Національні про. ех, ти!, чи Сутінки в "Дунайському коридорі"

Микола Пундик, голова Одеської обласної ради, прокоментував перспективи реалізації проектів будівництва залізниці Ізмаїл - Рени і автобана Одеса - Рени.

Микола Пундик, голова Одеської обласної ради, відповідаючи на питання головного редактора газети "Одеські вісті"("ОИ" № 21 від 24 лютого 2011 р.), прокоментував перспективи реалізації проектів будівництва залізниці Ізмаїл - Рени і автобана Одеса - Рени. Враховуючи те, що ці проекти мають стратегічне значення для нашого регіону, висловлювання Миколи Володимировича заслуговують на особливу увагу.Тим більше що вони, як виявилося, не дуже - те співпадають з офіційними тезами державної транспортної політики.

Відверто про сокровенний

"Комплексна програма розвитку Придунав'я врахувала самі соціально значимі проблеми регіону, - заявив Н. Пундик. - Я сказав би, що це програма державного значення. Вдосконалення роботи, впровадження нових технологій в дунайських портах несе для України потенціал вагомого використання транзитних можливостей з дванадцятьма європейськими країнами, а будівництво траси Одеса - Рени, кошторисна вартість якої 27,7 млрд грн, завантажить на повну потужність металургійні, машинобудівні, хімічні підприємства країни. Президент України під час останнього відвідування Одеси підкреслив, що розвиток Придунав'я - це великий національний економічний бренд держави, і обіцяв, що візьме під особистий контроль Дунайський транспортний коридор".

"На сьогодні існують дві точки зору із цього приводу, - сказав Н. Пундик, оцінюючи "життєздатність" ідеї спорудження залізниці Ізмаїл - Рени. - Перша: дорога потрібна як повітря і вона дасть подальший розвиток, у тому числі вантажопотоків в таких портах, як Ізмаїл і Рени. Інша: нічого, окрім "перетікання" вантажу з Ізмаїла в Рени, вона не дасть. Мається на увазі, що якщо сумарний вантажообіг портів Ізмаїл і Рени складає, умовно кажучи, 10 млн тонн, Ізмаїл працює на максимумі 6 млн тонн, а Рени - 4 млн тонн(30% від потужності), те будівництво цієї дороги в сумі складе ті ж 10 млн тонн.

Зараз проектний - кошторисна документація не готується, навіть не проведені геолого - дослідницькі роботи. Якщо подивитися на карту Одеської області, то побачимо, що на цій ділянці суцільні водойми, болота, нестійкі грунти. А там, де сушачи - вже распаеванная земля.Закону про викуп распаеванной землі у нас доки теж немає. За експертними оцінками, будівництво цієї залізниці приблизно дорівнюватиме будівництву автомобільної дороги Одеса - Рени. Але говорити, що це безперспективно, я теж не візьмуся".

"Будівництво складається з декількох етапів, - відмітив голова облради відносно проекту автобана Одеса - Рени. - Зараз період підготовки проектний - кошторисній документації. Поки котловани ніхто не копає, палі не забиває, тільки визначають, де усе це робити, тому що існує декілька варіантів переходу через лиман, через Дністер. Але питання не застопорилося. Звичайно, хотілося б, щоб підтримка держави була активнішою. "Дунайський транспортний коридор", один з одинадцяти національних проектів, знаходиться, як я вже говорив, під безпосереднім кураторством нашого президента Віктора Януковича. У комплексі він включає автомобільну дорогу Одеса - Рени.

У Європі ми знайшли тільки одного союзника, якому ця дорога потрібна так само як і нам, - це Туреччина. Ні для кого не секрет, що Румунія, як член Євросоюзу, усіма можливими важелями відтягує вирішення цього питання, оскільки для них дуже важливо, щоб транзитні шляхи проходили через територію Румунії і Молдови. А Туреччина, як ми і Росія, зацікавлена у будівництві транспортного кільця навколо Чорного моря. Нещодавно наш президент зустрічався з прем'єр - міністром Туреччини. Обговорювався, у тому числі, і це питання. Турецька сторона виразила готовність і приватними інвестиціями, і державним капіталом, і сучасними технологіями брати участь у будівництві дороги".

