Єдине вікно на митниці. Спрацює або ні?

1 серпня на українську митницю наступає «час Ч». Відповідно до постанови Кабінету міністрів №364, вводиться поняття «Єдиного вікна».

Усі контролюючі органи, задіяні в розмитненні вантажів мають бути об'єднані в єдину електронну систему, яка, вірогідно у рази скоротить час митного контролю, витрати, мінімізує корупцію.

Єдине вікно припускає наявність централізованої бази даних, в яку бізнес подає документи в електронному вигляді. Митні і контролюючі органи матимуть до неї одночасний доступ.

Як Єдине вікно працює в інших країнах

Існує немало моделей, по яких можливо імплементувати Єдине вікно.Згідно з даними аналітиків Інформаційної кампанії «Stronger Together» , загальним для усіх є те, що кожна з них містить ту або іншу форму правової або регулятивної дії.

Наприклад, в Сінгапурі завдяки системі Trade Net кількість копій документів, які надавалися на митниці, з 35 зменшилося до 1. За рік обробляється близько 9 мільйонів представлень на торгові дозволи (30 тыс в день!), 90% з яких–у десятихвилинний термін.

У Фінляндії багатофункціональна система Port Net–єдина для учасників морської торгівлі, радикально скоротила потребу в заповненні і обробці паперових форм. На сьогодні більше 99% усіх форм обробляються через Єдине вікно. Варто відмітити, що законодавство ЄС значно вплинуло на правову структуру системи Єдиного вікна в цій країні, проте Фінляндія істотно його адаптувала до власних реалій.

У США впроваджується Автоматизоване комерційне середовище (Automated Commercial Environment–ACE), щоб до кінця грудня 2016 року розгорнути основні функції по обробці торгової інформації і стартувати як система Єдиного Вікна. 188 з 200 видатних подавців експортерів користуються системою в 90% усіх звернень.

Користування системою є добровільним і безвідплатним, оскільки розробкою займається державна структура і розрахунок йде на те, щоб отримати значні заощадження, а не прибули від користування системою.

У Азербайджані завдяки впровадженню Єдиного вікна час оформлення вантажів складає 15-20 хвилин. Старту системи передував значний перегляд нормативно - правової бази країни, розробка нових документів, спрямованих на спрощення і прискорення митних процедур. Фінансування впровадження і функціонування системи відбувається за державний рахунок.

В цілому витрати на впровадження системи Єдиного вікна значно відрізняються в різних країнах, і залежать від типу системи і меж її покриття. Наприклад, Фінляндія, Німеччина і Малайзія витратили приблизно по 4 мільйони доларів. Корея інвестувала близько 5 мільйонів доларів в митницю і 8 мільйонів в торгову мережу. У Сінгапурі, де системи ширші і покривають ще велику кількість різних функцій, інвестиції склали ще більші суми. В цілому, фінансування здійснюється в різних формах: з державної казни (Фінляндія, Корея, Швеція, США, Македонія, Азербайджан, Філіппіни), приватним інвестором (Німеччина, Гватемала), або публічно - приватною співпрацею (Гонконг, Японія, Малайзія, Маврикій, Сенегал і Сінгапур). Послуги можуть надаватися як на платній, так і на безвідплатній основі.

Єдине вікно в українських реаліях

На сьогодні в Україні більше 90% митних декларацій обробляються в електронному вигляді. Митні брокери мають можливість ефективно працювати і швидко їх закривати. Проте існує ще велика кількість супутніх державних контролюючих структур, наприклад, санітарно - епідеміологічний контроль, фітосанітарний, ветеринарно - санітарний, екологічний, радіологічний, які мають свої, часто застарілі системи або не мають їх взагалі. Для вирішення цієї проблеми і було прийнято постанову № 364, яка зобов'язує усі відповідні структури працювати через створену електронну систему Єдиного вікна.

