Рада посилила кримінальну відповідальність за перешкоду діяльності журналістів

Верховна рада України ухвалило закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно посилення гарантій законної професійної діяльності журналістів» (реєстраційний номер 0924).

За це рішення проголосували 240 з 333 народних депутатів, зареєстрованих в сесійному залі.

Цим законом Кримінальний кодекс України доповнений статтею 3451 «Загроза або насильство відносно журналіста».Нею передбачено, що загроза вбивством, насильством або знищенням, або ушкодженням майна відносно журналіста, його близьких родичів або членів сім'ї у зв'язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням свободи на строк до трьох років, або позбавленням волі на той же термін.

Умисне спричинення журналістові, його близьким родичам або членам сім'ї побоїв, легенів або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв'язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності карається обмеженням свободи на строк до п'яти років або позбавленням волі на той же термін.

Умисне спричинення журналістові, його близьким родичам або членам сім'ї тяжкого тілесного ушкодження у зв'язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності карається позбавленням волі на термін від п'яти до дванадцяти років.

Усі ці дії, здійснені організованою групою, караються позбавленням волі на термін від семи до чотирнадцяти років.

Також Кодекс доповнений статтею 3471 «Умисне знищення або ушкодження майна журналіста».

Згідно з цією статтею умисне знищення або ушкодження майна, що належить журналістові, його близьким родичам або членам сім'ї, у зв'язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності карається штрафом від п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням свободи на строк до п'яти років.Ті ж дії, здійснені шляхом підпалу, вибуху або іншим небезпечним способом, або що спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, караються позбавленням волі на термін від шести до п'ятнадцяти років.

Доповнений Кодекс статтею 3481 «Посягання на життя журналіста». У ній передбачено, що вбивство або замах на вбивство журналіста, його близьких родичів або членів сім'ї у зв'язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності карається позбавленням волі на термін від дев'яти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі.

Відповідно до статті 3491, захоплення або утримання в якості заручника журналіста, його близьких родичів або членів сім'ї з метою спонукання цього журналіста вчинити або утриматися від здійснення будь-якої дії як умови звільнення заручника карається позбавленням волі на термін від восьми до п'ятнадцяти років.

Крім того, змінами до Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації і соціальний захист журналістів» передбачено, що «у разі загибелі (смерті) журналіста під час виконання їм професійних обов'язків членам сім'ї загиблого (померлого), а у разі відсутності сім'ї–його батькам і особам, яких він містив, з державного бюджету виплачується одноразова грошова допомога у розмірі 100 прожиткових мінімумів, встановлених законом для працездатних осіб на час виплати цієї суми, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».У разі поранення (контузії, травми або каліцтва), нанесеного журналістові під час виконання їм професійних обов'язків, йому виплачується з державного бюджету одноразова грошова допомога в розмірі до 50 прожиткових мінімумів, встановлених законом для працездатних осіб на час виплати цієї суми, в порядку, визначеному Кабінетом міністрів України.

Нагадаємо, в ніч з 9 на 10 липня 2013 року на оформленні водіння автомобіля «Range Rover» водієм в нетверезому стані на перехресті вулиць Пушкінська і Шевченко в Миколаєві журналісти Лохматов і Чубаченко проводили фото і відеозйомку того, що відбувається, як Олександр Кирьянов, на той момент «дружинник» при виконкомі Миколаївської міської ради, будучи явно в стані алкогольного сп'яніння, став погрожувати їм фізичною розправою.

Як відомо, це кримінальне виробництво вже закривалося слідчими двічі–кожного разу з різних причин і аргументам. В другий раз справа була закрита ще 7 серпня поточного року слідчим Центрального РОВД Ніколаєва Олександром Слободяном, проте повідомляти про це журналістам він не став, і про це стало відомо тільки 19 листопада. 1 грудня Андрій Лохматов подав скаргу на постанову про закриття кримінального виробництва до суду, проте там спочатку розглянути скаргу не вдалося–ні слідчий, ні процесуальний керівник з Центральної прокуратури Миколаєва Вікторія Прилепская не змогли принести судді матеріали виробництва, оскільки вони невідомо де.

Проте у результаті виробництво все ж де - те відшукали, і 19 грудня прокурор Центрального району міста Миколаєва Сергій Луговский відмінив постанова слідчого Слободяна про закриття виробництва.