Дві дороги: повна невизначеність

Чим же виділяється це інтерв'ю із загальної маси офіційної інформації? В першу чергу, ріже слух звучна в словах Н. Пундика невизначеність.Голова облради досить чітко дав зрозуміти, що проект залізниці Ізмаїл - Рени, як мовиться, вилами по воді писаний: економічна доцільність будівництва магістралі досі викликає сумніви. Що ж до автобана Одеса - Рени, то і цю тему Н. Пундик не зміг наповнити конкретикою: його слова про те, що амбітний проект все ще знаходиться на стадії підготовки проектний - кошторисну документацію, просто пригнічують.

Авторові цих рядків згадався візит Миколи Володимировича в Рени в квітні 2010 року. Будучи в той період заступником губернатора Одеської області, Н. Пундик повідомив, що "Президент Янукович з ентузіазмом сприйняв проект автобана Одеса - Рени", і зараз робота в цьому напрямі поновлюється; зокрема, Кабмін вже включив автотрасу в перелік об'єктів стратегічного значення.

Відтоді пройшло десять місяців.Але річ навіть не в тому, що за цей час "ентузіазм президента Януковича" ніяк не допоміг проекту автобана просунутися вперед. Проблема в тому, що в нашій державі, схоже, ліва рука по - колишньому не знає, що робить права.

За словами керівника національного проекту "Розвиток Дунайського коридору" Віктора Бездольного, в числі пріоритетних напрямів цієї ініціативи передбачено будівництво автодороги Одеса - Рени(через Ізмаїл) і спорудження залізничної гілки Ізмаїл - Рени в обхід території Молдови. Слід підкреслити: це вже не декларація про наміри, а затверджена на вищому рівні державна програма. Значить, якщо наслідувати логіку, в Києві ніхто не сумнівається в доцільності названих транспортних проектів : вони, очевидно, "забезпечені" і технико - економічним обгрунтуванням, і прогнозними розрахунками майбутньої ефективності. Але як у такому разі пояснити відвертий скепсис, виражений Н.Пундиком з приводу залізниці Ізмаїл - Рени? Кому вірити: одному з керівників Одеської області або тексту національного проекту?

Особисто я більше довіряю голові облради - як і всякий місцевий чиновник, він краще володіє ситуацією у своєму регіоні. Проте ця очевидна обставина лише випинає ті протиріччя, які виявилися після інтерв'ю Н. Пундика обласній газеті. Втім, справедливості ради потрібно відмітити, що пропасти між державними проектами і реальними кроками виникла не учора. І дуже образливо, що серед "жертв" цієї прірви може виявитися довгождана автотраса Одеса - Рени. В усякому разі, все до того йде.

Течуть слова, йдуть роки, але ні почала, ні кінця.

Давайте на п'ять хвилин абстрагуємося від аналітичних роздумів і просто простежимо хронологію заяв високопоставлених чиновників.

Червень 2007 року.Міністр транспорту і зв'язку України Микола Рудьковский і віце - президент Європейської комісії з питань транспорту Жак Барро обговорили можливості будівництва автобана Одеса - Рени, який дозволить збільшити транзитні вантажопотоки по території України і скоротить шлях руху товарів приблизно на 1 тисяча кілометрів. "Треба, щоб транспортні проекти, запропоновані Україною, співпадали з інфраструктурою Європи", - підкреслив Ж. Барро. Для вирішення цього питання він запропонував створити фонд, який би об'єднав засоби, передбачені для розвитку інфраструктурного сектора України, додаткові фінансові ресурси держав - учасників і приватні інвестиції.

Липень 2007 року. Губернатор Одеської області Іван Плачков заявив, що будівництво автотраси Одеса - Рени планується почати вже наступного року(тобто в 2008 - м). По словах И.Плачкова, орієнтовна вартість проекту - 2,5 млрд доларів, він здійснюватиметься на концесійній основі.

Червень 2008 року. Губернатор Одеської області Микола Сердюк повідомив, що до проекту автобана Одеса - Рени проявили інтерес декілька великих європейських компаній, з однією з яких, австрійською, вже ведуться попередні переговори. Як відмітив губернатор, компанія готова вкласти в реалізацію проекту близько 5 млрд євро, проте для перекладу переговорів в практичну стадію потрібна згода уряду, який повинен делегувати обласній держадміністрації право на підписання такого масштабного договору.

