Майдан в подробицях

Майдан – це не просто місце, де зібралися люди, яким не до снаги правління Януковича. Майдан – це цілком самодостатній, само організований осередок суспільства, який має чітку структуру. Регулярно збирається та вивозиться сміття, організовано кругло добове харчування, встановлені місця для відпочинку, працює медичний пункт. Крім чергування на підступах до Майдану, служба охорони виконує обов’язки з охорони громадського порядку. Як вже багатьом відомо, на Майдані діє «сухий закон», тому якщо помічаються люди, які знаходяться у нетверезому стані, до них звертаються з проханням покинути площу і прийти підтримувати мітингуючих іншого дня. Як правило, більшість, без усіляких питань з розумінням ставиться до цього і відправляється додому.

Після снігопаду, коли увесь Хрещатик був вкритий снігом та льодом, люди самі, без усілякої команди почали прибирати тротуари та проїзну частину. Наступного ранку різниця між частиною Хрещатика, яким опікуються люди з Майдану та іншою була вражаючою. Те, чого не зміг зробити Попов з армією комунальників, люди зробили за якусь годину. Весь сніг та лід були прибрані, без усілякої техніки. І таке відношення тут до усього. Хай там що б не писали і не показували «об’єктивні» ЗМІ, але це правда! Сотні волонтерів розносять чай, каву, бутерброди. В якому б місці Майдану ти не опинився, тебе обов’язково запросять скуштувати або борщ, або гарячу кашу чи макарони з м’ясом. Козаки вже не одного разу варили куліш.

І найголовніше, що ніхто не питає про твою політичну прихильність, або з якого міста чи області ти приїхав. Майдан дійсно об’єднав українців! Не ненавистю чи злобою, а добром та любов’ю. І це не просто слова, адже сам не раз разом з іншими підносив чай, бульйон та бутерброди службовцям внутрішніх військ. Так, наприклад, коли оточили пікет «УДАРу» на Шовковистій, в ході розмови з’ясувалось, що юнаки, яких пригнали «зачищати» Майдан, поснідали о 3-ій ранку і до вечора стояли голодними під мокрим снігом та холодним вітром. В промоклих бушлатах, голодні і перелякані розповідями про «диких» майданівців, вони звичайно були готові до всього, але не до того, що ми почали розносити їм гарячий бульйон. Спочатку ми це робили потайки, прикриваючи їх собою від очей старших командирів та камер журналістів. Потім, з приходом Віталія та Володимира Кличків, це вже робилось відкрито. Адже їм вдалося переконати керівництво ВВ-шників в необхідності покормити підлеглих. Треба було бачити очі цих 18-ти річних хлопців, коли брати Клички особисто пригощали їх бутербродами.

Ще більше здивування у тих же хлопців та навіть більшої частини офіцерів викликало те, як в один із моментів, коли з уст деяких особливо «палких» захисників барикади стали лунати погрози в адресу міліціонерів. Біля десятка колишніх військовослужбовців, які є членами партії «УДАР» вийшли за огорожу барикади, та ставши спиною до міліціонерів, постали як живий щит, на случай, якщо хтось щось кине в їх сторону. Це було щось! У більшості, в прямому сенсі щелепи «відпали». Один з них навіть запитав: «Чому ви це робите, адже ви нас називаєте ворогами?».

Що можна було відповісти на це питання? Розказати про те, як постраждали ті, хто намагався утримати провокаторів від нападу на міліціонерів? Чи про те, як на Майдані люди співають пісні і танцюють? А може про змонтовані кадри «псевдо репортажів» про життя Майдану, на яких крупним планом показують БОМЖів та переповнені сміттєві баки? В нас не було на це часу. Ми просто сказали їм: «Подивіться на нас і самі робіть висновки». І продовжували далі робити все для того, аби не допустити кровопролиття. Це нам вдалося. І це стало ще однією маленькою перемогою.

Таких прикладів, які відображають істинну сутність Майдану дуже багато. Він об’єднав, згуртував українців.

На захисті барикад пліч о пліч стоять миколаївці і львів’яни, одесити та донеччани, студенти та професори, лікарі, вчителі, фермери, шахтарі. Ось, що головне! Ще ніколи після здобуття незалежності, українці не були більш єдиними ніж зараз. Тим більше, що хай там щоб не писали, не говорили проПРівські ЗМІ, люди стоять не за гроші.

Зрозуміло, що багатьом в це дуже складно повірити. Але так воно і є! Якщо б зараз їм платили, Майдана б вже не було. В тім і є його унікальність, його сила та дивовижно чаруюча атмосфера єдності.