Миколаївські ЗМІ: газети прозоріші, ніж інтернет - видання

Велику половину миколаївських ЗМІ можна назвати непрозорими: з 10 інтернет - видань тільки два не приховують своїх власників.

На відміну від друкарських газет, майже все інтернет - видання Миколаєва можна назвати непрозорими в сенсі відкритості інформації про їх власників, менеджмент, редакторів, адреси і контакти, а також аудиторію і редакційну політику.

Про це свідчать результати дослідження прозорості п'яти телеканалів, п'яти друкарських газет, десяти онлайн - видань і однієї радіостанції Миколаєва, проведеного Інститутом масової інформації в жовтні 2016 року.

За результатами дослідження можна зробити висновок про те, що два з п'яти місцевих телеканалів Миколаєва - телеканали «НИС - ТБ» і «Сатурн» - порушують норми Закону України «Про внесення змін до деяких законів України відносно забезпечення прозорості власності засобів масової інформації, а також реалізації принципів державної політики у сфері телебачення і радіомовлення» , адже у відкритому доступі неможливо упізнати кінцеві бенефіціари, тобто тих, хто отримує вигоду від діяльності ЗМІ і, відповідно, впливає на його редакційну політику. А саме цього вимагає закон.

На сайті телеканалу «Сатурн» взагалі немає ніякої інформації про власників, директорів, редакторів - є тільки адреса телеканалу і контактні номери телефонів.У свою чергу, у телеканалу «НИС - ТБ» взагалі немає сайту, а тому знайти інформацію про його власників і менеджмент ще складніше - впродовж дослідження знайти на інших сайтах вдалося тільки контакти компанії. Тому по цих двох телеканалах зроблений висновок про їх абсолютну непрозорість.

Інші три телеканали, які підпали під дослідження, мають більше обнародуваної інформації. Прозорим в даному випадку можна назвати телеканал «ТАК - ТБ» , який на своєму веб - порталі опублікував розгорнуту схему структури власників компанії. Окрім цього, доступна інформація про менеджмент, редакторів, аудиторію і контакти. Прозорою виявилася і Миколаївська обласна державна телерадіокомпанія, але, на відміну від «ТАК - ТБ» , на сайті телеканалу «Миколаїв» не вдалося знайти інформацію про його аудиторію, тобто охопленні кількості глядачів.

Висновок про непрозорість в результаті моніторингу отримав і комунальний телеканал «БЕРЕЗЕНЬ» , який також не має свого сайту, що утрудняє можливості для пошуку інформації про нього. У відкритих джерелах в ході дослідження вдалося упізнати адресу і контакти телеканалу, ім'я директора Олександра Соколова і членів редакційної ради.

Єдину в Миколаєві регіональну радіостанцію, радіо «Миколаїв» , можна назвати непрозорою - доступна інформація тільки про власника (держава в особі НТКУ), редактора і контактний номер телефону.

Що стосується друкарських газет, то усі п'ять видань, які досліджувалися, отримали укладення про свою прозорість. Більше того, дві газети набрали найбільшу кількість балів (6 з 7) в принципі серед усіх аналізованих ЗМІ Миколаєва :це газети «Вечірній Миколаїв» і «Миколаївські новини» , які надають читачам на своїх веб - сайтах і сторінках газети майже усю інформацію, необхідну для розуміння того, хто володіє виданням, хто ним управляє, наскільки воно впливове і яку редакційну політику веде. Відсутня тільки фінансова інформація, яку закон не зобов'язує оприлюднити, але цей критерій включений в моніторинг як чинник абсолютної прозорості медіа перед своїми читачами, яким газета готова розповісти, звідки отримує гроші і як їх витрачає.

Інші три досліджувані газети також можна назвати прозорими, але вони не надають інформації про свою редакційну політику. Окрім цього, неможливо дізнатися, хто управляє газетою «Наше місто Миколаїв» , оскільки обнародувана інформація тільки про власника і головного редактора, але немає даних по менеджменту.У свою чергу, не вдалося упізнати власників газети «Південна правда». Прозорішою на тлі останніх двох виявилася газета Миколаївської обласної ради «Рідне Прибужжя».

Найбільш закритими від своїх читачів виявилися миколаївські інтернет - ЗМІ. Попри те, що інтернет - виданням зручніше інших ЗМІ оприлюднити інформацію про своїх власників і менеджмент, оскільки вони вже апріорі мають свій сайт, тільки в двох з десяти інтернет - видань можна дізнатися, хто ними володіє, управляє, і хто в них працює журналістами - це інтернет - видання «Корабелів.інфо» і «Злочинності.НІ».

Сайт «Корабелів.інфо» публікує, що його власником є Сергій Бєлов, а «Злочинності.НІ» вказує своїм власником Інформаційне агентство «Українська медіа група». Саме ці два онлайн - медіа за рахунок обнародування перерахованої інформації отримали укладення про свою прозорість.

Все інші досліджувані онлайн - медіа Миколаєва можна сміливо називати непрозорими. Наприклад, на сайтах інтернет - видань «НикВести» , «Новини - N» , «ИншеТВ» , «Моє місто» і «Никмедиа» можна знайти тільки контакти і інформацію про кількість їх читачів - ці сайти навіть не вказують імен своїх редакторів, не кажучи вже про власників. На одну позицію прозоріше інтернет - видання «NikLife» - на сайті цього медіа вказано ім'я редактора.

Абсолютно непрозорими за результатами дослідження виявилися інтернет - видання «Times.mk.ua» і «Podrobnosti.mk.ua» - на цих сайтах можна дізнатися тільки e - mail і контактний номер телефону редакції.Більше ніякої інформації про медіа дізнатися неможливо при тому, що з відкритих джерел, опублікованих журналістських матеріалів відомо, що ці ЗМІ входять в орбіту впливу відомих місцевих політиків - депутата Миколаївської облради Максима невінчаного і голови фракції партії «Опозиційний блок» у Миколаївській міській раді Ігоря Дятла відповідно. Але самі видання на своїх сайтах це приховують.

Слід зазначити, що жоден з миколаївських телеканалів, газет або інтернет - видань не публікує власних редакційних статутів. Крім того, ні в одному випадку неможливо отримати уявлення про рівень доходів того або іншого ЗМІ - деякі видання публікують відкрито ціни на рекламу, але навіть з цією інформацією неможливо дізнатися, за рахунок чого «живе» те або інший засіб масової інформації.

В цілому миколаївські ЗМІ можна назвати наполовину прозорими:з 21 - го досліджуваного медіа 2 визнані абсолютно прозорими, 7 - прозорими, 9 - непрозорими і 3 - абсолютно непрозорими.

Дослідження проводилося експертами Інституту масової інформації за підтримки Чеського посольства в Україні впродовж жовтня - листопада 2016 року в 10 містах України.