Американське паливо на українських атомних станціях

«Хто - те з великих чоловіків сказав, що уся атомна енергетика тримається на брехні. І це найбільше схоже на правду». Юрій Бабинин

Ядерне паливо–це не вугілля. Паливні складки–цей складний і високотехнологічний виріб, який окрім ланцюгової реакції для отримання теплової енергії передбачає конструктивні елементи, що забезпечують керованість ланцюговою реакцією ділення ядер Урану, - 238 і що виключають перехід цієї реакції в некерований стан.

Ядерний реактор–цей пристрій, що забезпечує відбір теплової енергії від палива і перетворення її в пару. Він же забезпечує безпечну експлуатацію паливних складок.

Природно, що конструкція паливного складання і конструкція реактора є взаємозалежними. Якщо в твердопаливний котел будь-якої фірми можна завантажити вугілля від будь-якого постачальника, то в реактор однієї фірми завантажувати паливне складання іншої фірми, м'яко кажучи, небезпечно.

Диверсифікація–справа корисна. Можна і треба на світовому ринку вибирати постачальника товар і умови постачання якого вас влаштовують більше інших. Це справедливо коли розмова йде про вугілля, нафту або газ. Але для ядерного палива це слово має складніший сенс. Адже розмова йде про паливне складання, конструктивні параметри якого повинні відповідати конструкції реактора. Інакше може статися важка ядерна аварія, негативні наслідки якої будуть несумірно більше економії від купівлі.

Значить, основна вимога до паливних складок конкуруючих виготівників– їх відповідність конструкції реактора і безпека. Якщо декілька постачальників винесуть на ринок свій товар, що задовольняє цим вимогам, тільки тоді можна буде говорити про можливу диверсифікацію паливних складок.

Так само дуже важлива умова для паливного складання–утилізація складання, що відпрацювало. Річ у тому, що ядерне паливо (ОЯТ), що відпрацювало, є щонайпотужнішим джерелом радіоактивного випромінювання впродовж сотень тисяч років. Конструкція ядерного енергоблока передбачає витримку ОЯТ в приреакторном басейні в течії 4-5лет. Після цього його забирала Росія на переробку. Що робити з американськими складками, що відпрацювали? На це питання немає відповіді. Транспортувати по своїй території такий небезпечний вантаж може дозволити собі тільки Україна. Адже це–не сірникова коробка.Одне завантаження - біля 100Т для реактора типу ВВЭР–1000. А слово ТЕРОРИЗМ вже стало повсякденним на Україні. Європа не пропустить ОЯТ, навіть якщо вдасться домовитися, наприклад, з Францією. Найнебезпечніше американське ОЯТ, буквально, повислий у нас над головою.

Ще одна важлива проблема - все той же басейн для витримки ОЯТ. І вивантаження з реакторів складання, що відпрацювало, і транспортування у басейн, і встановлення її на місцеположення, і примусове охолодження і т.д–усе це сконструйовано під паливне складання Росії. Хто дасть гарантії, що не станеться аварії з американським ОЯТ? А наслідки можуть бути як на Фукусиме. Там теж виникли проблеми з ОЯТ. Урвалося примусове охолодження у басейні і почало плавитися ОЯТ з подальшим вибухом.

Таким чином, говорити про диверсифікацію можна тільки маючи декілька відповідних виробів на світовому ринку. Таких не було.Значить, політичне рішення про закупівлю американського ядерного палива було політичною авантюрою з явною корупційною складовою, яка може закінчитися для України важкою ядерною аварією. Впоратися з наслідками якої Україна не в змозі.

За великим рахунком на чаші вагів кинуті Україна і прибутки американською компанії.

Поговоримо про економіку. Однією з головних складових диверсифікації є ціна. Але саме ця інформація в Договорі на постачання американського палива є таємницею. Хоча всюдисущі журналісти трохи відкрили завісу секретності–ам.паливо стоїть на 30% дорожче за російський.Так чи є диверсифікацією ця угода?

Нині 75 % світового ринку ядерного палива, річний обіг якого складає більше $ 35 млрд, поділений між трьома компаніями світового рівня–американською «Вестингауз» (31 %)французькою Areva (27 %) і російською ТК «ТВЕЛ» (17 %)між якими йде конкурентна боротьба.

Росія поставляла свої складки на українські реактори зі знижкою в порівнянні з постачаннями на світовий ринок. Після того, як Україна без попередження російського постачальника уклала Договір з американцями, вона могла взагалі залишитися без палива на усіх своїх 15 реакторах. Американське паливо виявилося непридатним а скривджені росіяни могли відмовитися від постачання своїх Твелів підступній Україні. Хіба приємно усвідомлювати виготівникові товару, що його конкуренти спокійно вивчають конструкцію його виробу з метою витіснити його зі світового ринку. Але «кляті москалі» продолжаютпоставки свого палива. Але ... вже за світовими цінами. Хто з тих політиків, які приймали рішення про закупівлю ам. палива поніс покарання за створення передумов для масштабної екологічної катастрофи і багатомільйонні втрати України?

