Одвічне дорожнє питання. Кінець кадровим експериментам!

Читають: 0Прочитали:1170Коментарів:0    Рейтинг: (702)   
Відкритим залишається питання хто відповість за втрачений час?

Напередодні травневих свят виконувач обов'язків голови Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодор) Славомір Новак підписав наказ про поновлення на посаді очільника Служби автодоріг (САД) Миколаївщини Олександра Антощука. Таким чином були виконані рішення судів, які майже два роки ігнорувалися.

Згідно з наказом, Укравтодор повернув на робоче місце незаконно звільненого керівника, визнавши безпідставність притягнення його до дисциплінарної відповідальності у 2016 році.

Згадати все

До цього я не раз висловлював свою позицію з приводу звільнення Олександра Антощука. Більше всього тоді у мене викликало питань те, що відбувалося все це у розпал будівельного сезону 2016-го. По-перше, перед отриманням основної частини фінансування та після завчасно проведених усіх необхідних тендерних процедур. А, по-друге, за лічені дні до оголошення результатів однієї з головних закупівель – на послуги з ремонту двох ділянок автодороги Н-11 «Миколаїв-Дніпро».

Публічно висловлювали свою позицію з цього приводу і депутати Миколаївської обласної ради. Тоді на сесії більшістю голосів вони прийняли рішення та звернулися до керівництва Укравтодору, аби те не допустило безпідставну зміну керівництва дорожньої служби. Головна мета була – недопущення призупинення проведення ремонтних робіт на дорогах.

Нас не почули. В результаті сезон 2016-го був провалений. З 600 мільйонів отриманого фінансування вдалося використати лише 200, більшість з яких витратили на ліквідацію ямковості та експлуатаційні роботи, від яких зазвичай за декілька місяців не залишається й сліду. Що ж стосується більш вагомих робіт, то крім єдиного тендеру на поточний середній ремонт двох ділянок Н-11, не було зроблено нічого.

Проте і цей тендер не пройшов гладко. Адже, саме для того, щоб «його переламати» (як тоді висловився профільний міністр Володимир Омелян) на зміну Антощуку згори прислали славнозвісного донецького ділка Андрія Золотька. Що стало «несподіванкою» для всіх, тому що до того він встиг «відмітитися» на посаді очільника дочірнього підприємства Укравтодору – «Миколаївський облавтодор», який стабільно виграє тендери з експлуатації доріг. Про налагоджені за його часів управління схеми ми сигналізували правоохоронцям, передавши їм пакет викривальних документів. За фактом зловживань було відкрито провадження за ч.2 ст. 191 Кримінального кодексу України («Привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем»).

І, можливо, саме його заплямована репутація стала приводом для такої хуткої зміни рішення – у Києві за пару днів видали новий наказ про призначення. На керівну посаду з погодженням Омеляна прислали помічника тодішнього очільника Укравтодору Євгена Бараха Миколу Шульгу. І зовсім недивно, що згодом він також потрапив у поле зору правоохоронців.

Кадрова вакханалія

Саме Шульга у 2016-му провалив сезон, втративши 400 мільйонів гривень, які могли б бути спрямовані на довгоочікуваний ремонт розтрощених доріг.

Більш того, той єдиний тендер на ремонт двох ділянок Н-11, заради якого його призначили, став приводом для порушення кримінальної справи. Шульга, як колишній працівник одного з учасників торгів – фірми «Альтком», визнав її підрядником, «заплющивши очі» на те, що запропонована ними ціна на 26 млн гривень вища за вигіднішу пропозицію, тобто на 40% більша. Записи того, як саме це відбувалося, ми передавали правоохоронцям. Члени тендерного комітету згоду не давали на це…

В результаті, було відкрито провадження за ч.2 ст.15, ч.5 ст. 191 Кримінального кодексу – тобто за фактом спроби «привласнення, розтрати або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем».

Та підрядник, розуміючи можливі ризики, сам знизив ціну до найвигіднішої пропозиції на тендері, яку примусово відкинули. І у зв’язку з тим, що збитків державі не було нанесено, справу закрили. Так, на жаль, ніхто не відповів за цей корупційний ручник, який нам вдалося викрити. Але, з іншого боку, кошти у 26 мільйонів, які могли осісти в карманах ділків, державі ми зекономили!

Паралельно з Шульгою, на посаду очільника ДП «Миколаївський облавтодор» призначили В'ячеслава Шуліченка, проти якого за кілька місяців порушили кримінальну справу за фактом вимагання хабара з підрядника.

