"Не потрібно робити з нас пожадливих і бездушних тварюк", - батальйон теробороны Миколаєва Романчуку

Військовослужбовки батальйону територіальної оборони Миколаївської області обурені тим, як Миколаївська облдержадміністрація представила зустріч бійців батальйону з губернатором Миколаївської області Миколою Романчуком, заявляючи, що на сайті ОГА їх виставили «жебраками і алкоголіками».

Про це йде мова в листі від військовослужбовок батальйону, яке прийшло на редакційну пошту «Злочинності.НІ».

Як повідомлялося раніше 14 липня, Микола Романчук поспілкувався з військовослужбовками батальйону територіальної оборони Миколаївської області. За підсумками зустрічі Департамент інформаційної діяльності і комунікацій з громадськістю ОГА повідомив, що діалог з військовослужбовками батальйону не вийшло, оскільки офіцери «дозволяли собі скаржитися і вимагали обіцяних грошових виплат».

Так, за словами бійців губернатор «прийшов немов відзвітувати» , не піднімаючи питань про першочергові потреби батальйону.

Далі приведений не змінений текст листа.

Багато хто з вас прочитав статтю яку опублікували на «Злочинності.НІ» 15 липня https://news.pn/ru/public/108899, хто - те прочитав і відразу зробив вірні висновки, а хто - те щиро вирішив що усі ми, бійці 19 батальйону - «нехороші люди». Хочеться внести трохи ясності.

І так, почнемо спочатку.Усі ми тут добровольці, силою нас сюди ніхто не тягнув, багато хто прийшов у військкомати самі, не чекаючи повістки. Є серед нас і ті, хто раніше не служив. Коли формувався наш батальйон, нам говорилося про те, що ми виконуватимемо завдання по обороні нашої Миколаївської області. Усім обіцяли звільнення у вихідні дні. Обіцяли, що буде і обмундирування належне, живлення буде нормальним. А найголовніше–пан Романчук обіцяв нам, що наші сім'ї отримають по 1000 гривен. Пройшло більше 2 - х місяців, а грошей немає, обіцяного обмундирування теж немає. Зате є маса невиконаних обіцянок. Уряд обіцяв заморозити кредити, а їх так і не заморозили. Гроші по кредитах так і знімають.

Пан Романчук намагався давити на те, що хлопцям платять зарплати на попередніх місцях роботи. Так от, офіційно працюючих тут не більше 10-15%. Інші–це ті, хто працював неофіційно.Деякі хлопці з сіл, а вони живуть і виживають виключно за рахунок сільського господарства. Поки вони тут–господарство вести особливо нікому. Та і у тих хлопців, хто з міста, будинку бракує чоловічих рук. Ми вже не говоримо про те, що багато хто вже більше місяця не бачив своїх рідних. Адже наш батальйон коштує на охороні не лише Миколаївської області. Ми розкидані по усій Україні.

Ми задавали Романчуку багато питань стосовно грошей, обмундирування, живлення. На що Микола Павлович дуже красиво і майстерно ухилявся від відповідей, розповідаючи нам про своїх «подвигах» і «досягненнях». Не забув згадати і про те, як він «підняв» завод Океан. У свою чергу хлопці, хто там працював, від душі з цього посміялися.

Що стосується фрази «вонитам, ами тут, подумайте отих,хто тут живий».Зкажу так–майже у кожного з нас є друзі і знайомі в 79 - й бригаді і ми переживаємо за кожного з цих хлопців. За кожного загиблого серце обливається кров'ю, хочеться вити. Але ми теж люди і намагаємося думати про свою безпеку. А у нас, між іншим, немає ні розвантажень, ні бронежилетів. Хто зміг собі дозволити купити для себе розвантаження або бронежилет, у того вони є. Але таких хлопців одиниці. А нас теж можуть у будь-який момент відправити на схід.

Так, нам трохи допомогли городяни, купили близько 15 розвантажень і забезпечили нас засобами першої необхідності. Спасибі їм за це величезне. А так ми забезпечуємо себе самі і формою, і гомілками, і усім іншим, хоча усе це нам повинно було дати державу. Для порівняння фото українського солдата і американського:

Хто де, думаю, зрозумієте самі…

Так що не потрібно робити з нас пожадливих і бездушних тварюк.Ми теж люди і ми думаємо про свою безпеку. Адже усіх нас чекають будинки матері, дружини і діти.

Крім того військовослужбовки розповіли, що незабаром після зустрічі з Романчуком 17 липня вони зустрічалися зі священиком Української автокефальної православної церкви батьком Іваном. За їх словами, у відмінності від губернатора, священнослужителеві вдалося порозумітися з хлопцями.

- Це приклад того, коли людина на своєму місці, і коли він служить народу. На відміну від візиту Миколи Романчука зі своєю свитою, зустріч показала, що якщо з людьми розмовляти з повагою, то і вони готові виконувати свій борг гідно і з честю, - відмітили військовослужбовки.

Також бійці БТО відмітили, що все ще не вирішено питання фінансування батальйону. Доручення Президента України, що виконує обов'язки, від 01.05.2014, за словами військовослужбовок, залишається не виконаним.

Як повідомлялося раніше, батальйон територіальної оборони Миколаєва просить городян про додаткову допомогу.