Ми повинні були рухнути де - те у вересні, повністю. А ми вистояли, - Бірюков

У будівлі колишнього Володимирського кадетського корпусу, де знаходиться Міністерство оборони, незвично тихо навіть у буденний день. Службовці у військовій формі неквапливою ходою рухаються по червоних коридорах з кабінету в кабінет. Здається, час тут завмер ще півстоліттям назад.

На цьому фоні суміжні кабінети радника президента Юрія Бірюкова і заступника міністра оборони Юрія Гусєва виглядають як студентська общага. Волонтери ляскають дверима, бігають один до одного, лаються, що - те доводячи, тикаючи в кіпи паперів, увесь час здзвонюються з передовою, палять в курилці і їдять печеньки, запиваючи нескінченними літрами кави.

У такому стані вони живуть останні 4 місяці–з листопада - 2014, коли в міністерстві оборони начал роботу "Волонтерський десант". 14 березня волонтери презентували президентові концепцію реформ у МО. Президент не лише схвалив реформу, більше того–вирішив розширити повноваження волонтерів і вести їх в Генштаб.

Не лише чиновники, але і деякі колеги–волонтери вже називають Бірюкова і його команду такими, що "дивляться" від президента. Одні ставлять йому в провину те, що він із затятих критиків МО, став чи не головним його адвокатом. Інші ж - підозрюють в тому, що рухають ним особисті інтереси.

"Я вже звик, що якщо кому - те форму канадську не видали, немає бронежилета або зброї, то винен, звичайно, Бірюков", - у відповідь стомлено говорить радник президента.

Іноді він по 12 годин не виходить з будівлі. Він працює надто багато.Підозріло багато, як для радника на громадських засадах.

Проте, Бірюков - один з архітекторів нової реформи міністерства оборони. І це факт.

У інтерв'ю "Українській правді. Життя" він розповів про ключові зміни, які спричинить реформа, а ще про те:

1) як зміниться речове забезпечення бійців;
2) скільки платять за підбитий на полі бою танк;
3) чому військовим більше не видаватимуть житло;
4) скільки підприємств працює в структурі МО і чому вони нічого не заробляють;
5) чому компанія "Мерседес" відмовилася продавати двигуни Укроборонпрому.

НА ЛЮДЕЙ, ЯКІ ТУТ БУЛИ ЩЕ ДО НАС, СПИРАТИСЯ В принципі НЕМОЖЛИВО

–Коли ти уперше написав про "Волонтерський десант", йшлося про 12 чоловік. Зараз в штаті міністерства працює 8 чоловік.Куди поділися інші?

–У листопаді ми дійсно набирали 12 чоловік. Але троє не пройшли поліграф, і на роботу були узяті дев'ять. З них один вже звільнений із скандалом.

На жаль, ще яке - той час відбуватиметься ось ця первинна фільтрація, коли людина, на перший погляд хороша, професіонал, порядний–а варто йому трішки тут попрацювати, як починаєш помічати, що навколо нього виникає яке - те таке нездорове світіння. Благо, у нас для новоприбулих є дуже швидкі інструменти–вмить виганяти.

Складніше з тими людьми, які тут були ще до нас. Спиратися на них в принципі неможливо в принципі. Це, вибачте за грубість, баласт, з яким ми не можемо одним розчерком пера звільнити, банальний КЗоТ не дозволяє. І навіть якщо б ми звільнили 660 чоловік–то де узяти таку ж кількість чесних, таких, що пройшли поліграф, готових працювати на 1.700 гривен?

–Була інформація про те, що до міністерства прийшла регионалка Олена Ротова, притому з подання президента?

–Дійсно, була спроба прибудувати Ротову, але це точно робилося не за дорученням президента. Це була ініціатива одного дуже впливового чиновника. Саме він приводив її знайомитися з міністром.

–Про волонтерів в міністерстві говорять, що це "нові наглядачі". До речі, з - за чого був звільнений той один, з дев'яти волонтерів?

–Він курирував контракти на пошиття екіпіровки. Йому були поставлені певні питання, осудних відповідей на які не були отримані. Але ми не отримали явних доказів корупції. І щоб не ризикувати, ми людини попросили піти.

–Давай повернемося до реформ.Як мінятиметься ситуація в міністерстві оборони?

