Бути чи не бути?

Проблема миколаївських доріг постала гостро після цієї зими, яка на Новий Рік подарувала нам сніговий колапс. Миколаївці мали змогу продемонструвати свою небайдужість до ближніх та допомогти тим, хто опинився в снігових заметах.

Скільки досліджено було причин стану доріг в місті та області та те, як робляться ремонти доріг, розкажу наступного разу.

Зараз хочу звернути вашу увагу на місця де ремонт проведено так, як ми хотіли. Там вже не було претензій ані щодо якості робіт, ані до якості матеріалів. Це ремонт по вул. Пушкінській (перехрестя з вул. Чигрина).

Тут ми на власні очі побачили, що мало зробити якісно ремонт дороги, потрібно ще й експлуатувати її ефективно.

За 1-2 тижня після проведення ремонту ми побачили утворення “колії” (пошкодження асфальту від коліс “перегрузів” - вантажівок що мають загальну вагу понад 40 т.)!!!

Що ми отримаємо за рік? Про які дороги можна говорити в умовах такої експлуатації?

Питання пред’явлення претензій будівникам доріг обов’язково прийде до умов експлуатації.

Науково доведено, що оптимальна максимальна вага авто не повинна перевищувати

40 тонн та 11 тонн на одну вісь. Будівництво дороги, яка витримає авто вагою 60 тонн буде коштувати в 6 разів дорожче. Це не рентабельно, а тому майже у всіх країнах 40 тонн є лімітом ваги авто.

Чого прагнуть перевізники? Щоб не було вагових!

Чому? Щоб не було на них поборів (корупції)? Тоді можна вимагати антикорупційних заходів (веб-камери, представники громадськості, перевізників тощо). Але перевізники не пропонують цього.

Вони пропонують знайти компроміс в тому, щоб вони мали право їздити з перевантаженими авто на законних підставах. Розуміти, що шкода, яку вони при цьому наносять рахується десятками тисяч гривень, вони не хочуть.

Ми знаємо, що навіть з урахуванням відшкодовування в розмірі декілька сотень гривень дороги будуть завжди розбитими. Фактично право перевізників їздити перевантаженими конфліктує з нашим правом на гарні дороги.

Роман Хміль відповів на багато питань що піднімали водії під час протесту - https://news.pn/ru/public/141273

Я підніму питання, які залишилися без відповідей.

Давайте домовимося, що всім учасникам конфлікту ми віримо.

Перевізники аргументують необхідність їздити 60-ти тонними та більше авто інакше вони не будуть мати рентабельності перевезень.

Щоб залишатися прибутковим їм потрібно збільшити тарифи на перевезення. Але це вдарить по фермерам, тому що кінцева вартість сільгосппродукції незмінна (вона обумовлена контрактом). Фермери стверджують, що вони не мають можливості нести додаткові витрати і змушені через це припинити роботу взагалі.

Тому маємо або втрату роботи водіями або підняття тарифів і через зупинку фермерів падіння попиту на ринку перевезень, і все одно хтось втратить роботу.

Ось це є питанням на яке я хотів звернути вашу увагу. Існує бізнес, який може існувати тільки поза законами (правилами гри що дозволяють успішно співіснувати суспільству), а фактично використовуючи “перегрузи”. Шкода дорогам від їх діяльності перевищує дохід, що вони отримують. Тому вони не в змозі відшкодовувати шкоду, яку наносять дорогам в повному обсязі.

І ми маємо зробити вибір: або дозволити їм працювати поза законами або змиритися з тим, що вони закриють свій бізнес.

Але чи потрібен нам бізнес за будь-яку ціну?

Якщо бізнес несе більше збитків аніж заробляє, то він не має цінності для нашої країни. Це і їздити 60-80 тонними вантажівками по дорогам, і здавати на металобрухт верстати та обладнання заводів, кришки люків та паркани, і робити абияк ремонт доріг поганим асфальтом та ін.

Такий бізнес має залишитися в старій країні, де корупція та неефективність правили бал.

Конфлікт на миколаївських дорогах - це конфлікт нової системи правил співіснування та старої системи бізнесу, який так звик бути поза правилами, що не бачить можливості існувати в їх межах.

А ваш бізнес готовий до такого тесту?

Яка ваша думка?

Але ми пам’ятаємо що виконання їх вимог - це для нас відсутність доріг.