Безхазяйні мережі та їх ремонт, підключення жителів Варварівки до дюкеру, якість води та реконструкція мереж: Інтерв’ю з директором «Миколаївводоканалу»

Деякі миколаївці під час поривів на водопровідній мережі часто стикаються з проблемою, коли офіційний власник відмовляється займатись їх ремонтом з різних причин. Бувають і випадки, коли знайти власника не вдається. Тоді ремонтом доводиться займатись КП "Миколаївводоканал" за свій рахунок. Як так вийшло, що в місті є безхазяйні водомережі, чи не несе підприємство збитки через їх ремонт, та як можна вирішити цю проблему редакція "Преступности.НЕТ" дізналась у директора КП "Миколаївводоканал" Бориса Дуденко.

Також поговорили про нинішню ситуацію з централізованим водопостачанням, як буде проводитись реконструкція основних водогонів, які зруйнувала солона вода з річки Південний Буг, як мешканцям Варварівки підключитись до централізованого водопостачання, та як підприємство працює під час війни.

До нас нещодавно звернулися мешканці вулиці Залізнична, розповіли, що в них стався витік на водомережі, яка належить "Укрзалізниці". Але вони декілька років відмовляються їх ремонтувати. Як так сталося?

Місто Миколаїв будувалося в різний час різними темпами, і джерела фінансування були різні. При будуванні міста прокладали один водогін, другий, третій, каналізацію та таке інше. Тоді ще не було, скажімо так, компанії чи організації, яка всім опікувалась. Якась фабрика, завод чи підприємство будували мережі, обслуговували їх деякий час, цілий мікрорайон або окрему ділянку. В цьому випадку мова про Укрзалізницю. Вони їх обслуговували, коли мережі були в належному технічному стані, і їм вистачало ресурсів, і їм ресурси виділялися в їхніх бюджетах. Тому ніхто не переймався цим питанням, на чиєму баланс це знаходиться. Коли ситуація змінилась, наприклад, Чорноморський суднобудівний завод, він перестав існувати. Або ж, наприклад, якесь підприємство каже, мені не потрібні ці мережі, я більше на них кошти не буду витрачати, водоканал забирайте, будь ласка, на свій баланс їх обслуговувати. В деяких випадках це не відбулося. І мережі почали руйнуватися, незалежно від того, коли це сталося, бо у всього є свій ресурс.

І тоді виникла проблема. Уже бюджетування немає, немає виділення коштів цій організації, а мережі потрібно ремонтувати. І отут виникає проблема. Виникає проблема, що водоканал немає цих мереж на своєму балансі. Вони не закладені в тариф.

А ще я скажу так, що дуже багато приватних мереж. Наприклад будується нова вулиця, приватний сектор, місто не виділяло коштів на те, що будувати там водопровідну мережу. Хтось із мешканців, один або двоє, або неважливо скільки осіб, кажуть, як ми будемо жити без води. Приходять до нас, беруть технічні умови, об'єднують кошти, об'єднують свої ресурси і будують цю лінію. Наприклад, на вулиці нехай буде 20 будинків. Вони зібрали, давайте скажімо умовно, 1000 гривень у двох. Побудували мережу, і з цих 20 будинків просять по 50 гривень. Але могли побудувати ще не всі будинку на той час, і ці мешканці, які побудували цю мережу, вони не отримали компенсацію. Тому звісно, вони і не спішать передавати це на баланс водоканалу, вони хочуть дочекатися, коли всі їм сплатять. Потім може відбутися така ситуація, ці люди вирішили переїхати, продати будинок і забути, що вони мережу цю прокладали і мережа стає безхазяйна. Мережа взагалі нікому не належить ніяким чином.

Що робити у такому випадку?

Ми прийняли зараз рішення з містом, що якщо стається аварія на таких мережах, і ми її виявляємо, бо є такі випадки, коли мережа будувалась 30-40 років назад і люди не брали в нас технічні умови на будівництво. Були інші правила, вони побудували, приєдналися, та й все. Ми виявляємо цю мережу, що вона є, проводимо на ній ремонт, але зразу ми повідомляємо Департаменту житлового комунального господарства про те, що ми можемо взяти цю мережу на свій баланс, але потрібно цей процес зробити через фонд комунального майна за участю районної адміністрації. Також ми вказуємо, скільки коштів було витрачено на ремонт цієї мережі, а якщо вона вся вже в незадовільному стані, ми їм вказуємо, що орієнтовно на її відновлення потрібно виділити ще стільки коштів. Тому що згідно постанови Кабінету міністрів сказано, що мережі можуть передаватися на баланс підприємства, але в технічно задовільному стані. Тому щоб не чекати, коли це все відремонтується, ми все-таки приймаємо на баланс, ремонтуємо, і потім місто буде нам виділяти кошти для того, щоб ми перекладали цю чи іншу мережу.

