Реформи в Україні. Початок

17.12.2010 14:11

Концепція адміністративних реформ : світова практика

У період з середини 1980 - х і кінцем 1990 - х рр.у багатьох країнах був реалізований значний об'єм широкомасштабних і комплексних програм реформування системи державного управління на основі концептуальних підстав теорії нового державного управління(New Public Management), скорочено - НГУ. Ключовими цілями реформ держуправління були:

зниження державних витрат;

підвищення здатності держави до розвитку і реалізації політики;

поліпшення виконання державою функцій працедавця;

підвищення якості надання послуг і зміцнення довіри до влади з боку приватного сектора і суспільства.

Широкомасштабні реформи системи держуправління у світі обумовлені цілим рядом причин, серед яких слід назвати, передусім, глибинні зрушення в системі соціальних зв'язків і технологічної організації сучасного суспільства.

Дослідження американських політологів виявили, що усі реформи держслужби, зокрема в США, співпадали за часом з новими технико - економічними парадигмами і довгими економічними хвилями. По суті саме технико - економічні зміни у поєднанні з соціальними зрушеннями викликали в США реформи держслужбу, яка була спробами уряду розробити нові моделі стосунків з громадянським суспільством.

Ключовою метою реформ держуправління у світі стала істотна зміна технологій реалізації функцій держави у сучасному світі. Відомо, що впродовж останніх десятиліть ХХ ст. співіснували різні концепції держави. Серед них:

а) держава добробуту, що надає суспільству широкий спектр послуг; при цьому пріоритет віддається державному виробництву послуг і державному регулюванню процесів рішення громадських проблем;

б) маловитратна держава, що виходить з примату рішення громадських проблем приватним сектором; при цьому роль держави обмежена виконанням своїх основних завдань;

в) держава - партнер по переговорах, що виконує роль посередника і партнера по діалогу з бізнесом і суспільством.

Спробою синтезу перерахованих підходів стала концепція "активізуючої держави", яка лягла в основу філософії реформ держуправління по моделі НГУ. Ця концепція по - новому визначає стосунки між державою і громадянами(перехід від опіки до партнерських стосунків) : завдання держави визначаються в ході громадської дискусії; між суспільством і державою розвивається співпраця і розділяється відповідальність.

Іншим найважливішим аспектом НГУ є залучення самодіяльних громадських організації до виконання ряду функцій, що виконувалися раніше державою.

Цілями реформ держуправління відповідно до моделі НГУ було забезпечення більшої ефективності, гнучкості, прозорості, тіснішому зв'язку з громадянами - споживачами держпослуг.

Концепція "активізуючої держави" акцентує чотири виміри держави :

держава є гарант(тобто інститут, що забезпечує виробництво і надання певних послуг);

держава є інститут, що створює необхідні рамки для процесів громадської активності і спонукаючий громадян до самостійного рішення проблем;

держава є інститут нагляду(здійснюваного на основі встановлених правил) громадської і, передусім, економічної діяльності;

держава є виробник робіт і послуг для суспільства, якщо це диктують, наприклад, питання безпеки і якщо держава може це зробити з меншими витратами, ніж інші виробники.

Політичні інститути, адміністративне керівництво виступають в ролі поручителів, будучи замовниками або покупцями послуг для громадян. Постачальники послуг для громадян(виконавці доручень) усередині управління конкурують з постачальниками послуг поза управлінням(державними, комерційними або громадським організаціями), борючись за отримання замовлень на послуги, які передаються їм "замовниками" на базі відповідних політичних рішень. Ця модель "поручительства" посилює орієнтацію на конкуренцію органів управління і в той же час відкриває можливість більшою мірою залучати громадян і громадські групи до виробництва і надання послуг.

Україна.Чи все вийде?

Президент України Віктор Янукович 9 грудня змінив склад уряду і реорганізував 14 міністерств до 10 міністерств і 15 відомств. Настає досить велике скорочення штатів. Не зупинятимуся на думці опозиції, яка вважає реформу банальним політичним чищенням. У кожного своє бачення.

А ось що говорять із цього приводу українські експерти. Вони прогнозують збільшення(!) витрат Держбюджету у зв'язку із скороченням міністерств.

Думаю, що економії не вийде, навіть при скороченні міністерств, за рахунок вливання(нових співробітників) витрати тільки зростуть, - сказав заступник голови Центру політико- - правових реформ Віктор Тимощук.

За його словами, оскільки урядові органи ліквідовуються, їх працівники вливаються до складу міністерства і отримують статус його працівників, у зв'язку з чим підвищуються їх оклади.

