Розподіл автобусів по "Попандопульські"

На засіданні обговорювалося питання підвозу дітей до навчальних закладів, отримання автобусів і їх (заочний) розподіл по ЗОШ.

У 2014 році, виконуючи Наказ Міністерства оборони України, на споживи АТО було відправлено чотири шкільних автобус а із чотирьох шкіл району. Один із них (новіший) відправлявся з Доманівського РНВК (директор В.В. Богдан) разом із шофером - Юрієм Дзюбенко.У 2016р. на кошти, які виділила Миколаївська обласна рада булі закуплені автобуси і розподілені пропорційно тим, що пішли в зону АТО. У поданні на кількість шкільних автобусів в Миколаївську обласну адміністрацію голова Доманівської РДА В.М.Іванченко вказав, аж три автобуси. Бо, бачте, автобус Доманівського РНВК залишився в тилу, в Миколаївській області. А тому за «логікою» В.М.Іванченка , директор школи , В.В.Богдан, у будь - який година, може забрати його. А виявляється, що не може. Районний військовий комісар Ю.А. Кучер пояснивши, що автобус вже стоїть на балансі Міністерства оборони України і є його власністю. Завдяки обласним депутатам С.Чорному, О.Сіроштану вдалося отримати ще один автобус, четвертий. Але він потрапив у школу, яка ніякого відношення до АТО не мала. Його ж призначення–Доманівський РНВК, до якого підвозять на навчання більше ста учнів.

Як пояснити школярам, чому дорослі «чубляться» , а потім від цього потерпають сморід, діти? Адже шкірному з них держава гарантувала безпечно і зручно діставатися до місця навчання, і отримувати доступну, якісну освіту. Лише одне не врахувала держава–особістові неприязнь чиновників, яка стає на перешкоді будь - якій добрій справі.