Коли Єдине вікно почне функціонувати, дозвільні органи будуть зобов'язані впродовж 4 годин з моменту отримання електронного повідомлення і необхідних документів, що сканують, від клієнта винести ухвалу, відносно розмитнення товарів.Якщо ухвала не винесена впродовж цього часу, то він приймається автоматично і вноситься в інформаційну систему з детальним обгрунтуванням. Також вноситься інформація про дату і час проведення огляду товарів або відбору зразків, якщо в цьому є необхідність. Зараз близько 5% вантажів підпадають під детальний відхід. Ця норма, швидше за все, не зміниться.

Веб - інтерфейс (взаємодія клієнта і бази даних відбуватиметься через Інтернет) Єдиного вікна розроблена на базі відповідних систем Державної фіскальної служби України. Доступ надаватиметься сторонам безкоштовно разом з електронним ключем - ідентифікатором користувача.

Зрозуміло, не можна в українських реаліях все бачити у веселкових кольорах. Швидше за все, з'явиться безліч перешкод і проблем. Наприклад, проблемою може стати навіть той факт, що подавати треба відскановані документи, а не заповнені електронні форми.В деяких випадках документи можуть містити сотні сторінок.

Також викликає сумнів ефективна координація діяльності усіх служб по усій території України, оскільки поширена думка про те, що процес розмитнення забезпечує тільки Державна фіскальна служба України. На самій же справі є немало проблем з впровадженням електронного документообігу у ряді відомств, що беруть участь в растаможке. Тому їх інтеграція в єдину електронну систему зажадає часу і ресурсів.

Крім того, має бути законодавча база відносно правового статусу електронних комунікацій, їх еквіваленту з паперовими носіями, електронного підпису, конфіденційності і зберігання даних.

Проте, незважаючи на чималу кількість перешкод, система Єдиного вікна має багато переваг.Перша і найочевидніша–це модернізація існуючих служб і контролюючих структур, створення умов для прозорої роботи і знищення (зменшення до мінімуму) корупції на митниці. У - других, це зручний єдиний інтернет - портал для комунікації між сторонами. У - третіх, це спрощення процедур подання документів і їх перехід в цифровий формат, істотне заощадження часу і грошей бізнесу під час оформлення вантажу. Також важливою новацією стане генерація великого масиву статистичних даних про час, місце, людину, процеси здійснення розмитнення і контролю, що дозволить контролювати і оптимізувати вказані процеси. І найважливіше - зменшення часу на обробку вантажів. Тому від успіху Єдиного вікна виграють усі сторони–як бізнес, так і держава.

Думки зацікавлених сторін

Начальник Миколаївської митниці ГФС України Роман Криль :

- На сьогодні і декларанты - суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності і органи митного контролю бачать реалізацію постанови Кабміну тільки в теоретичному виді. Як це буде на практиці, покаже найближче майбутнє.

Адміністратором цієї електронної інформаційної системи є Державна фіскальна служба України, вірніше, її IT - департамент. У митниці є програмні комплекси, які успішно застосовуються ще з 2010 року, з часів введення попереднього документального контролю.

Специфіка Миколаївської області полягає в тому, що керівництво деяких контролюючих структур (наприклад–ветеринарно - санітарна служба і екологи) знаходяться в Одеській області, тобто, на межі. А усі інші види контролю здійснюються створеною не так давно Госпотребслужбой.

Говорячи про плюси системи Єдиного вікна, можу відмітити, що з його введенням ми, нарешті, отримаємо те, про що митниця заявляла на регіональному рівні, разом з іншими контролюючими службами, ще до процесу реорганізації, як нас, так і їх. Йдеться про необхідність присутності на кожному митному пункті представників усіх цих служб (тепер присутність буде «віртуальним» ). Були складнощі із складанням спільного графіку чергувань представниками контролю. У постанові №364 вже прописані усі графіки і виключення з правил (робота в неробочий час і тому подібне). Ще один позитивний момент: крайній термін ухвалення рішення по здійсненню контролю декларованого вантажу при ввезенні - не більше 4 годин.Для усіх державних контролюючих органів вводиться принцип «мовчазної згоди» , тобто, якщо по якій - те суб'єктивній причині процес оформлення будь-якої із служб затягується більше 4 годин, система приймає рішення вважати перевірку успішно пройденою. Відмічу, що в Митному кодексі редакції 2012 року, норма про 4 години є присутньою, а ось в керівних документах інших контролерів цієї норми немає.