З цим погодився і експерт Центру політичних досліджень і конфліктології Денис Кирюхин. "Скорочення числа співробітників міністерств зовсім не є скороченням витрат Державного бюджету, принаймні на першому етапі", - сказав він.

На думку Дениса Кирюхина, співробітникам міністерств, що залишилися, буде необхідно підвищувати зарплату, а звільненим - виплачувати вихідну допомогу.

Крім того, на думку обох експертів, скорочення працівників держапарату на 30%, заявлене Президентом України Віктором Януковичем як одна з цілей адміністративної реформи, є недоцільним. "Скорочення працівників на 30% - популізм.Треба скорочувати функції міністерств, а не просто перерозподіляти старі функції на меншу кількість людей", - сказав Віктор Тимощук.

А ось відомий, завдяки постійній появі в телевізорі, регіонал - нардеп Михайло Чечетов вважає інакше. Дешева влада згубна для країни. Таку думку він висловив, відповідаючи на питання, чому уся заробітна плата народних депутатів з їх помічниками дорівнює заробітній платі усіх учителів країни.

"Тут ми, коли починаємо спекулювати, починаємо грати на найнижчому. Найзгубніше для країни - дешева влада", - відмітив Чечетов.

"Чим нижче заробітна плата у чиновника, тим більший елемент лобізму. Кого б ми не вибрали, буде усього лише лобістський клуб, - додав депутат. - Потрібно піднімати заробітні плати. Ми можемо зробити 2 тисячі гривен у депутатів, але це буде просто збори лобістів".

Крім того, Михайло Чечетов відмітив, що повністю оновити кадри у влади досить важко для України. "Якщо будуть нові кадри, рік буде цей механізм робітник відпрацьовуватися. Але ми все ж хочемо на 50% оновити апарат Кабміну і на 30% - усіх чиновників".

Що стосується "дешевої" влади, то тут ще як подивитися. Нещодавно Кабінет Міністрів запропонував Верховній Раде виділити Конституційному Суду 55,7 млн гривень на забезпечення конституційної юрисдикції в 2011 році.

Про це говориться в законопроекті 7000 "Про державний бюджет України на 2011 рік". При цьому 34,3 млн гривен з вказаної суми передбачається на оплату праці, і близько 1 млн гривен на комунальні послуги і енергоносії. До складу КС входять 18 суддів. На даний момент КС повністю укомплектований.

Але, це так, до речі.

У Миколаєві, до речі, також пройшли деякі кадрові зміни у складі команди міського голови. Мабуть, це теж можна вважати елементом адмінреформи місцевого штибу. Тільки ось, не зовсім зрозуміло, навіщо мерові треба було міняти замів, а старих відправляти "на зміцнення роботи" в районні адміністрації. Якщо вони не влаштовували місцеву владу в колишній іпостасі, хто дасть гарантію, що на нових посадах все буде гладко?

Епілог

Якщо говорити про мировм досвід, слід констатувати, що здійснення реформ держуправління як в розвинених, так і державах, що розвиваються, супроводжувалося рядом серйозних витрат. Ряд фахівців, включаючи експертів Всесвітнього Банку, представили стриману оцінку результатів реформ в різних країнах. Була відмічена неоднозначність більшості досягнутих результатів і їх обмежений характер по відношенню до поставлених цілям.

Поза сумнівом, існує безліч прикладів конкретних поліпшень в тих або інших конкретних послугах або в роботі міністерств і інших організацій у кожному конкретному випадку. Проте даних про загальний вплив реформ дуже мало.Точні дані про фактичні результати, досягнуті більшістю реалізованих програм реформ, як правило, відсутні. У багатьох випадках.спостерігається розбіжність думок про результати програм реформ. Зокрема, в ході реформ системи державного управління у Великобританії і США виявилося протиріччя між неринковою за своєю природою державною службою і спробою її реорганізації на ринковій основі. У Німеччині відзначалося зростання бюрократизму, значне скорочення кадрів при одночасному скороченні об'єму держпослуг.

Що вийде в Україні, поки невідомо.Усі минулі спроби реформувати владу закінчувалися ще більшим нарощуванням бюрократичного апарату, розмірами корупції і катастрофічною недовірою народу.

Поживемо, побачимо.

***

У матеріалі використані незначні фрагменти статті О.В.Гаман - Голутвиной, професори кафедри світової політики ГУ - ВШЭ, присвяченою адмінреформам в різних країнах.