Юрий Луценко призвал мобилизироваться и не дать Януковичу выйти победителем в первом туре выборов

Читают: {{ reading || 0 }}Прочитали:{{ views || 857 }}Комментариев:{{ comments || 2 }}    Рейтинг:(519)   

«Наша зустріч і наш аналіз починається з Майдану», - розпочав свій виступ на з'їзді партії «Вперед, Україно!» лідер Громадянського руху «Народна самооборона» Юрій Луценко. - «Там український народ виборов свободу, там ми всі хриплими голосами скандували: «Україна!» та «Ющенко!». Ющенко був нашим кандидатом. Якщо хтось пам'ятає, дослівно я казав, що «Ющенко - це ключ до дверей, за якими свобода». Саме тому і ви, і більшість учасників Майдану так гаряче, віддаючи всі сили, витримали ті 17 днів і ночей, які були і будуть найкращими в нашому житті. Але чи став наш кандидат в Президенти Ющенко нашим Президентом? Чи це той самий Ющенко, на якого український народ покладав стільки сподівань? На жаль, чесно мушу сказати - ні. Це не той Президент, це не той лідер, на якого ми сподівались, за якого віддали багато чого, причому, більшість з нас, за рідкісним виключенням, від цього нічого не отримали. Ми просто хотіли жити в нормальній країні. Але чи досяг наш кандидат Ющенко, ставши Президентом, хоч чогось? Чи виконав хоч одну свою передвиборчу обіцянку?

Відповідь ніби і є на безлічі білбордів, якими останнім часом прикрашена наша країна, де різні особи, пояснюючи людям свій вибір за Ющенка, говорять, чому вони це роблять. Правда, серед цих білбордів не вистачає ще двох: з обличчями Кучми і Януковича і словами: «Він дав мені свободу і економічне процвітання. Я - за Ющенка!». Так було б чесно. Бо всі ці пенсіонері і студенти, які агітують за діючого президента пустими гаслами, не переконують.

Що ж сталося з постмайданною Україною? Чому через 5 років після революції символ проімперської політики, лідер команди кривавих 90-их знову самовдоволено посміхається з білбордів по всій Україні прямо нам в обличчя, причому на своїх білбордах нахабно написав: «Україна - для людей»? Хто хоч раз був в тюрмі, прекрасно знає, що «люди» на кримінальному жаргоні означає «злодії в законі».

А сталося, звичайно, те, про що багато тверезомислячих і добре знаючих нашого кандидата ще в 2004 році попереджали - наш Ющенко, досягнувши влади, мав зовсім інші, далекі від геройства, цілі та завдання. Невтомно експлуатуючи святі українські гасла, він і пальцем не поворухнув, щоб справою змінити Україну у відповідності до цих гасел. Я знаю, сьогодні кажуть, що не варто «бити» Ющенка, бо це грає на руку Януковичу, розколює помаранчеву команду. Зараз модно казати, що насправді у Ющенка нібито не було повноважень. Вже всі забули, що відразу після Майдану 15 місяців Ющенко мав найбільші в Європі повноваження, кучмівські повноваженням, які дозволяли призначати і знімати прем'єра, міністрів, він міг провести через парламент будь-який закон, а особливо - рішення про генпрокурора. Як він використав ці колосальні повноваження? Поїхав за кордон збирати аплодисменти, нагороди і квіти. Я стверджую як політик, як людина, яка двічі працювала міністром внутрішніх справ України, що ренесанс Януковича, який ми зараз спостерігаємо, є результатом свідомого небажання президента карати злодіїв. Ще раз підкреслюю - свідомого.

«Чому бандити не в тюрмах?», - питають мене і всіх вас. Бо генпрокурором був Піскун - гарант недоторканості Кучми, таємний, а потім і явний симпатик Партії регіонів аж до членства в її фракції.