Юрій Драгою, керівник аптечної мережі «Медицина для вас» :

- Абсолютна більшість аптечних мереж в Україні закуповують лікарські препарати у двох - трьох великих оптових фірм, які, у свою чергу, купують препарати за кордоном. За останні два з половиною роки на ринку лікарських препаратів склалася дуже цікава ситуація.Якщо раніше відсоток пакетованих препаратів імпортного виробництва в роздробі складав 60%, а вітчизняних до 40%, то зараз все навпаки і навіть більше. У зв'язку з девальвацією гривни після відношення до долара і євро, сильно «просів» внутрішній ринок реалізації імпортних ліків і дуже «піднявся» ринок вітчизняних препаратів. На сьогодні роздріб пакетованих вітчизняних ліків складає до 85%, іноді і 90%. Відбувається парадоксальна ситуація: зарубіжні виробники, щоб не втратити остаточно український ринок пішли на безпрецедентний крок–зниження відпускних цін на свої препарати в два - три рази, в той час, як вітчизняні виробники постійно піднімають вартість препаратів, отримуючи дуже непоганий прибуток.Тому, відмінна, загалом - те, новація по впровадженню на митниці «Єдиного вікна» , на мою думку, не принесе яких - те видимих в кращу сторону змін в ціновій політиці, що стосується лікарських засобів. У цій сфері діють дещо інші економічні складові, що впливають на кінцеву вартість препаратів.

Олександр Игнатенков, заступник директора державної установи «Лабораторний Центр міністерства охорони здоров'я України в Миколаївській області» :

- Безумовно, введення Єдиного вікна, дуже позитивне рішення Кабміну. Хоч би тому, що при реорганізації Санэпидемслужбы і розділення її на декілька установ, сталася оптимізація кількості фахівців, тобто, простими словами–скорочення.І якщо раніше доводилося чергувати на митних пунктах, для того, щоб брати участь в процесі перевірки вантажів і людей на предмет безпеки, то зі вступом в дію постанови уряду, все перейде в електронну площину і наші співробітники будуть він - лайн обробляти документи на єдиному порталі, за виключення випадків, обумовлених в постанові уряду. Наш лабораторний центр готовий до переходу на Єдине вікно, досить дочекатися технічного рішення.

Дмитро Евстафьев, начальник відділу організації митного контролю Миколаївської митниці ГФС України :

- В цій постанові є цікаві і дуже позитивні моменти для декларантов. Наприклад, повинен з'явитися зворотний зв'язок. Декларант може повідомити за допомогою Єдиного вікна контролюючі органи про час і місце проведення митного контролю, яке буде зручне самому декларанту.Що стосується горезвісної корупційної складової, то, згідно з постановою Кабміну, усі дії контролюючих органів повинні підкріплюватися електронним цифровим підписом. Крім того, повинні зберігатися, як документи, так і протоколи дій впродовж 3 років. Тобто, будь-яке прийняття або неприйняття рішення фіксується системою Єдиного вікна. Усних рішень тепер не буде. Ще одно нововведення–проведення фото - і відеофіксації фізичного огляду вантажів, прописане в постанові №364. Тому, можу сказати одно, за 10 років моєї роботи в підрозділі організації митного контролю Миколаївської митниці, тільки зараз, завдяки Єдиному вікну, що вводиться, зроблена спроба і з'явилася реальна можливість уніфікації дій усіх контролюючих органів, задіяних в пропуску і оформленні декларованих вантажів.

Ігор Пох, спеціально для «Злочинності.НІ»