Малий і середній бізнес. Виживання або глуха оборона?

Існують статистичні дані про те, що близько 70% населення України ніколи не були закордоном. І, проте, усім відомо, що за межами нашої країни, зокрема, в країнах Європейського Союзу люди живуть краще і вільніше. У різних країнах по - різному, але в цілому це саме так. З чим це пов'язано, знову ж таки розуміє дуже багато хто. Жителі українських міст, в яких коли, - те були зосереджені великі виробничі комплекси, досі вважають, що основа наповнення бюджету і розвиток економіки може бути пов'язана виключно з великими заводами і фабриками, а малий і середній бізнес де - те на другому плані.

У європейських країнах валова додана вартість, яка робиться малим і середнім бізнесом, складає 58%, причому на ці види бізнесу доводиться дві третини усіх робочих місць. А в Україні малий і середній бізнес робить до 9% ВВП. Головна причина такої різниці–тіньова економіка. Згідно з експертними даними, в нашій країні тіньова економіка займає 30-50% ВВП. І якщо допустити, що в тіні знаходиться саме малий і середній бізнес, то реальна питома вага малого і середнього бізнесу в економіці України приблизно такий же, як у всьому світі. Чому бізнес знаходиться в тіні? Недосконалість законів, податкової системи, страхітлива по розмаху корупція і декларативне відношення влади до взаємодії з малим і середнім бізнесом.

А в Європі? У керівництві Європейського Союзу рекомендують створювати умови, при яких дрібний бізнес виникатиме і отримуватиме розвиток без допомоги держави.У числі цих умов, за інформацією аналітиків Інформаційної кампанії Stronger Together, - боротьба з інфляційними процесами (низька інфляція - низькі ставки за кредитами - доступні ресурси для малих підприємств); спрощення податкової системи; лояльні правила ведення бухгалтерського обліку; приборкання бюрократії на усіх рівнях.

Якщо йдеться про малий і середній бізнес, в Європейському Союзі підкреслюється важливість не фінансової допомоги, зокрема: консультаційні послуги, доступ до економічної інформації, різні тренінги і освітні програми. Що стосується саме фінансової допомоги, то вона полягає в полегшенні доступу бізнесу до фінансування, тобто: кредитні гарантії від імені держави, видача пільгових кредитів, допомога в залученні акціонерного капіталу та ін.

У Україні ж все складно.А зараз і зовсім проблематично, якщо враховувати високу інфляцію, неможливі ставки за кредитами і вічну «глибоку стурбованість» представників влади станом українського бізнесу. Імпортери страждають від девальвації гривни, а експортери - від невідшкодування ПДВ…

Але, що - те ж робиться на місцевому рівні, можуть запитати читачі? Давайте подивимося, що саме.

«Процес інтеграції України в європейську спільноту вимагає нових підходів до використання економічного, людського і природно - ресурсного потенціалу, що забезпечує досягнення якісно нового рівня ефективності і конкурентоспроможності економіки і якості життя населення».

Ці, безумовно, красиві слова написані в преамбулі програми розвитку малого і середнього підприємництва в м. Миколаєві на 2013-2014 роки.Дещо найбільш важливих, на думку міської влади (чи на думку тих, хто готував і ухвалював документ) пунктів цієї програми :

- вдосконалення якості нормативної бази, що регулює підприємницьку діяльність на місцевому рівні;

- забезпечення дерегулювання підприємницької діяльності у сфері місцевих податків і зборів;

- забезпечення виконання законодавчих актів відносно проведення перевірок органами державного нагляду (контролю) і правоохоронними органами;

- створення умов для добросовісної конкуренції;

- формування позитивного іміджу підприємців міста шляхом освітлення позитивної діяльності суб'єктів підприємницької діяльності.

На реалізацію Програми з міського бюджету було виділено 120 тис. грн У малому і середньому бізнесі в Миколаєві офіційно зайняті 65 тис.людина, фізичних осіб - підприємців–63 тис. чоловік. Тобто сума невелика, але і виділення цих грошей викликало неабиякі баталії на сесіях міської ради між депутатами, які ніяк не могли зрозуміти, на що і на кого треба витрачати ці гроші.