Знаю, що аналогічна проблема з балансоутримувачем водомереж є у селищі Горького. Яка там ситуація?

На сьогодні вже завершуються проєктні роботи щодо прокладання нової водопровідної мережі по території селища. Потім будемо вишукувати кошти на ці роботи. Це дуже важливо, адже нинішня мережа вже вкрай зношена. До того ж містяни в тих місцях, де пролягають труби побудували паркани, гаражі, літні кухні, посадили городи. Якщо зараз станеться аварія то ремонтувати із-за цього буде вкрай важко.

Також є мережа, яка ще по вулиці Новозаводській, також вона проєктується по-новому і також буде таким чином ремонтуватися.

А по Новозаводській мережа теж на балансі "Укрзалізниці"?

Там теж щось пов'язане з Укрзалізницею, є певні ділянки, там ногу можна зламати, якщо це все шукати. Тому ми прийняли рішення, що будемо це прокладати нову.

А давно держава не фінансує "Укрзалізницю" на ці ремонти і обслуговування мереж?

Ви знаєте, якщо ми знаходимо спільному мову "Укрзалізницю", то вона нам компенсує ті чи інші витрати. Але це відбувається дуже тяжко і не завжди, тому я не знаю, як в бюджет "Укрзалізниці" заходять ці кошти, в яких об'ємах, є вони чи нема, які там статті цих витрат, нажаль, невідомо.

А взагалі, десь ще є така проблема, може мережі не "Укрзалізниці", може якісь підприємства чи ще щось?

Ну дивіться, зараз більше безхазяйних мереж або покинутих. І приватний сектор і підприємства, інколи навіть не можна визначити, чиї це мережі. Геть не можна знайти його власників. Ніхто не претендує на ці мережі.

А ремонтувати доводиться вам?

Ну так, потрібно ж мешканцям воду подавати. Ми ставимо такі випадки в чергу, в першу чергу ремонтуємо те, що на нашому балансі, потім займаємось іншими мережами.

Можете назвати, скільки взагалі кілометрів мереж, які не на вашому балансі?

А це ж невідомо, все, відбувається наступним чином: заявка надійшла про порив, ми обстежили і дізналися, що є такі мережі. Ми знаємо, що, можливо, воно там є, воно нами не обслуговується і до нас ніхто не звертався до цього часу, щоб ми взяли собі на баланс.

Ви сказали, що "Укрзалізниця" компенсує вам ці витрати на ремонт їх мереж. Це ви звертаєтесь до них з кожного приводу чи як?

Ми повідомляємо "Укрзалізницю", що в них є та чи інша проблема в усній формі. Потім вони пишуть нам листа, що, будь ласка, проведіть ремонтні роботи. Ми вам компенсуємо ваші витрати. Це відбувається таким чином, але не завжди знаходимо спільну мову.

А "Укрзалізниця" саме не звертається до вас, щоб ви забрали їх мережі собі на баланс, бо вони не можуть їх обслуговувати?

Якщо сталася аварія саме на мережах цього підприємства і, наприклад, немає води в таких об’єктах як депо, залізничний вокзал тощо, то так відразу звертаються до нас з відповідним листом та гарантуванням оплати, щоб комунальники зробили ремонт. Якщо ж сталася аварія на їх мережах і, наприклад жителі селища Горького тривалий час без води, то зовсім не квапляться проводити ремонтні роботи.

Який здебільшого технічний стан тих водомереж, які не на вашому балансі, але ви про них знаєте?

Технічний стан загалом поганий. Їм 30-40-50 років. Ними ніхто не займався. Щоб передати ці мережі, "Укрзалізниця" має їх якось відремонтувати до певного задовільного стану.

А якщо в них немає на це коштів, це буде тягнутися роками…

Так, таке замкнуте коло.

Буквально тиждень-два тому міська влада повідомила, що дюкер у Варварівці здали в експлуатацію і мешканці вже можуть звертатися з приводу підключення до мереж. Скільки вже заявок надійшло?

Знаєте, звернень було десь три-п'ять. Це саме громадян. Три-п'ять жителів Варварівки прийшли, ми надали їм пам'ятку, де є перелік документів, які необхідно зібрати, і вони ще не поверталися до нас. Чи вони збирають документи, чи вони прораховують для себе вартість приєднання, чекають на будівельників чи ще щось. Ми видаємо технічні умови на проєктування, а мешканцям потрібно розробити цей проєкт, погодити його з нами, потім провести трубу, побудувати колодязь, приєднатися до існуючої мережі. Не знаю, яка саме вартість цих робіт наразі, це можна прорахувати. Проєкти не коштують багато грошей.