–Ви знаєте, що онучата в армії відмінили тільки в 2004 році? А що увесь минулий рік наша армія забезпечувалася згідно з постановою 1444 кабміни. Ця постанова про речове забезпечення ВСУ в умовах мирного часу. Цілий рік у армії не було документу, в якому прописано, як видається форма в умовах війни. Ось чому нам доводилося купувати бронежилети. Їх просто не було в цьому документі. Вони у нас по нормах не були покладені.

Розробка такої постанови–це дуже тривалий, на жаль, процес. Неможливо його написати за тиждень, тому що це фундаментальний документ, який визначить речове забезпечення на найближчі 10 років.

–Чому 10 років, чому не на 3 роки? Міняються умови, і такі документи повинні це відображати.

–Це епохальні документи.З тієї простої причини, що вони впливають навіть не стільки на МО, скільки на роботу оборонної промисловості, міністерства економіки, міністерства фінансів.

Усі попередні 10 років служба тилу отримувала на речове забезпечення такі суми, яких вистачало тільки на закупівлю форми для ліцеїстів. Тобто, форма не купувалася взагалі. Тому коли почалася війна, раптом з'ясувалося, що склади порожні. Вони дійсно порожні, тому що туди ніхто нічого не клав.

Про РЕЧОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ І ЛОГІСТИКУ : ВСЕ ПОВИННО БУТИ АВТОМАТИЗОВАНО

–Що міняє ваша реформа речового забезпечення?

–Ну, в - перших, ми поміняли стандарт тканини. Ми узяли за основу НАТІВСЬКИЙ стандарт.У процесі з'ясувалася, що хоча усі чотири українські виробники ("Текстерно", "Чексил", Черкаський шовкопрядильний і НПП "Темп, - 3000"–ред.) не змогли надати заявлених параметрів. Зараз вони переглядають свою роботу.

– Ця історія про те, що наша промисловість глибоко відстала або про що - те інше?

–Це історія про те, що останні 23 роки міністерство оборони було найбільшою годівницею. І нікого не цікавила якість, а тільки розміри відкатів. І наші доблесні виробники настільки ужилися в цю роль, що не розуміють, як працювати по - іншому.

У перші місяці, коли ми сюди прийшли, усі генерали приглядалися і усі чекали моменту, коли ми спробуємо де - нибудь на якій - нибудь потік сісти.

Я прекрасно розумію, що якби ми повелися так, вони б нам не заважали, вони б нам всіляко допомагали, ми б тоді стали їх улюбленішими союзниками. Питання стояло б тільки в розподілі, кому скільки. А ось коли в середині грудня вони усвідомили, що ми тут не заради потоків–тоді і почалася найголовніша наша саботуюча бюрократична війна.

–У чому вона проявилася?

–Департамент держзакупівель може що - або купити двома методами–або шляхом відкритих тендерних процедур, які тягнуться близько трьох місяців, або шляхом переговорної процедури. Переговорну процедуру можна укласти в три тижні.

Переговорна процедура має бути в обов'язковому порядку підкріплена експертним висновком замовляючої сторони про те, що ця штука нам дійсно дуже потрібна прямо зараз, тому фіг з ним, з тендером, давайте за переговорною процедурою. Це папірець, який підписується кожного тижня, підписуються кіпи експертних висновків.

І ось в якій - те момент нам перестали підписувати ці документи.

– У реформи буде шість складових. Першу складову ми вже промовили. Що ще важливого вдалося зробити?

–Коли міняли "параметри" речового забезпечення, раптом з'ясувалося, що у нас армія користується ростовою таблицею 1947 року.

У ній написано, що якщо тисяча чоловік в підрозділі, то з них 500–такого розміру, 100–такого розміру, 100–такого розміру.А статистика була зібрана після Другої Світової війни. Саме тому у нас 64 - й розмір форми не шиється, хоча бійці такого розміру є. Що може бути простіше, ніж зняти розміри з бійців і пошити їм відповідну форму?

У добровольчому батальйоні "Фенікс" у складі 79 - й миколаївської бригади–546 бійців. Завести таблиці Excel з розмірами зайняло всього два дні. Плюс ми усі дані компьютеризировали. І тепер з'явилася наступна реформа–логістики.

–Тобто, в кожному підрозділі буде комп'ютер, який матиме вихід на єдину систему?

–Цілком вірно. Зараз нам в цьому допомагають аналітики з Ernst&Young. Вони допомагають розробити єдине рішення. А на впровадження цієї системи міністерство отримає грант від одного з чотирьох трастових фондів НАТО.

