Більше товарів, хороших і різних, або Що виграє Україна від переходу на європейські стандарти якості

Напевно, кожна людина в якій - те момент ставив питання: чому будь-який імпортний товар прийнятніший за вітчизняний? Чи тільки тому, що ще з вікопам'ятних радянських часів, часів тотального дефіциту, наші товари були гірші за якістю, грубіше, швидко виходили з ладу і тому подібне? А може бути, тому що стандарти якості вітчизняної продукції не відповідають європейській і взагалі світовій практиці?

Україна узяла остаточний і безповоротний курс в європейську спільноту. І це не лише і не стільки декларації. Для того, щоб влитися в європейську сім'ю держав - учасників, необхідно пройти довгий і складний шлях, це ні для кого не секрет.І це не лише вільний візовий режим і можливість безперешкодно пересуватися по країнах Європи, це, в першу чергу, можливість українському виробникові вільно торгувати з Європою, керуючись саме європейськими стандартами якості продукції, а європейським промисловцям–отримати вільний і незарегулируемый доступ до ринку України. Простіше кажучи: необхідно привести стандарти якості до спільного знаменника, тобто і Україна і країни Європи повинні мати однакові стандарти, тоді буде спільний ринок, в якому виробники матимуть переваги виключно в конкурентній боротьбі.

15 січня верховна Рада прийняла в першому читанні і в цілому закон «Про технічні регламенти і оцінки відповідності» , який дозволить здолати технічні бар'єри в торгівлі між Україною і ЄС.У документі, відповідно до вимог Угоди про технічні бар'єри в торгівлі, консолідовані правові і організаційні основи розробки, прийняття і застосування регламентів і процедур оцінки відповідності.

Як відмітили у своєму укладенні члени комітету Верховної Рады з питань промислової політики і підприємництва, цей закон створить сприятливі умови для розробки, прийняття і застосування технічних регламентів і передбачених ними процедур оцінки відповідності з метою подальшої адаптації національного законодавства у сфері технічного регулювання із законодавством Європейського союзу. Впровадження такого документу забезпечить безперешкодний вихід виробників на європейський ринок.

За твердженням експертів Інформаційної кампанії Stronger Together, це - третій і останній засадничий закон, необхідний для усунення бар'єрів для торгівлі промисловими товарами між Україною і ЄС.

Зараз для того, щоб українська продукція потрапила на європейський ринок, її треба сертифікувати в якій - те з країн ЄС, що дорого коштує і зменшує конкурентоспроможність товарів з України на ринках ЄС.

«Коли Україна гармонізує своє законодавство і стандарти з європейськими і укладе з ЄС відповідну угоду, усі документи і сертифікати можна буде отримати в Україні: це дешевше і простіше. І відразу, без яких - або додаткових перевірок і перешкод, продавати в Євросоюзі» , - пояснили експерти кампанії.

Коротко розглянемо вигоди споживачів, адже, врешті-решт, саме для них і робляться промислові товари.

Все що офіційно імпортується в Україну з країн ЄС, повинно перевірятися на відповідність стандартам нашої країни. Це–додаткові витрати, які закладаються у вартість продукції. Крім того, з - за додаткових препонов, далеко не усі європейські виробники «горять бажанням» потрапити на український ринок. Значить, коли ці бар'єри будуть усунені, українці побачать значно більше європейських товарів за нижчими цінами.

Далі. Європейські норми безпеки продукції. Згідно з ними, усю відповідальність за якість і, відповідно, безпеку продукції, несе виробник. На відміну від України, в якій за неналежну якість товару через суд можна притягнути навіть продавця, який, загалом - те, виконує виключно послугу з продажу готової продукції. А ось для тих, хто від імені держави перевіряв цю продукцію, ніякої відповідальності просто не існує.Відповідно до ухваленого Закону, працюватиме принцип «відповідальність без провини» : саме виробник сам повинен довести, що не винен.

Що стосується українського бізнесу…Тут, звичайно, не все так веселково виглядає, як для кінцевого споживача. В першу чергу, стосовно, власне, переходу на європейські стандарти якості. Скажемо прямо–це морочливо і дорого. Можливо, після гармонізації законодавства українського з європейським, стане дешевший і простіший. Як стверджують фахівці, з'явиться велика кількість підприємств, що роблять сервісні послуги з сертифікації продукції, що створить здорову конкуренцію і здешевить подібні послуги.

На сьогодні, на думку експертів Миколаївський торговий - промислової палати, вартість розробки пакету документів і отримання сертифікату відповідності, що дозволяє виробникові промислових товарів вийти на європейський ринок, стоїть від 30 тис.до 200 тис. доларів. Для тих небагатьох миколаївських виробництв, які у наш час ледве тримаються на плаву, це практично непідйомні засоби. Суднобудівельні заводи, які являлися коли, - те візитною карткою міста корабелів, в розрахунок доки можна не брати, вони практично не працюють, за винятком невеликих виробництв, таких як суднобудівельний завод «Нибулон» , який будує баржі для своїх потреб.

Велике державне підприємство НПКГ «Зоря - Машпроект» входить в об'єднання «Укроборонпром» і виготовляє специфічну продукцію, практично–штучну: газотурбінні двигуни морські установки, установки для газотранспортної системи і енергетики.

Миколаївський глиноземний завод, що належить російському «Русалу» робить сировину для алюмінію, орієнтований на російський ринок і не виготовляє промислові товари.

Крім того, в Миколаївській області є виробництва, які ще з радянських часів були орієнтовані в основному на ринок Росії, і продовжують дивитися в ту сторону, тому що існують тісні коопераційні зв'язки, які руйнувати не дуже хочуть. З Європою на сьогодні можуть і готові торгувати поки що деякі виробники продовольчої групи товарів, але не про них зараз мова.

Якщо говорити про українських виробників промислових товарів в цілому, то через деякий час вони, зрозуміло, зможуть переорієнтовуватися на європейський ринок, тому що це найбільший і близький географічно ринок збуту.

Ну а найбільше, звичайно від гармонізації законодавства, виграє споживач. Наш рідний український споживач, який отримає більше якісних і недорогих європейських товарів.

Ігор Пох, спеціально для «Злочинності.НІ»