Генеральська сага Олександра Женжерухи : Генерали бувають різні

Щоб хоч як - те задовольнити бажання жінок, що зневірилися, - модниць, ринок давным - давно заповнили підробні Louis Vuitton, Chanel, Prada, Hermes і багато інших.

Не повезло в цьому плані чоловікам, що бажають мати генеральське звання. Ні, підробні погони із золотими зірками «китайського» виробництва сьогодні купити не складно, але вони без одного головного підпису у відповідному Указі Президента, і гроша ламаного не коштують.

У останньому номері журналу NikLife вийшла публікація під назвою «Олександр Женжеруха : Генерал або ні?» , яка викликала бурю емоцій, як у самого героя тексту, так і у його колег.

На сесії міської ради, мабуть під впливом емоцій, Олександр Жоржевич не був розташований до спілкування зі ЗМІ і продовжував пояснювати присутнім, що він таки генерал. Але наступного дня, запросивши мене з колегою до себе у гості до адміністрації Заводського району, визнав, що усе написане в гучній публікації - правда, але розповів, що, виявляється, генерали різні бувають.

Ознайомившись на той час з листопадовим номером журналу NikLife, Олександр Женжеруха констатував: номер з олімпійською чемпіонкою на обкладинці йому сподобався, а ось стаття про нього чому - те не дуже, попри те, що написано там все вірно. Єдине, на чому акцентує увагу колишній міліціонер - чиновник - він не вішав сам на себе генеральські погони, а йому їх присвоїв «Міжнародний антикримінальний і антитерористичний комітет» (!!!).А це, як нехотя і не з першої спроби признався Женжеруха, ніяка і не державна структура, а звичайна громадська організація, яких у світі зареєстровано мільйони.

- Правильно тут сказано: діючим співробітникам міліції, військовослужбовкам–тим, хто носить погони, відповідно до Конституції і законів, має право надати генеральське звання тільки Гарант Конституції, тільки Президент. Абсолютно правильно. Але справа тому, що багатьом міжнародним організаціям, асоціаціям, надано право привласнювати, у рамках своїх повноважень, теж спеціальні звання. Не військові, а спеціальні звання.Ось до такої організації відноситься «Міжнародний антикримінальний і антитерористичний комітет» , який у нас очолює на Україні Олексій Чистяков, генерал - полковник, колишній заступник Міністра внутрішніх справ, людина, визнана у всьому світі, - запевняє, як виявилося, вже генерал - лейтенант звичайною громадською оргаанизации Олександр Женжеруха, показуючи нам свої англомовні і російськомовні «генеральські посвідчення».

Більше того, як стверджує сам Олександр Женжеруха, він, нібито, ніколи не називав себе генералом міліції, а став жертвою «безглуздої помилки».

Хто не знає, в такому солідному багатотомному виданні, як біографічний довідник «Еліта Миколаївської області» (ідейним натхненником створення якого є гореизвестный віце - губернатор Миколаєва В'ячеслав Рукорманов)серед багатьох невідомих, але, напевно, дуже шанованих людей, Олександр Жоржевич вказаний саме як генерал - майор МІЛІЦІЇ.

- Припустилася помилки! Просто, Сергій Михайлович(Сухопаров - один з укладачів збірки–прим.авт.), обов'язково хочу про це йому сказати, просто по - своєму натхненню порахував, коль я працював в міліції, значить, є генералом міліції. […]Мені неприємно, просто, перед моїми колегами, з якими я пройшов дуже довгий і солідний шлях, які вважають, що Женжеруха сам собі пагоны начепив. Я хотів би, щоб сказали: «Так, він же не отримував звання генерал - майора МІЛІЦІЇ, тому що в міліції не працював у той час, воно було присвоєне на законних підставах такий - те організацією» , - з досадою продовжував чиновник.

Тепер до укладачів книги, серед яких числиться і віце, - губернатор В'ячеслав Рукоманов, генерал - лейтенант громадської організації «Міжнародний антикримінальний і антитерористичний комітет» має намір пред'являти претензії:

- Природно буду, тому що мені самому неприємно. Хто - те відкрив довідник і подивився…Мені було дуже неприємно навіть тільки тому, що мої колеги скажуть: «Як це так, коли Женжеруха проходив з нами службу він не отримував звання генерала міліції». Мені було дійсно неприємно.

Дійсно, напевно, неприємно…

Тепер В'ячеславу Рукоманову разом з авторами і укладачами елітної книги, напевно, нічого не залишається, як тільки виправляти регалії Олександра Женжерухи в кожному екземплярі цієї книги.

А я після спілкування з Олександром Жоржевичем зрозуміла, що генералом, маршалом, та що бути дріб'язковий, генералисимусом, може стать хто завгодно! Адже досить лише вступити в яку - те громадську організацію, яких тільки в Україні сотні тисяч налічується. Але ось навіщо це треба, і так шанованим людям, я так досі і не зрозуміла.

PS:Тепер, схоже, все стало на свої місця. Жоден з президентів України не надавав звання генерала Олександру Женжерухе і він являється, усього лише, генералом громадської організації, що чиновник сам і підтвердив.А генерали, дійсно, бувають різні, як і академіки з «проффессорами» )))