Виділяється близько 650 тисяч доларів на проведення пілотного проекту по сучасній системі логістики. На першому етапі буде компьютеризирован Одеський об'єднаний центр забезпечення, в якому до цього не було навіть комп'ютерів, а також 79 - я аеромобільна і 28 - я механізована бригади. Це пілотний проект, на якому ми обкатаємо систему.

У ідеалі, потрібно так, щоб бригада могла усі свої потреби відправити по электронке, а не як зараз–кур'єром на папірці!

Другий момент: усередині військових бригад з'являться фахівці, що відповідають за речове забезпечення. У батальйоні, я вже мовчу про роту, немає людини, яка знає, скільки бійців потребують сьогодні заміни взуття, післязавтра в заміні шкарпеток, а через три місяці підходить термін оновлення форми.

І все повинно бути автоматизовано, у тому числі і сама доставка.Я не раз спостерігав на передовій, як армійський МАЗ - тягач, споживаючий в районі 130 літрів на 100 км, тягне на платформі яку - те чи то БМПшечку–те, що можна банальною вантажівкою перевезти. Ніхто не вважає, скільки палива витрачається, ніхто не вважає, який у нього моторесурс задіяний і в що обійдеться ця доставка.

Тепер рахуватимемо доцільність, витрати.

Про КВАРТИРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ І ЗАРПЛАТИ : Найближчими роками ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВКИ БУДУТЬ, Загалом - ТЕ, НЕПОГАНО ЗАБЕЗПЕЧЕНІ

–У списку пріоритетних реформ також значиться реформа квартирного забезпечення. Як вирішуватиметься це питання?

– Рішення квартирного забезпечення нам допомагала розробляти аудиторська компанія Deloitte.

Що ми побачили, коли ми трохи - трохи копнули квартирне питання? У 2014 році видавали квартири тим, хто став в чергу в 1989 році. Середня тривалість перебування в черзі–24-25 років. А на черзі 41 тисяча військових.

І це при тому, що в міністерстві оборони є свої 23 будівельних компанії, є свої лісопилки, піщані і гранітні кар'єри. На додаток, Міноборони–видатний землекористувач в Україні. Маючи таку базу, будівельні компанії міністерства повинні були б житло будувати на зовнішній ринок.

–І яке рішення ви знайшли?

–Рішень декілька. У - перших, ми чесно говоримо про те, що давати житло військовим більше міністерство не буде. Ні у одній прогресивній країні такого немає. Поки військовослужбовець служить, він зобов'язаний бути забезпечений службовим житлом. Це, правда, це є скрізь.Ми спеціально поїхали в Туреччину і в Німеччину, щоб подивитися, як у них це організовано.

І пришли до думки, що потрібно створювати такі умови, щоб до моменту виходу на пенсію були такі економічні умови, щоб військовий міг купити собі хорошу квартиру, будинок, або землю.

–Можливо, створити економічні умови для окремо взятого соціального прошарку?

–Згідно з державною програмою забезпечення житлом військовослужбовок, здається, 2010 - го роки, держава обіцяла забезпечити військових житлом до 2017 року. За цей час черга збільшилася в три рази–і, природно, ніхто нікого не забезпечив.

Ми повинні дати військовому хорошу зарплату, щоб він міг купити собі квартиру в кредит. Ми повинні через державний банк організувати йому пільговий кредит, це так. Ми повинні багато будувати службового житла, щоб він точно 25 років, скільки він служить в українській армії, жив в квартирі. Це так.

Але ми не повинні потім йому дарувати квартиру. Чому ми тоді таке ж не робимо учителям, лікарям, та просто банальним бухгалтерам державним? Тому, ми зараз проводимо аудит поточної черги. Є відчуття, що де - те половина черги насправді квартир не потребують, тому що у них вже є квартира, є квартира у дружини або вже отримали спадок, або ще що - те.

–Почекай, військовий мав право отримати квартиру, і держава йому давала. А зараз ви його просто вимикаєте з черги?

–Ні, людина мала право за умови дотримання ряду параметрів стати в квартирну чергу.Зокрема, якщо у дружини є квартира, то, наскільки я розумію, у тебе прав претендувати на ще одну квартиру не дуже багато, а, швидше за все, немає взагалі.

– Ось цю 41 тисяча, або скільки там вийде в результаті аудиту, міністерство забезпечить житлом?

–Так. Але усім випускникам військових внз 2016 року ми говоримо: "Хлопчаки, кульових квартир не буде. Але ви зараз підписуєте контракт на 5 років, і після закінчення перших 5 років Ощадбанк або ще один з трьох державних банків вам видає нульовий кредит". Или–"Ви прямо зараз можете узяти шматочок землі".