Після цього попрацювали ще, як мінімум, два «видатні» керівника облавтодору Костянтин Микуленко, якого з самого початку призначення пов’язували з людьми Януковича, і Микола Радіонов – раніше судимий за хабар. У обох в результаті були конфлікти з місцевими депутатами через незадовільне виконання обов’язків, відсутність результатів, нарощення боргів і так далі. Обидва недовго протрималися, і говорити про результати роботи не доводиться.

Що ж стосується Служби автодоріг, то після Шульги у 2017-му її очолив Сергій Ткаченко, який також став фігурантом справи про корупцію і був звільнений. За ним керувати САД почав Андрій Максименко. Але і за його часів не обійшлося без провалу.

Втрачений час

У 2018-му через зволікання Служби автодоріг Миколаївщини розгорівся скандал у зв’язку із втратою 100 мільйонів, які Кабмін перерозподілив на ремонт ділянок траси Н-11 у Дніпропетровській області. 

- По Миколаївській області: на ремонт доріг ми виділили в цьому році 560 мільйонів гривень – це 8% від загального автодорожнього бюджету на країну… Але стан виконання ремонтно-будівельних робіт станом на 1 вересня – вкрай незадовільний. Обсяг виконання робіт становить лише 95 мільйонів гривень, або 17% від річного плану. При загальному обсязі виконання по всій країні – 68%, – зазначав прем’єр-міністр Володимир Гройсман, критикуючи роботу місцевих дорожній служб.

Позиція була наступна – спрямувати кошти туди, де ремонтують, не зволікаючи, аби кошти не залежувалися на рахунках.

Очільник САДу Максименко на знак протесту тоді писав заяву на звільнення, вимагаючи повернення коштів. Хоча задля їх ефективного використання фактично вже не залишалося часу, і взагалі виникав ризик заплатити за одні й ті ж роботи двічі.

В Укравтодорі у відповідь на таке зазначали, що навряд подібна поведінка керівника замість виконання прямих обов’язків свідчить про його професіоналізм.

Ми тоді в свою чергу проаналізували ситуацію і дійшли висновку, що перерозподіл був насправді вимушений. Дійсно за той час, який лишався, наприкінці будівельного сезону, в кращому випадку вдалося б хіба що завершити підготовчі роботи на ділянках. А після зими, за логікою речей, їх просто потрібно було б переробляти. Та за чий рахунок? Платників податків? Звідки б взяли кошти? Чи залишили б як є, і тоді скільки б протримався такий ремонт?

І що головне, за наявністю коштів на той час досі не були завершені роботи на окремих ділянках автодороги Н-11, розпочаті ще у 2017 році! Так, про що це свідчить? Лише про згаяний дорогоцінний час. І так три роки поспіль!

Закон не для всіх

Тим часом спочатку Корабельний районний суд Миколаєва, а потім і Апеляційний суд Миколаївщини остаточно скасували наказ Укравтодору щодо звільнення Антощука і притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Відповідні рішення були прийняті ще у 2017 році. З приписом про «негайне виконання».

Але бажаного результату це не дало. І звернення до прокуратури з приводу зволікання у підкоренні законній волі суду були проігноровані.

У зв’язку з цим у січні 2018 року Генеральна прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактом невиконання судового рішення головою Укравтодору Славоміром Новаком (ч.3 ст. 382 Кримінального кодексу).

З тих пір знадобилося ще більше року, щоб поставити фактичну крапку у цих перипетіях. При цьому відкритим залишається питання: хто відповість за втрачений час?

***

Якось після одного з візитів в Миколаївську область Омелян зібрав нараду в міністерстві і розкритикував керівників місцевих дорожніх служб за не організацію робіт в регіоні, пригрозив кадровими рішеннями, пообіцяв особисте втручання і таке інше. Традиційний набір. Впевнений, що так можна пробігтися по кожній області.

Але ж за зволікання дорожників на місцях відповідати в першу чергу повинен він сам. Тому що всі кадрові експерименти в регіонах – його рук справа, і результат роботи призначенців – це також і його результат. Адже, частина з них – так звані «парашутисти», кандидатури яких місцеві навіть не погоджують! Так, хіба логічно, спочатку незрозуміло кого працевлаштовувати, а потім «на камери» шукати винних, відбілюючи себе?


Андрей Вадатурский

Комментарии отключены администрацией сайта.
Телефон редакции (0512) 709-666



українськийгромада