою.

Зокрема рф хотіла закріпити за російською мовою статус державної в Україні, припинення санкцій та судових позовів, а також законодавчої заборони «фашизму, нацизму та агресивного націоналізму».

Також видання наводить слова неназваного представника делегації від України, який сказав, що «це була найкраща угода, яку ми могли мати». Журналісти вказують, що навіть після двох років повномасштабної війни вони вважають цей договір «вигідним у ретроспективі».

«Україна вже кілька місяців тримає оборону і зазнає втрат. Озираючись назад, можна сказати, що тоді Україна була в сильнішій переговорній позиції, ніж зараз. Якби війна була закінчена приблизно через два місяці після її початку, це врятувало б незліченну кількість людських життів», ‒ йдеться у тексті.

За прогнозами учасників переговорів, Володимир Зеленський та владімір путін мали підписати угоду у квітні 2022 року.

Також Die Welt зазначає, що депутат від фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, який був у делегації на перемовинах, заявив, чому зустріч президентів України та росії не відбулася. Усе начебто через тодішнього прем’єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона, який під час приїзду у Київ 9 квітня 2022 року говорив, що Лондон «нічого не буде підписувати» з Путіним і Україна повинна боротися. Згодом британський політик спростував цю тезу. Однак у матеріалі вказується, що пропозиція надання безпекових гарантій за участі росії провалилася на цьому етапі.

Нагадаємо, у лютому Зеленський заявив, що Мінські домовленості не повторяться, а можливі переговори будуть на українських умовах.