Сьогодні Ющенко за 40 днів до виборів вирішив з неба спуститися на грішну землю і поборотись з корупцією. Де він був всі ці 5 років? В ці роки без жодних проблем в Генпрокуратурі закривали сотні резонансних справ щодо команди Кучми і Януковича, яка розкрадала сотні і сотні мільйонів. От вам два простих приклади: 2005 рік, мене призначать міністром МВС і за декілька місяців ми виявляємо зловживань і розкрадань на суму близько 500 млн. гривень в системі Мінтрансу урядом Януковича в 2004 році. Ці кримінальні справи порушені за нашими матеріалами, але до суду вони досі не дійшли. Проходить певний час, нас відправляють у відставку, але завдяки «НС», нашій енергії, разом із союзниками, разом із БЮТ ми повертаємося. Мене знову призначають міністром внутрішніх справ і ми знову виявляємо розкрадання урядом Януковича у 2007 році вже на суму 150 млн. гривень. І ця справа порушена, і ця справа до суду до цих пір не дійшла. Другий приклад: 2005 рік, ми виявляємо в системі Держрезерву уряду Януковича періоду 2004 року розкрадання на суму 150 млн. гривень. Справа порушена, але в суд не пішла. Нас відправляють у відставку, уряд повертається, перевіряємо Держрезерв - і знову знаходимо зловживання на 80 млн. гривень в Держрезерві уряду Януковича! І я можу безкінечно продовжувати. Чому? Бо відсутність невідворотності покарання - запорука росту корупції і злочинності в країні. Це не я сказав, це - аксіома. І саме Ющенко 5 років проспав на своїй пасіці, абсолютно не турбуючись тим, що не покараний жодний з тих, хто розкрадав державу, а значить, буде красти знову. Це знають всі, знає це і Ющенко. Знає, але і пальцем не поворушив, щоб покарати корупціонерів хоча б в своїй президентській вертикалі. Бо він своїми указами призначає глав та заступників обласних і районних адміністрацій.

Чи маю я право так жорстко судити про Ющенка? Маю! Бо в мене в міліції, кожного разу, коли я ставав міністром, більше порушувалось кримінальних справ проти «перевертнів» і зрадників у погонах. Цього року таких фігурантів справ, які притягуються до кримінальної відповідальності і будуть сидіти в тюрмі за зраду служби, за співпрацю з бандитами, 300 з лишнім чоловік. В той же час, у Президента Ющенка у розкраданнях на суму близько 2 млрд. гривень брало участь близько 300 чиновників його адміністрацій. Жоден з них не звільнений. Я розумію, що не він може вести справу в прокуратурі, не він суддя, але в мене міліціонер, по якому порушується кримінальна справа, автоматично звільняється з посади. Чому ж тоді автоматично не звільняється чиновник президентської адміністрації, який призначається його указом, і який зловлений на злодійстві? В той же день, коли Ющенко висловлював своє «фе» міністру внутрішніх справ за корупцію, міліція зафіксувала голову райдержадміністрації в Харківські області, який взяв черговий хабар в 10 тис. доларів. Ви думаєте, він звільнений? Ні, як і всі інші члени його оточення.

Але чого нам далеко ходити, візьмемо ближче. Минулого грудня при отриманні хабара в 20 тис. доларів був затриманий сват Президента, чиновник Податкової адміністрації, який «сидів» на контролі спиртової галузі України. Коли міліцейські опери зайшли до нього, він одразу показав на фото, на якому він і Віктор Андрійович їдять борщ. Він каже: «Ви знаєте, хто я?». Міліціонери кажуть: «Знаємо, давай, сейф відкривай!». Тоді він каже: «Це провокація Луценка!». В нього було вилучено 20 тис. доларів, які він щойно отримав, а в сейфі вдома - ще 400 тис. доларів. Віктор Андрійович помовчав, видно, не публічно роблячи свою справу, а нещодавно, набравшись хоробрості, заявив, що все це - провокації і його сім'я ніколи не брала участь у корупційних діях. Це ніби Луценко йому всовував в руки 20 тис. доларів, це ніби я ворушив його губами, коли він на диктофон міліцейський вимагав, кажучи скільки і за що принести! Звичайно, бо це ж член найближчого оточення Ющенка! Само собою, «герой» Майдану зовсім не приніс вибачення за дії свого сімейства, він заявив, що все це провокації.

Сьогодні, натомість, Ющенко має претензії до МВС і до мене особисто. Він ніби не знає, що кожного року ми викриваємо 1,5 тис. хабарників, в тому числі з його адміністрацій, але в тюрми сідають 50 чоловік. Він ніби не знає, що ми щорічно викриваємо 15-18 тис. службових злочинців, але тільки десятки з них, на жаль, сідають до в'язниці. Причина проста - корупція в судах. Я не хочу кинути тінь на суддівську систему, але це одна з найбільш уражених корупцією систем. Що зробив Президент, знаючи все це і розуміючи, що реформа законодавча, в першу чергу реформа судів, - напрямок головного удару для зміни ситуації зі справедливістю в країні? Він найняв Балогу, той найняв головного рейдера Пукшина, і цей балаган почав набирати суддів. Один з цих суддів відомий всій Україні, це - суддя Зварич. Президент України навіть підписав указ про нагородження його відзнакою «Заслужений юрист України», причому прямо так і написав в своєму указі: «за особистий вагомий внесок»! Я думаю, без коментарів, питання щодо боротьби Президента з корупцією.

