Миколаївщина прифронтова: оборона фізична, оборона культурна...

Матеріал для публікації наданий МКУ імені П. Орлика та розміщений на договірних умовах

---

Леся Українка у своєму вірші писала, щоб не плакать, я сміялася… Сьогодні, ці рядки, дещо інтерпретуючи, можна сказати і про незламних миколаївців, що завдяки культурно-мистецьким акціям оновлюються і відновлюються.

Портал «Медіамайстерня» у проєкті «Готові запитати» зробили конвергентне інтерв’ю з діячами різних сфер культури та містянами, щоб продемонструвати, який він образ незламного миколаївця, який може фізично протистояти агресорській навалі і, в той же час, бути духовно збагаченою особистістю та шукати відновлення у нетрях свого міста, у його культурі, історії, традиціях..

Сьогодні ми поговоримо про те, що не можна осягнути фізично, лише душею..., що допомагає миколаївцям відновлювати свої життєві сили…

Артем Свистун, директор Миколаївського художнього драматичного театру:

– Під час війни театр стає особливим місцем, де люди відриваються від реальності та занурюються у світ мистецтва. Театр надає можливість глядачам тимчасово забути про страх, біль і горе, пов’язані з військовими діями. Тут вони відчувають себе частиною чогось більшого, переживаючи емоції героїв на сцені. Театр єднає людей, дарує їм надію і віру в краще майбутнє. Час, проведений у театрі, дає можливість забути про проблеми на певний час і надихнутися високими ідеалами та красою мистецтва. Він є не просто розвагою, а й духовним прихистком, способом збереження людяності та надії у важкі часи.

Даріна Мельничук, жителька Миколаєва:

– Нам зараз театр потрібен для того, щоб ми мали змогу бачити щось яскраве та прекрасне, окрім страшних днів війни. Вистава відволікає нас, глядачів, від реальності та допомагає відпочити. Естетична насолода є важливою складовою відновлення людей, що пережили окупацію, були у зонах бойових дій або просто важко пережити повномасштабне вторгнення.

Олександр Сичов, Заслужений артист України, поет, композитор, співак:

– Цілющість музики – це благодать для нашого внутрішнього світу, яка допомагає нам віднайти в собі спокій і гармонію, трохи втекти від суворої реальності. Навіть наші військові, що сьогодні на передовій, музикою і піснями наповнюють свої душі.

Анастасія Панкратова, жителька Миколаєва:

- Музика здатна проникнути крізь наші захисні бар’єри і досягти найглибших куточків душі. Вона викликає сльози, радість, захват, смуток, але, у підсумку, вона допомагає нам пройти через усі негативні почуття і звільнитися від напруги, що накопичилася. Коли мені погано, я граю на скрипці, щоб забутися у дивовижному світі музики.

Арсен Гаспарян, начальник Управління молодіжної політики Миколаївської міської ради:

– Культура для молоді відіграє ключову роль, особливо під час війни. У цей період суспільство зазнає величезних випробувань, і саме завдяки культурі молодь знаходить розраду, натхнення і підтримку. Мистецтво, література, музика та інші види культури і мистецтва допомагають молоді зберігати свою людяність, розвивати емпатію та розуміння навколишнього світу.

Елизавета Холявко, жителька Миколаєва:

– Сьогодні, як ніколи, гостро постає питання залучення молоді до культурного життя України. Юнаки та дівчата мають знати, чому Миколаїв називають «містом наречених», що є такі перлини нашого краю, як: «Миколаївський Наполеон» – солодкий символ міста, і знаменитий Матвіївський борщ з бичками та багато інших краєзнавчих символів..

Наталя Горбенко, співзасновник БФ «Щедрик»:

– Благодійні організації, що здійснюють програми з арт-терапії, надають можливість людям з обстрільних та окупованих територій отримати якісну психологічну допомогу. Через мистецтво квілінгу, акварелі, бісероплетіння ми допомагаємо їм реабілітуватися після важких переживань, відновити внутрішній баланс і знайти шлях до психологічного здоров’я.

Андрій Кукін, житель Миколаєва:

– Така підтримка дозволяє дітям ВПО знайти внутрішню гармонію, навчитися справлятися з емоційними труднощами та віднайти нову життєву енергію, таку потрібну маленьким українцям.

Євген Гомонюк, співзасновник платформи МY ART:

– Культура в усіх її проявах є засобом протистояння насильству, ненависті та руйнуванню. Вона слугує мірилом спілкування та діалогу, що допомагає знайти шляхи до миру та злагоди. Завдяки культурній спадщині люди знаходять надію і віру в краще майбутнє, незважаючи на всі труднощі та перепони війни.

Анастасія Савчук, жителька Миколаєва:

– Мистецькі акції преображають і лікують рани душі, підтримують миколаївців у важкі часи і нагадують їм про прекрасне і добре у світі, який здається заповненим злом і стражданнями. Зрештою, це допомагає нам зберегти свою людяність і надію на краще, незважаючи на всі випробування і жахи війни.

Віталій Філін, директор Миколаївського клубу мандрівників:

– Під час війни, коли навколо панує хаос і страх, контакт з природою стає надзвичайно важливим для здоров’я і благополуччя. Прогулянки по лісу, спостереження за водою або просто відчуття свіжого повітря можуть допомогти відновити емоційну рівновагу і відчути себе знову живим. Миколаївщина багата на яскраві туристичні місця, хоч деякі з них наразі засмічені наслідками війни. Але миколаївцям, все одно, є, де черпати енергію та сили.

Олександра Долматович, жителька Миколаєва:

– Важливо навчитися слухати голос природи, відкривати свою душу перед нею і дозволити собі відчувати глибокий зв’язок з навколишнім світом. Це і стає ключем до внутрішнього зцілення і міцного духовного здоров’я.