Як встановити факт приниження честі, гідності і ділової репутації?

Згідно ч.7 ст. 277 ГК України спростування недостовірної інформації здійснюється тим же способом, яким вона була поширена.Оскільки відповідно до ст. 11 ГПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як по зверненню фізичних або юридичних осіб, поданим відповідно до справжнього Кодексу, в межах заявлених ними вимог, суд позбавлений можливості самостійно вибрати спосіб спростування поширеної недостовірної негативної інформації.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірної, суд визначає характер такої інформації і з'ясовує, чи є вона фактичним твердженням або оціночним судженням(пункт 19 постанов Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009г.). У разі прийняття судом рішення про спростування поширеною недостовірною інформація, то в судовому рішенні, при необхідності, суд може викласти текст спростування інформації або вказати, що спростування повинне здійснюватися шляхом повідомлення про прийняте у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить людину, має бути спростована способом, що найбільш відповідає способу її поширення(шляхом публікації в пресі, повідомленню по радіо, телебаченню, оголошенню на зборах громадян, трудового колективу, відгуку документу і тому подібне) (абзац 2 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009г.№1 "Про судову практику у справах про захист честі і гідності фізичної особи, а також ділову репутацію фізичної і юридичної особи"). Згідно ст. 47-1 Закону України "Про інформацію" ніхто не може притягати до відповідальності за висловлювання оціночних суджень.

Згідно частини 2 статті 47-1 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком зневаги або наклепу, являються висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, які не можуть бути представлені як фактичні дані, що містять, враховуючи характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню і доведенню їх правдивості.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними в абзацах 3-5 п. 19 постанов від 27 лютого 2009г.№ 1 "Про судову практику у справах про захист честі, гідності фізичної особи, а також ділову репутацію фізичної і юридичної особи", відповідно до статті 277 ГК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи висловлюванням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності(на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положення стаття 10 конвенція.

Пункт 27 постанов Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року "Про судову практику у справах про захист честі і гідності фізичної особи, а також діловій репутації фізичної і юридичної особи" передбачає, що способами захисту гідності, честі або діловій репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, окрім права на відповідь і спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків і моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізична, так і юридична особа. Вказані вимоги розглядаються відповідно до загальних підстав для відповідальності за спричинення шкоди.Укладення судовий - психологічної експертизичи інших експертиз визнаються судом відповідно до статті 66 ГПК України як одно з доказів у справі.Пунктом 17 постанов Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян і організацій" передбачено, що на позивача покладається обов'язок довести тільки факт поширення відомостей, які його ганьблять, особою, до якої пред'явлений позов, а відповідач повинен довести, що поширені ним відомості відповідають дійсності.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд враховує роз'яснення, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 року № 4 "Про судову практику у справах про відшкодування моральної(немайнового) шкоди".Судова - психологічна експертиза є одним з доказу, якийдозволяє визначити як міра психотрамирующего впливу ситуації пов'язаної з приниженням честі, гідності і ділової репутації, так і встановити факт переживань моральних страждань позивачем, а так само орієнтовний розмір можливої компенсації за випробувані потрясіння відповідно до адаптованої і прийнятої до впровадження секції судовий - психологічної експертизи при НКМС Мінюсту України(протокол від 14 - 15 листопада 2002 р. № 7) методикою встановлення заподіяної моральної шкоди і методу оцінки розміру компенсації викликаних страждань. Вказана методика внесена в Реєстр методик проведення судових експертиз Міністерства юстиції України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 2 липня 2008 року №595. Відповідно до ст.88 ГПК України стороні, на користь якої прийнято рішення, суд присуджує з іншого боку усі понесені у справі судові витрати, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Особливості захисту честі, ділової репутації політичних діячів.Згідно з роз'ясненнями п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009г. № 1 при поширенні недостовірної інформації про приватне життя публічних осіб рішення справ про захист їх гідності, честь або ділову репутацію має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів в засобах масової інформації(далі - Декларація), затвердженої 12 лютого 2004г. на 872 - м засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться в резолюції 1165(1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя.Зокрема, в названій Резолюції відзначається, що публічними фігурами є особи, що обіймають державні посади і(чи) користуються державними ресурсами, а також все ті, хто грає певну роль в громадському житті(у сфері політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті або у будь-якій іншій області). У статтях 3, 4, 6 Декларацій вказується, що оскільки політичні діячі і посадовці, що обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному або міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості і погодилися "виставити" себе на публічне політичне обговорення, то вони підлягають ретельному громадському контролю і можуть піддадуться гострої і сильної громадської критики в засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свій функцію.При цьому вказані діячі і особи не повинні користуватися більшим захистом своєї репутації і прав, чим інші громадяни. У зв'язку з цим, межа допустимої критики відносно політичного діяча або іншої публічної особи значно ширша, ніж окремій рядовій особі. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого освітлення їх слів і вчинків і повинні це усвідомлювати.

Проблеми, пов'язані з особливостями реалізації права громадян на свободу слова і критику відносно дій(бездіяльності) посадових і службових осіб, неодноразово були предметом розгляду Європейського суду з прав людини.Застосовуючи положення статті 10 Конвенцій про захист прав людини і основних свобод в рішеннях у справах "Никула проти Фінляндії", "Яновский проти Польщі" і інших, Суд підкреслює, що межі допустимої інформації відносно посадових і службових осіб можуть бути ширшими в порівнянні з межами такої ж інформації об звичайних громадян. Тому, якщо посадові або службові особи діють без правових підстав, то мають бути готові до критичного реагування з боку суспільства.

Стаття підготовленасудовим експертом психологом, кандидатом психологічних наук, доцентом Назаровим О.А.Якщо зміст статті Вам виявився корисним, і Ви б хотіли і надалі мати можливість читати матеріал по судовій експертно - психологічній тематиці, позначте це будь-яким зручним для Вас способом, натиснувши на нижче пропоновані банери у кінці статті(G +1, В - Це цікаво, Твитнуть, @ Рекомендую, ОКИ - Клас, Подобається). Це служитиме авторові зворотним зв'язком, що ця стаття Вам була цікава і пропонована тематика потребує подальшого розвитку на сторінках даного інтернет видання.