Все це неможливо було уявити там, на Майдані, де Ющенко не раз казав: «Ці руки нічого не крали». Може й так, не знаю. Але ці руки 5 років обнімали і дружньо поплескували злочинців, які крали мільярди. Всі знають ці прізвища, назву тільки два: Фірташ і керівництво Нацбанку. Один грабував не тільки нашу, але й усю європейську систему газу, наживаючи при цьому мільярди. Нацбанк цього року виділив близько 200 млрд. гривень, які зникли в невідомому напрямку і ніхто не знає, що він видавав і на яких умовах. Підводячи сумні підсумки, скажу, що дідусь Маркс, хоча уже і не модний, тим не менше, був правий - економічний базис є таки головним. Політика і гасла - лише надбудова, на нинішньому сленгу - «лохотрон» для електорату. А саме економічний інтерес звів до купи, аж до поцілунків, Ющенка і Януковича. Бо все, чим вони цікавляться, їх об'єднує. Це - «Твікс», це солодка парочка, аж до поцілунків! Не дарма обкладинка журналу «Коментарі», де вони цілувалися разом, викликала такий надзвичайний гнів на Банковій, аж до наказу зняти всі рекламні щити, де була обкладинка цього журналу. Це великий секрет цієї парочки, цього тандему.

Їхня любов, дружба і співпраця, заради одного - не допустити до реальної влади, в першу чергу, через призначення нового генпрокурора, нині діючого прем'єра і кандидата в Президенти Юлію Тимошенко. Ми вже рік живемо в країні, коли «одна - за всіх, а всі - проти однієї».

Янукович по-«проффесорські» надуває щоки, мичить щось банальне, плутаючи Косово з Чорногорією, Ахматову з Ахметовою, геноцид з генофондом й інші смішні речі. Але все це не смішно, бо він підриває віру в єдину стабільну силу, а Ющенко кожен день, по декілька разів на день методично нищить і нищить «помаранчеву» команду, і в першу чергу - прем'єра Тимошенко. І словом, і президентським вето він давить все, що намагається зробити Юлія Тимошенко. Я вже говорив про рефінансування. В усьому світі кризу долають, коли Національний банк видає грошову масу комерційним банкам під конкретні програми, які встановлює уряд: будівництво доріг, літакобудування, будівництво та інші програми, які дають роботу людям і рухають економіку. Президент Ющенко категорично заборонив уряду це робити, категорично заборонив Нацбанку узгоджувати напрямки рефінансування і близько 200 млрд. гривень видали комерційним банкам, які ці гроші перевели у валюту, вивезли за кордон. І - «гуляй, Юля, будуй, але тільки без грошей!». Тільки ми прийняли рішення допомогти інвалідам - вето президента, купити для села молоковози - вето! Я можу безкінечно наводити приклади, коли будь-що, що робиться урядом і де можна вставити палку, там буде дві палки - одна від Януковича, друга - від Ющенка!

Найсвіжіший приклад: в газовій угоді з Росією записано, що у випадку, якщо Україна бере менше газу, то має сплатити пеню. Прем'єр Тимошенко постійно домовляється з прем'єром Росії Путіним, щоб цю пеню не платити. Ющенко грізно каже: «Раз написано, хай беруть!». МВФ пропонує нам кредит під пільговий відсоток - лист Ющенка: «Які пільги? Давайте на загальних підставах, по-максимуму!». Цей фінансовий голодомор не тільки для Юлії, а фактично для країни, є виявом найбільшого цинізму і безвідповідальності політика, який обіймає найвищу державну посаду. Ющенко прекрасно знає нашу країну, і те що частина українців на слово «Кремль» реагують однозначно негативно. Коли прем'єр Тимошенко зустрічається зі своїм колегою прем'єр-міністром Росії Путіним, тут же йде: «прислужниця Кремля!». А що вона повинна була зробити, в борщ йому плюнуть, чи що? Так він сам мав цю нагоду, він також зустрічався з президентом Росії!

Всі країни існують для того, щоб їх лідери співпрацювали, спокійно добували хліб насущний і оптимальні умови для свого народу. Але використовуючи фразеологію, гасла, які впливають на чутливі сторони нашого народу, Ющенко насправді намагається підірвати авторитет Тимошенко, а насправді він підриває авторитет країни в цілому. Янукович набрав пенсіонерів в Ялті, які тримають гасло «Юля - ворог Росії!» і це - з одного боку, з іншого - Ющенко на заході каже: «Юля - слуга Росії». Цей тандем працює разом з однією метою - не допустити її до влади.

