"Нибулон" задовольнив запити рибалк, оголивши головну проблему - витіснення природних природних ресурсів аграрним сектором

1 і 2 листопада 2016 року ТОВ СП «Нибулон» виконав свої компенсаційні зобов'язання перед рибалками, що мешкають в районі села Прибужаны Вознесенского району і села Гурьевка Ново, - Одеського району Миколаївської області, провівши зарибнення Південного Буга в цих місцях. Попереднє узгодження цих заходів пройшло спільно з Управлінням охорони, використанням і відтворенням водних біоресурсів і регулюванням рибництва в Миколаївській області (Госрыбинспекцией).

У Прибужанах було випущено 2 тонни 700 кг риби виду товстолобик, короп і Амур. У Гурьевке було випущено 1 тонну 600 кг товстолобика. У перерахунку на кількість особин це склало відповідно до 135 тисяч, 10 тисяч і 5 тисяч.

Ці види риб являються «вселенцями» , тобто. Південний Буг не є їх природним місцем існування. Їх батьківщина–це річка Амур, водойми Середньоазіатського регіону і європейської частини Росії.

Крім того ці види риб, вирощені в розпліднику методом штучного запліднення, не можуть давати потомства, тобто їх розмноження в річці буде неможливе.

Нагадаю, що внаслідок днопоглиблювальних робіт ТОВ СП «Нибулон» заподіяв збиток природним природним ресурсам річки Південний Буг, який Інститут рибного господарства Національної академії аграрних наук України оцінив в 163 тисячі 510 гривен.

Природними природними ресурсами є аборигенна флора і фауна, яка складає біологічну різноманітність і підтримує біологічний баланс певної біологічної системи (біогеоценозу)–те, що сьогодні загальноприйнято називати екологічною системою.

Довідка:

Південний Буг населяє до 40 видів риб. З риб у верхній течії Південного Буга (від його витоків до м. Вінниці) мешкають сазан, лящ, карась, лінь, густера, плітка, червонопірка, голавль, уклея, піскун, вівсянка, гірчак, щука, окунь, йорж, щиповка, в'юн, бички. У середній течії—від м. Вінниці до с. Александровки—окрім вказаних риб, зустрічаються також вусань, жерех, підуст, судак, сом і минь. У нижній течії—від с.Александровки до с. Нова Одеса—рибне населення поповнюється вырезубом, який останнім часом зустрічається дуже рідко, одночасно з його складу випадають вусань і минь.У нижню течію Південного Буга з Дніпровського - Бугского лиману і Чорного моря заходять деякі прохідні і напівпрохідні риби—білуга, осетер, севрюга, тюлька, оселедець, пузанок, тараня, шемая, рибець, чехоня, вугор, судак звичайний, судак морський, перкарина і деякі інші.

До рідкісних і зникаючих видів риб Південного Буга відносяться:

·Оселедець чорноморський - азовська.

·Єлець європейський.

·Бобырец звичайний.

·Быстрянка російська.

·Синець звичайний.

·Жерех звичайний.

·Голець вусатий.

·Бичок Книповича довгохвостий.

·Бичок серман.

·Бичок - уголовка зоряний чорноморський.

·Вырезуб причорноморський.

·Українська мінога.

·Бичок - паганель.

·Вусань дніпровський–зникаючий вид, його чисельність дуже незначна. Ця риба–справжній ендемік басейну річки Південний Буг.

Таким чином, можна з упевненістю сказати, що сьогодні аграрний сектор країни, виконуючи свої цілі і завдання по продовольчих програмах, захоплює все більше і більше природних територій, до числа яких входять басейни річок. Проявляється це перетворенням природних водних биогеоценозов в штучні резервуари для задоволення споживчих нужднаселения.

У цьому і полягає сьогодні головний конфлікт між природоохоронними принципами і продовольчими.

Аграрії в цілому і, ТОВ СП «Нибулон» зокрема, ставлять вприоритет продовольче благополуччя населення, що являється, безумовно, важливим, але повністю нівелюють збереження природного довкілля.

Доказом може служити хоч би їх принцип проведення тендеру на постачальника сеголетки, малька, що підріс, до року, для зарибнення.

На певну компенсаційну суму можна було випустити в Південний Буг аборигенні види риб, які заповнили б втрачені внаслідок днопоглиблювальних робіт природні рибні ресурси. Приміром, перелічені вище види риб в довідці, у тому числі, судак, минь, вусань або сом. Але, кількість особин цих видів риб в перерахунку на кілограми буде значно менше, ніж "вселенців", не здатних до розмноження.

Ось і виходить, що «вкидання» у річку «одноразовою» риби, по суті, задовольняє разовий інтерес рибалк, серед яких немало браконьєрів, для яких біологічна різноманітність річки і збереження її природних ресурсів, здається чим, - те з області фантастики.

На жаль, сьогодні в Україні політику управління природними (дикими) рибними ресурсами регулює Міністерство аграрної політики і продовольства, простіше кажучи, міністерство сільського господарства. Це категорично неправильно. Штучне розведення риби в розплідниках для споживчих цілей і зміст штучних водойм для вирощування цієї ж риби для тих же цілей–це дійсно сільське господарство.

Але, розведення і вирощування продуктивних видів риб не можна порівнювати і змішувати з диким виглядом риб, що населяє свої природні (дикі) житла у басейнах річок.

Тому доки Україна повністю не втратила усі свої природні рибні природні ресурси (дикі), їх слід негайно передавати у ведення Міністерства екології і природних ресурсів України.

А доки в Міністерстві агрополітики і продовольства єдиним фронтом виступають зернотрейдери, госагенство рибного господарства, інститут рибного господарства і рыбинспекция, ніякий новостворений рибний патруль не захистить країну від поголовного грабежу диких рибних природних ресурсів. Про це навіть смішно говорити.

Нижче на фото і відео представлений увесь процес зарибнення «одноразовим продуктом» річки Південний Буг.

Інтерв'ю з директором розплідника по штучному розведенню риб

(Фахівець рибного розплідника розгортає систему зарибнення і випускає сеголетку товстолобика в Південний Буг в селі Гурьевка)

Між іншим, але важливо:

З 1 листопада 2016 року до кінця зими Госрыбагентство України заборонило ловити рибу в місцях зимівлі риб. Багато видів риб з початком зимового періоду «залягають в сплячку». Це природне явище можна порівняти з тим, як багато видів наземних тварин залягають в сплячку у барлоги. Так і риби знаходять на дні річки поглиблення, так звані ями і, притиснувшись один до однієї, щоб було тепліше, впадають в анабіоз.Коли навесні вода починає прогріватися, риби прокидаються і розпливаються по усій річці. Іноді від тривалої сплячки у риб можуть утворюватися навіть пролежні на тілі. У цей період риби дуже уразливі, адже вони голодні і знесилені.

Процес зарибнення контролювали:

Плошник И.Ю., інженер з довкілля охорони ТОВ СП "Нибулон";

Шишов Ю.Б., інспектор Державної рибної інспекції в Миколаївській області;

Хиритко Е.Л., фахівець - іхтіолог Державній рибній інспекції в Миколаївській області;

Соломичева И.С., фахівець відділу заповідної справи і біоресурсів Державної екологічної інспекції в Миколаївській області;

Дощенко М., фахівець, стажист відділу заповідної справи і біоресурсів Державної екологічної інспекції в Миколаївській області;

Стасенко А.С.голова президії Миколаївської організації мисливців і рибалк;

Волянский Л.С., директор ТОВ "Гемма - л.т. д".

Матеріал підготувала Махова М.А., керівник Миколаївського міського суспільства захисту тварин.