Не творіть кумира!

Давно встановилося, що будь-яка політика, у тому числі і міська, схильна до впливу груп, переслідуючих свої спеціальні інтереси. І тому реальні справи визначаються не стільки громадськими інтересами, скільки нескінченною чергою виключно приватних питань. Звичайно, в словесних спорах верх частіше беруть думки громади, але реально все контролюється зовсім не більшістю.Так відбувається тому, що інтереси сильної меншості добре сконцентровані і за своє благополуччя вони готові платити, і платять тим, кого громади вибирають. Рядовий виборець окрім власного голосу кандидатові нічого дати не може і не дасть. А люди здатні сплатити виборчу кампанію претендента на крісло мера, має право розраховувати на повернення витрат і, безумовно, з пристойними дивідендами. І коли той або інший чиновник обирається багато разів, це означає, що він справно відшкодовував витрати тим, хто оплачував його передвиборні заходи.

Сказане не має меж і національних відмінностей. Ці підходи в Миколаєві працюють так же ефективно, як і в Нью - Йорку. Ніяких істотних відмінностей передвиборні баталії українські від росіян, американських або ще яких, - або не мають - людська суть проявляється скрізь однаково.

Минули 10 років вахти біля керма Миколаєва В.Д. Чайки.Що ж знаменного сталося за цей проміжок часу? Якими досягненнями цього періоду життя Миколаєва громада гордитиметься в повіках?

На мою думку, можливо на базі не зовсім повних даних, але події епохального масштабу місто обійшли стороною. Моніторинг ЗМІ не дозволив знайти в житті Миколаєва те, що було в центрі уваги країни і викликало б позитивний резонанс в інших містах і регіонах з бажанням повторити, продовжити, розвинути. Але в надлишку мало місце те, чим подальші покоління городитися навряд чи будуть. Зокрема за перше десятиліття XXI століття :

ÞМиколаїв не обзавівся особою, широко впізнанною країні;

Þне став Миколаїв і центром кораблебудування; колись потужне суднобудування так і не змогло заявити про себе гучним голосом;

Þбільшість підприємств, працюючих в місті, змінили місце своєї прописки, залишивши тут лише крихітки від своїх доходів;

Þпрорив у світове інтелектуальне і культурне простори не відбувся;

Þрічкові і морські пасажирські перевезення пішли у віддання;

Þзначимих пам'яток не додалося;

Þчистотою і благоустроєм місто блищати не стало;

Þспівпраця з Москвою, Києвом, іншими містами і країнами залишила значний слід лише на полицях міських архівів.

За перше десятиліття XXI століття життя міста в нім найшвидшими темпами розвивалася сфера послуг торгових, фінансових, побутових, але, як правило, бізнесом не миколаївського походження.Наприклад, незрозуміло, чим Миколаїв займається в Москві(ЗМІ про це мовчать), але відомий, що Москва робить у нас - тримає банк - нам на благо, а собі на прибуток. Можливо, такі стосунки вважаються взаємовигідними.

А що ж в цей же час відбувалося навколо Миколаєва? У місті, розташованому всього в годині польоту від Миколаєва побудували літак, на якому світ хоче літати. У ще ближчому місті створюють ракети, у тому числі і такі, без яких не можна упізнати погоду на завтра. Майже поряд з Миколаєвом прокладається лінія для швидкісного трамвая, щоб заощадити час і гроші, але не николаевцам. Недалеко спорудили стадіон, один з кращих в Європі. Сусіди провели міжнародний кінофестиваль, виставку суднобудування і судноплавства і започаткували сучасною не одній магістралі. І ще багато що, багато що інше, але все де - те дуже близько або майже поруч, а не в Миколаєві.Так, що в околицях Миколаєва ділове життя кипить без перерв на обід і на вихідні.

Наближаються чергові вибори міської влади, в яких найбільший інтерес викликають баталії за крісло мера. Вже зазвучали прізвища претендентів першого крісла міста. У громаді на усі лади обговорюються можливі результати цієї боротьби. І по каналах місцевих ЗМІ розноситься, що прізвище мера нинішнього нібито звучить яскравіше і частіше за усіх інших. Проте не дуже віриться в те, що Миколаїв і далі бажає безбарвного правління, в основному, за прибутковий податок на зарплату городян.

Звичайно, за час правління діючого мера сил у нього призбиралося. Проти нинішньої влади, якщо і посміють висловитися, то дуже боязко все ті, чиє благополуччя безпосередньо залежить від сум в міському бюджеті - це учителі, медики, комунальники.Та і підприємці плоди, що вже скуштували, від співпраці з нинішньою владою особливого протистояння проявляти не будуть. Зараз багато чиновників в кабінетах на Адміральській їм вже відомі і умови доступу до них встановлені. А прихід у владу будь-якої нової команди цей порядок порушить, що рівносильно новим витратам часу і зусиль. І знаючи про це, напередодні прийдешніх виборних баталій діючий мер почуває себе стійкіше, ніж усі інші претенденти головного міського крісла. Протистояння з владою регіональної його сильно не лякає. Особливої дружби з двома попередніми губернаторами області у нього теж не було, і мером він обирався без їх підтримки і благословення.

Проте мудреці всюди віщають - не творите кумира, у тому числі і з мера Ніколаєваоскільки:

будинок він вже побудував→

сад він вже виростив →

дітей підняв і підтримав→

Так що народні заповіти мер Миколаєва вже виконав

і чекати від нього чого - те нового і незвичайного не слідує:

"час розкидати камені вже пройшов".

В.А. Нікітін, експерт Всеукраїнської експертної мережі