Бути чи не бути?

Проблема миколаївських доріг постала гостро після цієї зими, яка на Новий Рік подарувала нам сніговий колапс. Миколаївці мали змогу продемонструвати свою небайдужість до ближніх та допомогти тим, хто опинився в снігових закиданнях.

Скільки досліджено було причин стану доріг в місті та області та ті, як робляться ремонти доріг, розкажу наступного разу.

Заразом хочу звернути вашу увагу на місця де ремонт проведено так, як мі хотіли. Там вже не було претензій ані щодо якості робіт, ані до якості матеріалів. Це ремонт по вул. Пушкінській (перехрестя з вул. Чигрина).

Тут мі на власні очі побачили, що мало зробити якісно ремонт дороги, потрібно ще й експлуатувати її ефективно.

За 1-2 тижня після проведення ремонту мі побачили утворення“колії”(пошкодження асфальту від коліс“перегрузів”- вантажівок що мають загальну вагу понад 40 т.)!!!

Що мі отримаємо за рік? Про які дороги можна говорити в умовах такої експлуатації?

Питання перед’явлення претензій будівникам доріг обов’язково прийде до умів експлуатації.

Науково доведене, що оптимальна максимальна вага авто не повинна перевищувати

40 тонн та 11 тонн на одну вісь. Будівництво дороги, яка витримає авто вагою 60 тонн буде коштувати в 6 разів дорожче. Це не рентабельно, а тому майже у всіх країнах 40 тонн є лімітом ваги авто.

Чого прагнуть перевізники? Щоб не було вагових!

Чому? Щоб не було на них поборів (корупції)? Тоді можна вимагати антикорупційних заходів (веб - камери, передставники громадськості, перевізників худе). Але перевізники не пропонують цього.

Сморід пропонують знайти компроміс в тому, щоб сморід мали право їздити з перевантаженими авто на законних підставах. Розуміти, що шкода, якові смороду при цьому наносять рахується десятками тисяч гривень, сморід не хочуть.

Ми знаємо, що навіть з урахуванням відшкодовування в розмірі декілька сотень гривень дороги будуть завжди розбитими. Фактичне право перевізників їздити перевантаженими конфліктує з нашим правом на гарні дороги.

Роман Хміль відповів на багато питань що піднімали водії під година протесту - https://news.pn/ru/public/141273

Я підніму питання, які залишилися без відповідей.

Давайте домовимося, що всім учасникам конфлікту мі віримо.

Перевізники аргументують необхідність їздити 60 - ти тонними та більше авто інакше смороду не будуть мати рентабельності перевезень.

Щоб залишатися прибутковим їм потрібно збільшити тарифи на перевезення.Але це вдарить по фермерах, тому що кінцева вартість сільгосппродукції незмінна (вона обумовлена контрактом). Фермери стверджують, що сморід не мають можливості нести додаткові витрати і змушені через це припинити роботові взагалі.

Тому маємо або втрату роботи водіями або підняття тарифів і через зупинку фермерів падіння попиту на ринку перевезень, і все одно хтось втратить роботові.

Вісь це є питанням на яку я хотів звернути вашу увагу. Існує бізнес, який може існувати тільки поза законами (правилами гри що дозволяють успішно співіснувати суспільству), а фактично використовуючи“перевантаж”. Шкода дорогам від їх діяльності перевищує дохід, що смороду отримують. Тому сморід не в змозі відшкодовувати шкоду, якові наносять дорогам в повному обсязі.

І мі маємо зробити вибір : або дозволити їм працювати поза законами або змиритися з тим, що сморід закриють свій бізнес.

Але чи потрібен нам бізнес за будь - якові ціну?

Якщо бізнес неце більше збитків аніж заробляє, то він не має цінності для нашої країни. Це і їздити 60-80 тонними вантажівками по дорогах, і здавати на металобрухт верстати та обладнання заводів, кришки люків та паркани, і робити абияк ремонт доріг поганимо асфальтом та ін.

Такий бізнес має залишитися в старій країні, де корупція та неефективність правили бал.

Конфлікт на миколаївських дорогах - це конфлікт нової системи правив співіснування та старої системи бізнесу, який так звик бути поза правилами, що не бачить можливості існувати в їх межах.

А ваш бізнес готовий до такого тесту?

Яка ваше думання?

Але мі пам’ятаємо що виконання їх вимог - це для нас відсутність доріг.