У Туреччині, наприклад, цей питання вирішений так–там видається нульовий кредит. Що турки роблять? Вони за цей кредит купують квартиру, як правило, в Анталії, Аланії, Кемере.

–Як змінилися зарплати військовослужбовок? У держави є зараз можливість збільшити зарплату військовим?

–У - перших, у нас зараз у військовослужбовок дуже непогана зарплата. Ну, ось підполковник Марченко з 79 - й бригади отримує близько 20 тисяч гривен. Це дуже непогана зарплата, на мій погляд. Я так взагалі прикидаю, що найближчими роками військовослужбовки будуть, загалом - те, непогано забезпечені. Підвищення відбувається постійно.

Те, що озвучено і до кінця ще не імплементовано–це тисяча гривен в день за бойові...

–Не так давно була озвучена ідея про те, що міністерство платитиме за підбиті ворожі танки і системи залпового вогню, наскільки це відповідає дійсності?

–Так. Це правда. Вже пройшли дві перші виплати.Питання тільки в тому, що ця процедура зв'язана з дикою кількістю папірців. Виплати за лютий почнуться масово через місяць, поки усі папірці пройдуть усі шляхи узгодження.

–А хто отримав першу виплату? Були прецеденти?

–Здається, 17 - я танкова бригада. Вони під Дебальцево творили дива.

У департаменті кадрової політики у директора департаменту в сейфі лежить 42 тисячі наличными, які він повинен був на полігоні урочисто вручити бійцеві, але не вручив, тому що боєць у цей момент воював під Дебальцево.

АНАЛІТИКИ ХАПАЛИСЯ ЗА ГОЛОВУ ВІД ТОГО, НАСКІЛЬКИ ВСЕ КРИВО ПРАЦЮЄ

–Давайте повернемося до питання про фіктивні будівельні компанії.У чиїх інтересах вони працюють? Що з ними буде в результаті аудиту?

–Четверта реформа–це реформування департаменту економічної діяльності. У нас 100 з чим - те підприємств в МО, починаючи від туристичних агентств і закінчуючи будівельними фірмами.

У нас готелі, наприклад, готель "Козацький" на Хрещатику. Ви можете представити на Майдані збитковий готель? Це готель МО! Ще міністерству належить готель "Братислава", є свої кафе, кондитерські, багато іншого добра…

У 2004 році багатьом підприємствам були передані безоплатно основні активи у вигляді кранів, будівельних майданчиків і так далі.

Концерн "Военремсервис" включає 70 підприємств, з тих, що яких, що діють–34, інші в стані реформування і ліквідації. За 2014 рік ці підприємства не принесли до бюджету міністерства оборони ні копійки.Велика частина з них на госпрозрахунку, тому ми не можемо говорити, що їх борги як - те погіршують нашу життєдіяльність.

Але ми зацікавлені в тому, щоб вони або приносили нам прибуток, або були ліквідовані. Навіщо нам підприємство, заради якого треба тримати штат департаменту економіки, платити зарплати і так далі, якщо ці підприємства нам нічого не дають?

Аналітики з PricewaterhouseCoopers, яких ми притягнули для експрес - діагности активів, хапалися за голову від того, наскільки все криво працює. Притому, вони робили цю роботу за відкритими джерелами. Будуть скасовані усі державні концерни. Замість них буде єдина холдингова компанія. На роль директора цієї компанії буде проведений відкритий конкурс. Правила роботи цієї холдингової компанії виписує зараз PricewaterhouseCoopers.

Це підприємство, що управляє, отримує собі в якості засновницьких внесків активи усіх наших незлічених підприємств. І компанія, що управляє, повинна буде створити ефективну працюючу модель бізнесу.

–Якщо дивитися в перспективі 5-10 років, то виходить, що у міністерства оборони з'являється свій доход. Пропорційно зменшуватиметься доля з держбюджету, який виділятиметься щорічно на зміст? Гроші, які міністерство отримуватиме від цих прибуткових підприємств, вкладатимуться, наприклад, в розробку або в які - те інші підприємства?

–Гроші поступають на спецфонд МО. Це та частина бюджету міноборони, яку воно може витрачати вільно, на відміну від бюджетних статей, які МО повинно захищати перед кабміном при формуванні бюджету. Зокрема, ці знамениті гроші "565".Вони усі поступали на рахунок саме спецфонду, і звідти витрачалися на речове забезпечення.