Слід сказати, що Програми по підтримці підприємців з невеликими варіаціями приймалися з початку 2000 - х років і фінансувалися з міського бюджету.

За допомогою міста проводилися «Дні підприємця» і конкурси «Підприємець року» (у 2013 і 2014 р. по 20 тис. грн)організовувалися тематичні (наприклад, Новорічні ярмарки) і оптові виставки - ярмарки товарів, які робляться підприємцями Миколаєва. На це з бюджету витрачалося до 75 тис. грн в рік.

З 2002 року в Миколаєві діяв проект підготовки і підвищення кваліфікації кадрів для малого підприємництва "Ініціатива Миколаївського міського голови– «Вчимося бізнесу». Цей проект реалізовувався на базі Миколаївського регіонального центру підтримки бізнесу і включав оцінку підприємницьких здібностей, вивчення основ економіки, фінансів, маркетингу, менеджменту, бізнес планування, юридичних аспектів відкриття власної справи, розробку і захист бізнес - планів. На цей проект виділялося близько 25 тис. грн в рік.

У 2015 році депутати міської ради вирішили не фінансувати програму «Вчимося бізнесу».Програма розвитку малого і середнього підприємництва в Миколаєві на 2015-2016 роки по - колишньому передбачає її наявність, проте фінансуватися з бюджету міста тепер будуть тільки ярмарки і виставки, а також День підприємця і конкурс «Підприємець року».

У коментарі миколаївському сайту times.mk.ua директор «Центру підтримки бізнесу» Артем Ващиленко виразив подив, що в ситуації кризи в економіці і зростання безробіття городян позбавляють необхідний учбовий - інформаційної підтримки для відкриття своїх справ.

«Якраз в кризові часи як ніколи гостро встає питання розвитку економіки. І стимулювання бізнес - активності грає тут не останню роль. «Вчимося бізнесу» був першим муніципальним проектом по бізнес - утворенню на території України. Потім вже досвід Миколаєва був перейнятий іншими регіонами.Важливе те, що він системно реалізовувався ось вже 12 років, і, незважаючи на кризу 2008 року, ця програма ніколи не припиняла свою роботу» , - відмітив Ващиленко.

Автор поспілкувався з миколаївськими підприємцями, поставивши однакові питання усім, з ким спілкувався:

якую поддержку від владиВи хотіві б отримати (знання, гроші - окремо від держ. і місцевій владі);

які програми з розвитку і підтримки підприємництва були бВам корисні;

які програми вже діють на місцевому рівніВам відомі (якщо відомі) і чи допомагають вони;

чи допомагає місцева влада малому бізнесу або заважає;

чи відоміВам які - або місцеві організації підприємців? Якщо так, чи тобто діалог між цими організаціями і місцевою владою?

***

Федір Левченко, директор ТОВ «Будинок реклами ВЕЖА»

Так повелося, що в нашій країні дрібні підприємці звикли самі виживати. Головне щоб не заважали. Цей принцип працює, але вже прийшло розуміння, що дрібний бізнес готовий прийняти і правильно розпорядитися допомогою від держави. Допомога від держави - поліпшення загальної економічної ситуації в країні.

Якщо говорити про рекламну сферу, дуже важливо налагодити в Україні виробництво матеріалів, які використовуються у пресі–ситибумага, блюбек, банерная тканина, полотна, фотопапір, фарба, різні ПВХ матеріали і інше. Насущна допомога в отриманні грантів на купівлю друкарського і оброблювального устаткування в рекламній сфері.Адже купівля устаткування - це дієвий спосіб розвивати виробництво.

Було б цікаво регулярні (один раз в місяць), нетривалі за часом (1,5 години) інформаційні курси, на яких коротко і по суті повідомляли б про нові моменти по оподаткуванню, діях і ініціативах місцевої влади стосовно підприємців і тд. Головне, що б був постійний і чіткий графік. Подібні програми мені не відомі.

Ми працюємо з серпня 2014 року і я не стикався з допомогою або ж з перешкодами з боку місцевої влади.