Ще до укладення контракту з Westinghouse у світовій практиці вже були невдалі спроби завантажити в російські реактори американське паливо. Оригінальне паливо Westinghouse в реакторах радянської/російської конструкції технічно розмістити неможливо - також, як неможливо розмістити російське паливо в європейських і американських реакторах. У російській конструкції Твели скомпонованы у вигляді упаковки, що має форму правильного шестигранника, подібної до бджолиних стільників. Твели «Вестингауз» розташовані в квадратній упаковці, і тепловиділяюче складання, відповідно, має форму квадрата.

У Чехії, на АЕС "Темелин" впродовж декількох років були масові технічні збої і розгерметизації ТВС Вестингауз. У 2012 році в Україні проблеми з паливом Вестингауз повторилися на ЮУ АЕС.

Чеські атомники зробили вибір на користь традиційного постачальника палива для ВВЭР - 1000 - російській компанії ТВЕЛ.

Щоб витіснити Росію світового ринку ядерного палива після невдалої спроби в Чехії американці продовжили експерименти на території контрольованої ними України.

Без тривалих експериментів неможливо з'ясувати, як поводитиметься паливо американської компанії «Westinghouse» у реакторах російського дизайну. «Westinghouse» створив касету, схожу на російську, і запропонував нам її випробувати. Нерідне паливо зроблене за образом і подобою російського, але треба з'ясувати, як воно поводитиметься в активній зоні реакторної установки разом з «рідним».

Для американців такий шлях завоювання українського ринку ядерного палива являється економічно вигідним–не треба робити витрати на будівництво реактора аналогічної конструкції для відробітку безпечної конструкції паливної касети. Та і відповідальності ніякий. Якщо рвоне реактор на ЮУ АЕС–винна Росія з її печерними реакторами і Україна з неписьменною експлуатацією.

Один раз таємно завантажили на ЮУ АЕС–не пішло. У квітні 2012 року на 3 - м енергоблоці Південно - Українській АЕС, на тому, що експлуатувався в досвідчено - промисловому режимі на паливі компанії Westinghouse, були виявлені поломки в американських ТВС і призупинено їх використання. За результатами розслідування української комісії був зроблений висновок про конструктивні помилки американських ТВС. Збитки «Енергоатому» склали мінімум 175 мільйонів доларів. Проблема була розв'язана за допомогою російських фахівців.Експлуатація енергоблока відновлена c підживленням російськими ТВС і продовженням експлуатації не пошкоджених ТВС - W.

Україна зазнала збитків більше $175 млн., а американці ще і звинуватили її в порушенні умов Договору. Слава богу важкої аварії доки не сталося. Працівники ЮУ АэС написали лист уряду, в якому попереджали про небезпеку такого експерименту. Але... ніхто не поніс покарання за створення передумов аварії на ЮУ АэС і багатомільйонні збитки України від політичної афери з ам. паливом.

Більше того, контракт з «Westinghouse» був продовжений.

Ця афера не має нічого спільного з поняттям диверсифікація. Це - всього - навсего, корупційна заміна одного монополіста на іншого.

Зараз завантажують американське паливо на третій блок ЮУ АЕС. Американська компанія бореться з російським конкурентом, купивши українських чиновників.А ядерні наслідки невдалого експерименту–на плечі і голови хворого, пограбованого і контуженого на донецькій війні народу України.

І ще один аспект американського палива на українських АЄС.

По Віденській Конвенції усі 15 реакторних установок України знаходяться в спільній юрисдикції України і РФ. Крім того, РФ як і Україна, є гарантом безпеки на них і країною яка компенсуватиме збитки в "випадок чого". Завантаживши американське паливо в російські реактори, Україна дала привід Росії відмовитися від виконання своїх зобов'язань по безпеці українських АЕС. З цієї точки зору політичні рішення про ам. паливі є злочином уряду України проти свого народу. Убожіючи, розграбована, окупована країна у разі дуже можливої важкої аварії на АЕС виявиться повністю беззахисною.

І ще один момент угоди з ам. паливом, який доки ще багатьом не зрозумілий - Україна окупована міняйлами. І угода з Westinghouse цьому ще одно доказ. Уявною безглуздою авантюра маріонеткового уряду України з американським паливом пояснюється просто–компанія Westinghouse контролюється одним із засновників і керівників таємного світового уряду–Рокфеллером.

«Україна буде або безядерною, або безлюдною»