Ну, звичайно, є і антураж різноманітить войовничі різнокольорові кролики, які ще вірять, що вони ще в самостійній великій грі на Банковій. Але пам'ятаєте вислів: «Кролики розмножались и не понимали, что их просто разводят»?

Гра Ющенка і Януковича йде, йде постійно, цілеспрямовано, і, на жаль, успішно. На жаль, в першу чергу серед «Нашої України» і серед інших патріотичних верств наших громадян існує думка про те, що Ющенко - це український Президент. Є навіть абсолютно аморальне нарциське гасло «Не буде Ющенка - не буде України». Україна була, є і буде. Але кожен патріот, який, в першу чергу, опікується незалежністю України, кожен з цих патріотів нехай замислиться: хто виграє від такої суперактивної (цю б активність Ющенку всі ці 5 років у боротьбі проти банди!) роботи під гаслом «Юля - кака!»? Хто виграє? Виграє лише той, хто в носі мав всі ці патріотичні інтереси, хто спить і бачить «русские березы».

Є, правда, і інші кандидати, достойні - Литвин, Тігіпко, Гриценко. Кандидати - є, немає тільки команд! Бо кожен з них не продемонстрував, хто в нього буде генпрокурором, хто - міністром фінансів, хто - прем'єр-міністром, міністром економіки чи міністром оборони. Є достойні кандидати і достойні люди, але без команд. Підтримавши їх, кожен, хто за них проголосує, віддасть голос за чергового Ющенка, який невідомо з чого сформував свою команду, результат якої ви бачили всі ці роки.

Ото ж друзі, давайте вибирати, кого підтримає «Народна самооборона». Критерії у нас, в «Народній самообороні», дуже прості: хто не зрадив Майдан, не на словах, а у справах? Хто не зрадив свою команду, знову ж таки - не на словах, а реально? Хто здатний навести порядок в нашому українському домі? Відповідь у мене особисто є. Я думаю, що вона є і у більшості тих, хто в цьому залі. Я вибираю кандидата в Президенти Юлію Володимирівну Тимошенко.

Безумовно, головне відбудеться в другому турі. Коли зійдуться два кандидата і вони будуть представляти собою два цивілізаційні вибори. Один - проєвропейський і український, інший - колоніальний, з максимальним інтересом до поживи. Я не будую ілюзій про ідеальність будь-кого з кандидатів. Мова йде про те, що це колосальна різниця. Навіть в одному аспекті - моральному. У Тимошенко є моральні речі, межа, за якою політика завершується. Межа, за якою в тиші має вирішувати свої справи слідство і суд, а не політична розправа.

Тому я ще раз просив би вас не сподіватися на другий тур, бо це також одна з технологій, яку розігрують в салонах партій Ющенка і Януковича. Один розхолоджує на заході тим, що жоден кандидат не є достойним, інший - розповідає на сході: «в помаранчевій команді бардак, я один потужний лідер!». Ми маємо дати максимальний результат ще в першому турі. Я вас прошу - не чекайте 17 січня! Для вас є два свята - один день Нового року і один день Різдва. Всі інші дні треба витратити на те, щоб пояснити людям: будь-хто, хто віддасть свій голос реальному кандидату, який може зупинити банду - той грає на її боці. Будь-хто, хто не хоче йти на виборчі дільниці - той грає разом з бандою, яка мобілізує свій електорат. Всі люди, які вірять мені особисто, довіряють «Народній самообороні», мусять ще в першому колі зробити усвідомлений вибір для того, щоб змінімізувати шанси Януковича вийти переможцем у друге коло. Максимально голоси мають бути ще 17 січня.

У когось є образи на Тимошенко і її команду - знаю! Хтось невдоволений тими чи іншими членами її команди - знаю! Але, тим не менше, вибір стоїть перед нами, нажаль, знову історичний - бути чи не бути тій Україні, про яку ми з вами мріяли на Майдані. Ще раз, шановні побратими, закликаю кожного з вас - не тільки підтримати Тимошенко, але зробити все, щоб 17 січня, не чекаючи ніяких других, третіх чи десятих кіл, найбільша кількість українців віддали перевагу саме нашому кандидату - Тимошенко Юлії Володимирівні!».

-


Комментариев: {{total}}


русскийполитика