Якщо говорити про організації підприємців, то моя думка, що в Миколаєві усі існуючі організації працюють тільки в інтересах своїх лідерів, захист прав підприємців знаходиться на другорядному плані. Це специфіка Миколаєва.

***

Олександр Рыхальский, підприємство інвалідів «Літопис»

Яку допомогу від влади я хотів би отримати? Довгострокову оренду нерухомості в межі міста під капітальний ремонт її ж, в якості оплати.

Програми підтримки. Такими активно користуюся (це державні програми), а саме–що стосуються підприємств інвалідів, інші мені не нтересны. Тим паче, що на місцевому рівні таких програм немає.

Чи допомагає місцева влада малому бізнесу або заважає? З питань бізнесу ми з нею не стикаємося, по наших соціальних ініціативах–коли - те управління соцзахисту істотно допомогло нам з транспортом на 2 місяці, поки тривала благодійна програма.

Щодо місцевих організацій підприємців не скажу нічого. Ні хорошого, ні поганого.На мій погляд, співпраця між подібними організаціями і міською владою швидше формальне, для «галочки».

***

Ірина Курдыба, директор приватного підприємства «Партнер информ»

Оскільки я працюю в друкарському ЗМІ, підтримку від держави бачу в наступному:

у Україні нічого не виготовляється з переліку необхідних похідних для друку газет, тому необхідно, в першу чергу, негайно піднімати питання про відновлення виробництва вітчизняного газетного паперу, стимулювати виробництво друкарських пластинів і поліграфічних фарб. Тим паче, що зробити це в нашій країні не проблематично, металургійних і хімічних виробництв вистачає. Стимулом для розвитку цих виробництв може стати пільгове оподаткування на певний період.А на якийсь час, відведене для налагодження виробництва, можна понизити митні збори на імпортні фарби, папір і так далі

У зв'язку з різким падінням курсу національної валюти, ціни на матеріали злетіли до небес, а купівельна здатність населення незабаром не дозволить купити найдешевшу газету. Також не варто забувати, що основним джерелом інформації для людей середнього і старшого віку є саме газети.

Що стосується місцевої влади, то було б логічним поширення корисної і потрібної городянам офіційної інформації, за допомогою друкованих ЗМІ. Коли - те така програма в Миколаєві діяла пару років і дуже успішно. Але потім, місцеві депутати вирішили подавати офіційну інформацію виключно за допомогою газети міської ради, що значно звузило круг одержувачів цієї інформації.Далеко не усі жителі міста знайомі з Інтернетом, як це не дивно звучить, тому багато хто не отримує потрібну і важливу інформацію. Як приклад, можна привести розклад трамваїв і тролейбусів, опублікований на сайті міської ради, а цим видом транспорту, як правило, користуються пенсіонери і пільговики.

Щодо місцевих організацій підприємців нічого сказати не можу, тому що такі мені не відомі.

***

Олександр Ухмановский, директор консалтингового агентства «F5».

У Миколаєві існують, звичайно, програми підтримки бізнесу, але вони, як правило, носять швидше декларативний характер і загальний сенс полягає в «підтримці, розвитку» і тому подібне Проводилися круглі столи, зустрічі чиновників з підприємцями, обговорення деяких регуляторних актів. Це у минулому і позаминулому роках.Але, усе це яке - те несерйозне…Я жодного разу не чув про програми пільгового кредитування бізнесу або проб інвестування грошей місцевого бюджету в місцеві ж бізнес - проекти.

На мій погляд, дуже серйозною допомогою місцевої влади, як обласної, так і міської, були б організації або допомога в організації виставок за кордоном миколаївських підприємств. Річ у тому, що в місті є малий і середній бізнес, який готовий виходити на ринки Європейського Союзу, але у нього немає можливості себе представити. Це і дорого і бізнес частенько просто не знає, як це зробити. Це і виробництво меблів, і виробництво екологічних матраців і інші цікаві продукти. До речі, місцеві організації підприємців, якщо такі і існують, також нічим допомогти не можуть, унаслідок неможливості, зокрема фінансової, виходів на зовнішні ринки.

Ігор Пох, спеціально для «Злочинності.НІ»