Обережно, двері закриваються.

Ліворуч—львівський учений, сейсмолог Юрій Вербицкий. Чергував на Майдані, був викрадений, тіло було знайдене в лісі без одягу, із слідами тортур, з целофановим кульком на голові. Його просто викинули на мороз помирати. Вбивці, до речі, так досі і не знайдені. Вербицкий не був політиком, не піарився у Шустера, не обирався в депутати. Просто вийшов на площу. За що був по-звірячому убитий. І безкарно убитий.

Справа—Нестор Шуфрич. Професійний політик. Професійний злодій. Професійний депутат. Хоча, я не розумію, кого він власне, представляє? Гречку, ковбасу, які справно роздавав виборцям коли балотувався по мажоритарці? Или украдені гроші, які вносив до фонду СДПУ (о) або ПР, коли йшов в партійному списку? Загалом—професійний представник злодіїв у Шустера. Живий. З розбитим носом.Про нього усі говорять, а про Вербицком вже пам'ятає не багато хто. Це до питання о жалості.

А якщо без емоцій…Якщо людина не чує в метро слів“Обережно, двері закриваються”—те його цими дверима стукне. Зараз для покоління представників злодіїв у Шустера дверей закриваються. І фраза ця повторюється вже неодноразово. А вони усі лізуть, в надії, що їх історія все - таки не закінчилася…А вона закінчилася. І якщо не відійдуть від дверей, то потяг рушить і їх просто розмаже по стінах тунеля. Нічого особистого—просто історія. У мене є дуже ясне відчуття, що вже через півроку усі ці громадяни, що рвуться сьогодні у ВР і взагалі у владу—вони будуть забуті. У кращому разі. У гіршому—ще і поховані. Тому що почалася зовсім інша історія. У якій затребувані ті, кого у нас ніколи не було. Просто чесні, чисті люди, без плями.Зараз, навіть в середовищі патріотичної молоді йде дуже чітке розділення між тими, хто—за ідею, а хто за кар'єру або гроші. І враховуються усі плями, все“косяки”у минулому і сьогоденні. Йде дуже серйозне і швидке визрівання нових, абсолютно невідомих доки лідерів. А ви говорите Шуфрич…Це просто сміття, яке вітер історії відносить все далі. Без всяких емоцій, але ці динозаври корупції, цей антикваріат з епохи крадійства, ці віртуози брехні—вони вже просто не доречні. І місце їм—у кращому разі в сміттєвому баку, в гіршому—на кладовищі. І заради власного самозбереження цим людям краще б не ходити ні до парламенту, ні до Шустера. Їх ніхто не переслідуватиме, якщо вони просто вчасно вийдуть з вагону. На них шкода навіть ненависті. І часу. Тому що попереду–дуже багато справ. Підіть самі, не випробовуйте долю, ваша ганебна історія вже закінчилася. Починається зовсім інша історія.

Станіслав Речинский «ОРД»