Святкова економіка

У наш час не можна однозначно відповісти на питання: святковий день–це добре або не дуже? І не лише у зв'язку з ситуацією на Сході країни, швидше в українцях борються дві ментальні парадигми. Одна, як атавізм радянського часу, друга–віяння сучасності, в якій прагматизм і економічний сенс грають першу скрипку.

У Радянському Союзі державні свята мали чітко виражене ідеологічне забарвлення: 7 листопада (День Великої жовтневої соціалістичної революції), 23 лютого (День радянської армії і флоту), 8 березня (Міжнародний жіночий день), 1 травня (Міжнародний День солідарності трудящих), 9 травня (День Перемоги над фашистською Німеччиною). Навіть Новий рік свого часу «впровадили» у уми громадян радянської держави замість релігійного Різдва.

Що перекочували з СРСР в незалежну Україну деякі свята, поступово втратили не лише ідеологічний, але і взагалі всякий сенс і перестали відзначатися, як державні. Проте, кожна держава встановлює свої святкові дні, прив'язані до яких, - або видатним датам і подіям і також мають ідеологічну підкладку, що абсолютно нормально. Так в Україні з'явився День Незалежності, День Конституції, а нещодавно День захисника Вітчизни, що відзначався за ще радянською традицією 23 лютого, перенесли Указом Президента на 14 жовтня, і називається він тепер День захисника України. В той же час, Міжнародний жіночий день так і залишився вихідним днем 8 березня. Свято в день Перемоги 9 травня також залишилося незмінним.

Відпочивати VS Працювати

Багато людей обурює сам факт існування, нібито, великої кількості святкових вихідних днів в Україні при такій слабкій економіці.Мотивація така: якби більше працювали, жили б краще. Насправді, все не зовсім так. Вірніше, зовсім не так.

У Україні 10 святкових днів: 1 січня - Новий рік, 7 січня - Різдво, 8 березня - Міжнародний жіночий день, 12 квітня - Пасха, 1 і 2 травня - День міжнародної солідарності трудящих, 9 травня - День Перемоги, 31 травня - Трійця, 28 червня - День Конституції, 24 серпня - день незалежність.
Незважаючи на поширений стереотип, в порівнянні з іншими країнами світу, 10 святкових днів - це трохи. Наприклад, в Израиле 25 святкових днів, причому в цій країні мешкає трохи більше 8 млн. жителів, а її економіка і армія одна з найпотужніших у світі. Але, нам більше цікаві країни Європи, тим паче, що Україною узятий курс саме у напрямі ЄС.

Як дотриматися балансу між роботою і відпочинком–у Євросоюзі про це дискусії йдуть постійно.Під час виборчих кампаній, до речі, політики рідко ризикують покуситися на відпускні і вихідні дні. Інакше, виборці просто ігнорують таких кандидатів і ті «пролітають» , не потрапивши в органи влади.

А що говорить економіка?

На думку експертів Інформаційної кампанії Stronger Together, треба вчитися досягати добрих економічних результатів, додаючи менше праці, а ніяк не більше.

Говорячи сухою мовою: ті, хто думає, що уникнути економічних проблем можна шляхом збільшення робочого часу–глибоко помиляється. Якби це було так, то перед нами не стояла б зараз проблема безробіття і практично половинного завантаження виробничих потужностей. Не можна у світі капіталізму, тобто ринкової економіки оперувати принципами соціалістичної економіки, тобто–плановою.Досить згадати часи СРСР, коли усі працювали, продукція випускалася у величезних кількостях, склади переповнювалися, а купити було нічого. І ніде, навіть маючи засоби. Не можна робити продукцію, не знаючи, чи буде вона реалізована, причому з певним прибутком.

