Моральна шкода як його ефективно стягнути через суд?

Матеріальне відшкодування заподіяної моральної шкоди стало практикуватися в Україні з початку 90 - х років, одним із способів доведення стало призначення судової - психологічної експертизи. Більшість суддів і адвокати вважають справи про відшкодування моральної шкоди найбільш складними в цивільному процесі, оскільки позивачі часто не можуть представити достатню кількість доказів, які б підтвердили спричинення їм моральні страждання. Велика кількість цивільних справ об відшкодування моральної шкоди припиняється в судах за відсутністю доказів у сторони позивача.Якщо справа все - таки розглядається, то не виключений, що рішення про розмір матеріальної компенсації моральної шкоди суддя прийматиме інтуїтивно, виходячи із сталих традицій і стереотипів(наявність фізичний страждань, що підтверджуються довідками з лікарні або укладенням судовий, - медичного експерта про захворювання або тілесні ушкодження, пов'язані з діями причинителя шкоди). Але моральна шкода - це не лише спричинення збитку здоров'ю. Це ще і моральні страждання.

Згідно вимог ст.ст. 57, 58, 59, 60 ГПК України засобами доведення у цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, свідчення свідків, письмові докази, речові докази івисновки експертів(наприклад за результатами проведеної судової - психологічної експертизи ). Належними доказами є ті, які містять інформацію відносно предмета доведення.Обставини, які згідно із законом мають бути підтверджені певними засобами доведення, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доведення. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на основу своїх вимог і заперечень.

Особливості відшкодування моральної шкоди за фактом вчинених злочинів.По кримінальному виробництву у разі визнання судом особи винним в скоєнні злочину, згідно УК України, не підлягає доведенню обставини про наявність події збитку, а також спричинення збитку саме відповідачем (ст. 61 ГПК України). Моральна шкода, заподіяна фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка його нанесла, за наявності його провини (ст. 1167 ГК України).

Обличчя, якому причинний збиток в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ст. 22 ГК України). Обличчя має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок порушення її прав (ст. 23 ГК України). Моральна шкода полягає: у фізичному болі і стражданнях, яке фізична особа випробувала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, які фізична особа випробувала у зв'язку зі знищенням або ушкодженням її майна. Моральна шкода, заподіяна каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів (ч. 1 ст. 1168 ГК України).

Особливості відшкодування моральної шкоди по фактах ДТП.Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність з використанням, зберіганням або змістом транспортних засобів, механізмів, що створює підвищену небезпеку як для особи, який цю діяльність здійснює, так і для інших осіб. Збиток, заподіяний джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі(право власності, інше речове право) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або зміст якого створює підвищену небезпеку(ст.1187 ГК України). Майновий збиток, заподіяний неправомірними діями майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному об'ємі особою, яка його нанесла (ст. 1166 ГК України). Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються реальній вартості втраченого майна або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ст. 1192 ГК України).

Такі ж вимоги при визначенні розміру збитків викладені в п. 9 Постанов Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ по позовах про відшкодування шкоди" від 27 березня 1992 року № 6(з подальшими змінами і доповненнями). Згідно п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ по позовах про відшкодування шкоди" № 6 від 27.03. 1992 розглядаючи позови про відшкодування шкоди суди повинні мати на увазі що шкода, заподіяна особі і майну громадянина підлягає відшкодуванню в повному об'ємі особою, її нанесла якщо тільки діями останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок і є провина вказаною особи.

Особливості відшкодування моральної шкоди в результаті нещасного випадку на виробництві.Згідно ст.43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії і роду трудової діяльності, реалізує програми професійно - технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до громадських потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату не нижче визначеної законом.У п. п. 2, 5 постанов Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнового) шкоди" роз'яснено, що суперечки про відшкодування заподіяного фізичній або юридичній особі моральної(немайнового) шкоди розглядаються, зокрема: - коли право на його відшкодування прямо передбачене нормами Конституції або витікає з її положень;- у випадках, передбачених статтями 7, 440-1 ГК і іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за спричинення моральної шкоди, - при порушенні зобов'язань, що підпадають під дію Закону "Про захист прав споживачів" або інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної(немайнового) шкоди. Оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними в дію в різні терміни, суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати, якими правовими нормами вони регулюються, застосовувати відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при цьому виді правовідносин, коли вступив силу законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, і коли були здійснені дії, якими заподіяний цей збиток. Згідно ст.237-1 КЗоТ України відшкодування власником або уповноваженим їм органом морального збитку працівникові робиться у разі, якщо порушення його законних прав привели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Питання відшкодування моральної(немайнового) шкоди Фондом соціального страхування від нещасних випадків врегульовані Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності". Згідно з абзацом 4 пункти 3 розділи XI Закону, відшкодуванні моральної(немайнового) шкоди Фондом соціального страхування від нещасних випадків застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 1 січня 2008 року.Власник або уповноважений їм орган повинен неухильно дотримуватися законодавства про працю і правил охорони праці. На усіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні не шкодливі умови праці. Забезпечення безпечних і не шкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений їм орган(ст.ст. 141, 153 КЗоТ України).

В той же час ст.ст. 139,159 КЗОТ України передбачено, що працівники так само зобов'язані дотримуватися трудової і технологічної дисципліни, знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням і іншими засобами виробництва. Згідно ст. 12 Закону України "Про охорону праці" порядок відшкодування морального збитку визначається законодавством.

За змістом п.16 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнового) шкоди" до вимог про відшкодування моральної шкоди у разі спричинення працівникові моральної шкоди внаслідок небезпечних або шкідливих умов праці застосовується тримісячний термін(ст.233 КЗоТ) звернення до суду. Згідно п. 9 ППВС України № 4 від 31.03.95 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнового) шкоди"(зі змінами, внесеними постановами Пленуму Верховного суду № 5 від 25.05.2001, № 1 від 27.02.2009) при застосуванні норм Кодексу законів про працю України(далі - КЗоТ) про порядок розгляду трудових суперечок у справах про відшкодування моральної шкоди, заподіяної працівникові у зв'язку з виконанням трудових обов'язків, суди повинні виходити з того, що за змістом ст. 124 Конституції України потерпілий має право звернутися з такими вимогами до суду безпосередньо.

Тому, при розгляді справ про відшкодування моральної шкоди, тільки юридичних знань недостатньо, такі справи вимагають проведення судової - психологічної експертизи встановлення і відшкодування(компенсації) моральної шкоди, яка допомагає визначити факт наявності моральних страждань, їх міру, глибину, дію, встановити причинно - слідчий зв'язок змін психічної діяльності потерпілого і дій причинителя шкоди.

Окрім цього, проведена судова - психологічна експертиза дозволяє так самооцінити розмір можливої компенсації за заподіяні моральні страждання в сумі, яка дорівнює певній кількості мінімальних заробітних плат залежно від різноманітних чинників, які вказані в ч. 3 ст. 23 Цивільні кодекси України, ст.128 Кримінально - процесуального кодексу України.Ця робота проводиться судовим експертом психологом відповідно дометодикою встановлення спричинення моральної шкоди і методу оцінки розміру компенсації викликаних страждань(реєстраційний код 14.1.04 Реєстру методик проведення судових експертиз Міністерства юстиції України).

У зв'язку з вищевикладеним, в 2011 році Вищим спеціалізованим судом України по розгляду цивільних і кримінальних справ (лист від 01.06.2011г., Постанова Пленуму вищого спеціалізованого суду України по розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.09.