Зрозуміло, що в Україні посилюватиметься військовий чинник, і нам потрібна сучасна армія, цікава техніка...Але ось саме зараз ми по - колишньому виживаємо–у рамках того бюджету, який міністерству виділений цього року. Щоб ви розуміли, грошей навіть на живлення бійців немає на увесь рік.

–У вас тут в міністерстві такий утворився внутрішній проектний офіс. Скільки людей в нім задіяні і чи вистачить кадрів для того, щоб красиві плани втілити в механізми МО?

–Людей недостатньо. Тямущих, окрім тих, хто задіяний тут, ще людина 20, не більше. Але тут є дві людини в нашому, як ти назвала, проектному офісі–це міністр оборони і президент. А це дуже важливий важіль. У міністерстві мало людей, які зацікавлені в тому, щоб система мінялася. Вони нам про це прямим текстом говорять.

Як - те один генерал завів мене в спецзону на третьому поверсі, де висять портрети усіх міністрів оборони і говорить: "Юрій Сергійович, ви подивитеся по роках, скільки у нас міністри в кріслі–півтора - два роки. А я тут вже 20 років. Я цих ваших реформ тут вже бачив... Ви підете, а я тут і далі працюватиму".

МИ ПОВИННІ БУЛИ РУХНУТИ ДЕ - ТЕ У ВЕРЕСНІ, ПОВНІСТЮ. А МИ ВИСТОЯЛИ

–Слухай, Юрій, ти знаєш, в чому тебе звинувачують: що ти вже дуже швидко з критиків влади став її адвокатом. І ще в ситуації з Дебальцево, коли ти писав, що котла немає, а бійці повідомляли, що він є. Так в Дебальцево був котел?

–Немає такого поняття–"ситуативний котел".Оперативне оточення–це марення, яке придумане Бутусовым. Не буває такого. Котел був під Извариным, там дійсно було не проїхати. І те, я знайшов тоді шлях в изваринский котел в липні місяці.

А у випадку з Дебальцево–який котел, коли 79 - но заїхала, повоювала і виїхала? І я про це написав. А наступного дня туди поїхала Рычкова?

– Пам'ятаєш ти говорив, що департамент забезпечення можна до бісів знести, армія проживе два тижні, а потім все можна зробити. Це був поспішний висновок.

–Так, тому що потім у мене під ногами відкрилася чорна діра.

Тобто, коли, наприклад, говорять: ось у нас в Артемівську хренова пітьма БТР - ов, давайте бігом їх візьмемо і у нас в армії буде хренова пітьма БТР - ов. Тільки виявилось, що двигуни у нас в Росії робляться. А з Європи нам двигуни відмовляються продавати.Відмовляються прямим текстом. Мерседес відмовився–є лист, де вони відмовилися: "Даруйте, ми вам не продамо".

Це зараз ось, постійна метушня, ми постійно довбаємо усі виробництва двигунів, щоб нам хоч хто - нибудь продав двигуни. У нас в Україні немає виробництва двигунів. При тому, що на "Азовмаше", на "Азовстали" є виробництво бронесталі, з якої можна робити коробки для БТР–так, коробки для БТР ми можемо робити. "Россава" вже навчилася робити колеса для БТР, хрінові, але навчилася робити. А двигунів немає.

Судячи з тієї інформації, яка у мене є, я взагалі не розумію, як ми встояли. Ми повинні були рухнути де - те у вересні, ми повинні були рухнути повністю.

А ми вистояли.

–І ще останнє питання. Ізраїль, вимушений розвивати ВПК, став однією з інноваційних країн світу.Можливо, необхідність обороняться, вплине на нашу структуру економіки, в тому плані, що змусити запрацювати оборонний - промисловий комплекс і конструкторські бюро. Як думаєш?

–Ізраїль став Ізраїлем, тому що перед цим їх п'ять років знищували в газових камерах. Давайте не проводитимемо аналогії з Ізраїлем?.

Мами 79 - ой бригади дзвонили мені і говорили: "А нам похрен, який прапор. Ми зараз обв'яжемося білими простирадлами і підемо до Путіна, щоб він наших хлопчиків з Изваринского котла відпустив".

Или ти мені хочеш сказати, що у нас 50% населення дійсна є справа до АТО? Та ні хріну, їм все одно! Їм навпіл–синьо - жовтий це буде прапор, або це буде біло - синьо - червоний, або це буде чорно - червоний, який там у них. Їм все одно!

Це для мене, для тебе, для нас Україна–дійсно над усе.

Анастасія Рингис Українська правда