Хоча, справедливості ради, потрібно визнати, що продуктивність праці пов'язана з кількістю робочих годин в році, але залежність ця–зворотна. Давайте подивимося, які з європейських країн в 2013 році, згідно з офіційною статистикою, були лідерами з кількості витраченого робочого часу : Греція, Польща, Угорщина, Словаччина, Італія, Ірландія, Португалія. Завершують список Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Дания, Фрнация, Словенія (!), Швейцарія, Бельгія.

А скільки человеко/година ВВП (валовий внутрішній продукт, поділений на робочий годинник на протяг року), приміром, в Польщі? 28,4 долара. А в Німеччині, по сусідству–62,2 долара.Чому так? Відповідь проста: продуктивність праці обернено пропорційна до його тривалості.

Якщо в країні немає або бракує сучасних технологій, що дозволяють ефективніше розпоряджатися трудовими резервами і швидко рухатися шляхом розвитку, то доводиться домагатися зростання валового внутрішнього продукту простим збільшенням робочого часу. У сучасному технологічному світі це вже мало спрацьовує. Продуктивність праці практично не залежить від завзятості окремих працівників, вона росте, в основному, за рахунок впровадження нових технологій і оновлення основних фондів, шляхом інвестицій.

Якщо говорити про Україну, то з цим, якраз, у неї біда, особливо в порівнянні з країнами ЄС.

Європейська реальність

У Євросоюзі існує спеціальна директива, що регулює робочий час. Гранична норма не може перевищувати 48 годин, а оплачувана щорічна відпустка має бути не менше 20 днів.

Окрім цього, кожна країна ЄС встановлює законодавчо свої офіційні свята, що є вихідними днями. Потрібно відмітити, що не усі вони оплачуються працедавцями. Але, якщо узяти середнє значення святкових днів в ЄС (у Греції–7, а в Словаччині - 15), то воно перевищить кількість свят в Україні (10).

Не зупиняючись на відносно благополучних державах, т.з. старих демократіях, подивимося, що відбувається у ближчій нам Польщі.

У цій країні відпустка працюючої людини не перевищує середньоєвропейський мінімум–20 днів. Розділити його на декілька частин можна, правда основна частина не має бути менше 14 днів, а якщо людина, наприклад, захворіла, то відпустку переносять на інший час, тому що він не може «приступити до відпочинку». Коли загальний трудовий стаж перевищить 10 років, відпустка складає вже 26 календарних днів.

Що стосується свят, то в Польщі їх список розширюється, а не звужується. Цікаво і те, як в Польщі переносять вихідні дні, у зв'язку зі святами. Якщо свято випадає на воскресіння, то додатковий вихідний не додається, а ось якщо на суботу, то перенесення здійснюється.

У Словаччині, що сусідить з Україною і трохи менш успішною, ніж Польща, також є присутньою переконлива кількість святкових вихідних днів–15. Та плюс щорічна відпустка, тривалістю в 4 тижні (мінімальний). Але, як і в Польщі, тривалість відпустки в Словаччині залежить від стажу, тому громадяни віком ближче до 35 років і старше, як правило, мають право вже на п'ятитижневу відпустку.

Післямова

У всьому можна знайти, як шкідливе, так і корисне. Це стосується і свят, особливо новорічних і різдвяних. Не секрет, що напередодні зимових свят пожвавлюється торгівля.У західних країнах, приміром, час проведення різдвяних ярмарків зрушується вже углиб осені, настільки затребуваними є заздалегідь куплені подарунки і деякі продукти.

У Україні також грудень являється «сезонним» місяцем, торговий обіг в якому як правило перекриває втрати в торгівлі після свят. Український Госстат стверджує, що в грудні роздрібний товарообіг перевищує листопадовий на 10-15%, залежно від ситуації в економіці.

Не відзначалися б у нас свята з таких розмахом, гроші населення так і залишилися б лежати удома, а не працювали на економіку за допомогою торгівлі.

Тому, можна з упевненістю говорити про те, що свята, зокрема зимові, українській економіці зовсім не перешкода, а швидше поєднання приємного з корисним.

Ігор Пох, спеціально для «Злочинності.НІ»