Червень 2009 року. Губернатор Одесщины Микола Сердюк проінформував, що інвестуванням у будівництво дороги зацікавилася делегація Законодавчих зборів Ленінградської області(разом з Францією і Ізраїлем). "Траса буде добудована - це питання часу.Ця дорога є відродженням Великого шовкового шляху, - відмітив Н. Сердюк. - У нас рік пішов, щоб ця ідея захопила не лише губернатора Одеської області, але і уряд".

Листопад 2009 року. Губернатор Одеської області Микола Сердюк заявив, що засоби у будівництво автобана готові вкласти Китай і низку країн Західної Європи. "Переговори тривають. Вже добре те, що дорогу включили в державний план будівництва доріг", - сказав Н. Сердюк. А через деякий час губернатор повідомив, що бажання брати участь у будівництві траси виразила іспанська компанія "Grup Tarradellas". Відповідною Постановою Кабміну було визначено, що автобан будуватиметься на умовах концесії.

Вересень 2010 року. Губернатор Одеської області Едуард Матвийчук заявив: "Проект автомагістралі Одеса - Рени вийшов на завершальну стадію, і у нас є інвестор. Я думаю, наступного року буде почато будівництво.Два мільярди доларів готова вкласти Туреччина, але також інвестувати цей проект готові Китай, Росія і країни ЄС. З боку турецького інвестора вже отримані гарантії".

Як відмічено на Інформаційному сайті Одеси, участь держави у фінансуванні проекту складе 15% від вартості будівництва. Передбачається, що повернення інвестицій здійснюватиметься шляхом впровадження плати за проїзд по дорозі, а також за експлуатацію об'єктів дорожнього сервісу, придорожньої інфраструктури, розміщення реклами, логістичних центрів, сучасних ліній зв'язку уздовж дороги і так далі

.І ось тепер голова Одеської облради Н.Пундик відверто заявляє, що "доки котловани ніхто не копає, палі не забиває, тільки визначають, де усе це робити". Цікаво, а що ж визначали з 2007 року губернатори Плачков, Сердюк і Матвийчук разом з членами Кабміну? Адже що - те ж вони визначали?! І коли, нарешті, воно буде визначено? Мабуть, таємниця ця велика є.

Ось тобі і концесія

Прийнято вважати, що український уряд втратив інтерес до проекту автобана Одеса - Рени після того, як Одесу виключили зі списку міст, де проходитиме чемпіонат Європи по футболу 2012 року. Проте це лише частина правди. Провальна транспортна і транзитна політика - стара хронічна болячка нашої країни. Що з Євро, що без Євро.

Інформація до роздуму. У Україні ще 10 років тому був запущений концесійний дорожній проект Краковец - Львів - Броди, але він досі не реалізований.Це при тому, що інвестиційні компанії визнали магістраль Краковец - Львів - Броди одним з найпривабливіших проектів в області реконструкції доріг. Ось чому ця траса стала об'єктом першого експерименту по реалізації дорожнього будівництва на умовах концесійного договору. У 2001 році спеціально для участі в проекті був створений консорціум "Трансмагистраль", який виграв конкурс на отримання дороги Львів, - Краковец в концесію на 45 років. Але з тієї миті дорога мало змінилася: у вищу категорію якості - першу - за минулі роки перевели тільки декілька кілометрів траси. "Десять років не реалізується проект, концесіонер до сьогоднішнього дня не зміг знайти гроші і почати будівництво. А зараз і зовсім компанія знаходиться в судах у справі про банкрутство", - відмітив заступник глави "Укравтодору" Микола Березовський.У результаті "Укравтодор" заявив про намір розірвати договір концесії відносно траси Львів - Краковец.

Між тим ця історія трохи не стала однією з причин, по яких Україна могла втратити право на проведення Євро, - 2012. А все тому, що недобудована автотраса Львів - Краковец є частиною міжнародного транспортного коридору Берлін - Вроцлав - Київ.

"Якщо ми просуватимемося такими темпами, то ми на аеродром не потрапляємо", - сказав один з героїв "Іронії долі". І хоча він мав на увазі темпи в іншому "виді діяльності", схоже, ми усі вже нікуди не потрапляємо.

Андрій Потылико, г.Рени, Одеська обл. moryakukrainy