Творити добро не складно і приємно

Багато хто виявляється наодинці, потребує сторонньої допомоги і постійного медичного спостереження. Саме для таких людей, 10 років тому в Миколаєві був відкритий міський притулок для інвалідів і людей літнього віку. Він знаходиться на околиці міста, чимдалі від метушні і шуму. Завдяки його співробітникам, під керівництвом беззмінного директора Володимира Яковича Власова(фото 1), притулок перетворився на добру обитель.

Зараз в притулку мешкає 35 чоловік, вони оточені теплом і увагою. Для того що б підопічні відчували себе майже як вдома, персонал витратив немало сил. У притулку є свій фруктовий сад, він дає непоганий урожай і дарує прохолодну тінь в жаркі літні дні.На території притулку навіть побудована каплиця(фото 2), є маленьке підсобне господарство. У притулку панує добра, майже сімейна атмосфера. Так що девіз в емблемі притулку : «Твори добро!» - не просто слова, а справжній принцип життя кожного співробітника(фото 3).

Багато що в притулку було зроблено завдяки спонсорам, адже з міського бюджету гроші виділяються лише на найнеобхідніше. А зробити треба ще дуже багато що. Тому, без сторонньої допомоги ніяк не обійтися. І далеко не усі питання можна вирішити грошовими пожертвуваннями. Іноді десяток пар міцних рук виявляються куди корисніше. Потому, на «суботниках» у притулку можна побачити представників молодіжних організацій, студентів і навіть військовослужбовок з військових частин. Саме у такій дружній допомозі притулок потребує в першу чергу.У «суботнику» , який проводився 10 - го серпня, взяли участь і активісти Миколаївської обласної організації партії «УДАР».

Після невеликої екскурсії по території притулку(фото 5) «трудовий десант» «УДАРовцев» взявся до роботи. Копали грунт під тротуарну плитку, прибирали старі бетонні плити, зміцнювали колодязь і ушляхетнювали пляж(фото 6,7,8). У перервах спілкувалися із співробітниками притулку і тими, для кого він став будинком. З'ясувалося, що не усі позитивно відносяться до самого притулку і їх жителів(фото 9). Враховуючи, що притулок знаходиться на березі ріки, для деяких місцерозташування притулку стало «ласим шматочком». Всякими правдами і неправдами деякі намагаються «відкусити» частина території. Ці спроби доки не увінчалися успіхом. Але вже сам факт подібного говорить про те, що притулку і тим, хто турбується його проблемами, треба бути насторожі.

Закінчився «суботник» спільними «посиденьками» за порцією соковитих кавунів і дружньою бесідою. І це було самою кращою нагородою за нашу увагу. Адже кожен, хто раз побував в притулку, зрозумів, що творити добро не складно і приємно. Тим більше, для тих, хто цього особливо потребує.