Завтра може бути пізно

Кожен про те, що відбувається в нашій країні, звичайно ж, судить з висоти своєї «дзвіниці». Особисто мені здається, що у багатьох питаннях в нашій державі ничегот не змінилося. Чому під час проведення АТО постраждало так багато мирних громадян? Та тому, що питаннями їх безапасности ніхто не занепокоївся!

Кілька років тому, працюючи керівником гуртка «Школа безпеки» у будинку творчості дітей і юнацтва Заводського району, мені довелося читати лекції для батьків і педагогів шкіл на тему «Особиста безпека і виживання в екстремальних умовах». В ході лекцій я зачіпав також і питання виживання в умовах ведення бойових дій. Тоді деякі скептично віднеслися до подібних знань. А багатьом вони могли б врятувати життя.Особисто мені за три місяці перебування на Майдані не раз вони згодилися.

Увы, останні події, що відбуваються в нашій країні, показали, що у наш час треба бути готовим до всього. Як і те, що більшість громадян виявилися зовсім не готові узабезпечити себе і своїх дітей. Виною тому, звичайно і система освіти, яка досі не приділяє належної уваги підготовки молоді до реального життя. Програми ОБЖД давно вже застаріли, фізичне виховання школярів–нижче середнього рівня. На тренуваннях я не раз стикався з тим, що навіть старшокласники не в змозі виконати елементарні фізичні вправи.

У мене давно вже створилося враження, що держава навмисно вела політику невмештельства у виховання здорового покоління. Ніколи було займатися цим чиновникам, які просто напросто крали гроші в усіх сферах бюджету.Закривалися спортивні школи і клуби, була знищена мережа підліткових клубів, діти були надані самі собі і впливу «вулиці». Що вже тут дивуватися із зростання алкоголізму і наркоманії серед підлітків?!

А педагоги мовчали. Мовчали, хоч і бачили, що ми втрачаємо покоління за поколіннями. Ніякі молодіжні громадські організації і платні клуби не не в змозі замінити державну систему освіти!

В результаті ми у буквальному слові втратили декілька поколінь молоді. І це стосується не лише фізичного розвитку. У такому ж плачевному стані знаходяться усі сфери виховання молоді. Навіть зараз скорочуються години кружкової роботи. Ніхто не хоче робити висновки. Багатьом вони невигідні. Адже кому - те тоді доведеться відповідати за прийняттяфуфлыжныхпрограм і розбазарювання на них мільйонів бюджетних коштів.

І ніякий Майдан напевно не в силах змінити подібне відношення чиновників до людей. Адже що ми бачимо зараз? Саме люди узяли на себе роботу по забезпеченню армії необхідними засобами, волонтери ремонтують бомбосховища, проводять заняття з цивільної оборони. І це цілком влаштовує як «старих» так і «нових» представників влади! Можна дозволити собі як і раніше–сидіти, отримувати зарплату і нічого не робити. Питається - що змінилося у владі після Майдану? «Нові» йдуть шляхом «що були». І плювати їм на ідеї і цілі Майдану, плювати на загиблих в ім'я їх!

Ніякі пам'ятники і молебні не воскресять тих., хто віддав свої життя в ім'я свободи, Незалежності і єдності України. Красиві розмови «нових» керівників не узабезпечать громадян країни.Президент і усе вище керівництво попереджають про можливе продовження війни, террактах сепаратистів, а в нашому місті люди не знають де ховатися у разі артобстрілу. Що робити і куди бігти–про це думати, коли почнеться–буде пізно! Или знову - порятунок потопаючих - справа рук самих потопаючих? А навіщо нам тоді така «нова» влада?

Зараз найнайголовніше завдання - питання безпеки наших громадян - як дорослих так і дітей! І це треба робити вже саме ця година. Штаби ГО повинні тат створені в кожному районі! Необхідно організувати підготовку населення за програмою «Школа виживання». МНС, МО і МВС зобов'язані скоординировать свої дії з громадськими організаціями, вже працюючими в цьому напрямі. Якщо сьогодні в нашому місті все спокійно - це не означає, що можна розслабитися і опочивати на лаврах. Готуватися до війни треба сьогодні. Інакше, завтра може тат пізно!