Там нічого складного немає. Ну і також ми повідомляли, що навіть жителі вулиць, які трохи далі знаходяться від цієї мережі, яку вже проклали, вони також можуть звертатися і діяти таким способом про який я тільки що розповів. Можуть об'єднуватися з сусідами, скинутись грошима, ми дамо їм технічні умови на прокладання від загального водогону труби на їх вулицю і вони зможуть користуватися централізованим водопостачанням.

По скількох вулицях прокладено водопровідні мережі? Мешканці кажуть, що лише по чотирьох вулицях і зовсім незручно підключатись.

Ні, у мікрорайоні водопровідна мереже пролягає по дев’яти вулицям:

- вул. Веселинівська - від дюкеру через річку до вул. Суворова;

- вул. Клубна - від Надбузької до пров. Очаківського;

- пров. Очаківський - від Клубної до Очаківської;

- вул. Очаківська - від пров. Очаківського до вул. Врожайної;

- вул. Врожайна - від Очаківської до Веселинівської;

- вул. Суворова - від Веселинівської до Гастелло;

- вул. Гастелло — від Суворова до Полярної;

- вул. Полярна — від Гастелло до Надбузької;

- вул. Надбузька — від Полярної до Клубної.

А не можна було запроєктувати на моменті, коли будувався сам дюкер, щоб по кожному провулку, вулиці йшли мережі?

Дивіться, ми б тоді ніколи дюкеру не побудували. Тоді б і вартість дюкеру потрібно було б помножити на п'ять чи на десять разів. Тому було прийнято рішення поступово будувати. Спочатку дюкер і така розвідна система складена з двох кілець, а потім вже буде інше проєктування. І такі проєкти зараз знаходяться в управлінні капітального будівництва міста. Вони є замовниками цих проєктів, щоб далі будувати. Я думаю, що це все буде відбуватися після нашої перемоги. Наразі вже розроблено техніко-економічне обґрунтування на побудову нових очисних споруд каналізації і побудову нової системи каналізації в мікрорайоні Варварівка. Після перемоги розроблятимуться ці проєкти.

Ви прораховували, за який час можна підключитися до мережі – зібрати необхідні документи, отримати техумови від вас, врізатись, знайти підрядників і тд?

Якщо є бажання, то там за пару тижнів все це можна зробити. Якщо ти не спиш і не чекаєш, що за тебе хтось щось зробить.

Ви сказали про будівництво нової системи каналізації в подальшому. Якщо будинок зараз прокладе трубу до водогону загального, отримає доступ до водомережі, куди все буде скидатися?

Деяка частина мікрорайону, вона все-таки обладнана каналізацією. У нас є очисні споруди там, але вони не розраховані на весь мікрорайон. І зараз людина буде скидати туди, куди вона скидала раніше – у вигрібні ями.

Яка зараз ситуація з водою? Буквально декілька днів спостерігаю, що вона трішки має неприємний запах. Це через спеку чи в сукупності різних факторів?

Це через сукупність факторів. Найголовніше, так, це через спеку - це фітопланктон дає запах, який ви відчуваєте. Але є ще деякі фактори, про які, зокрема, казав мер Олександр Сєнкевич. Зараз ми намагаємося з ними боротися. Більше того, скажу, трохи погіршилась якість на цьому тижні, якщо порівнювати з попередніми тижнями. Але також ми пропрацьовуємо з нашими колегами, які зараз надають нам цю воду і будемо намагатися її поліпшувати. Є деякі варіанти. Ми над цим працюємо, думаю, за декілька тижнів ми знову вирівнюємо ситуацію.

В наших планах було довести цю воду до питної, але, на жаль, підрив дамби, він створив труднощі для Дніпропетровської області. Зараз там ситуація поліпшується, тому у нас трохи стає гірше, буде трохи краще, це все контролюється, це все погоджується. Зараз цей комплекс факторів, він впливає на якість води в Миколаєві, але нічого страшного, ми це поборемо.

А в майбутньому взагалі можливо, що ми знову будемо отримувати воду з Дніпра? І що для цього потрібно?

Я дуже цього хочу, щоб в нас знову з'явилися вода. Ми, мабуть, не цінували до війни те, що мали, і всі казали, о, яка погана вода, яка погана вода, і ми зрозуміли, що та вода була найкраща. Я дуже хочу, щоб ми це відновили, але, на жаль, зараз неможливо проводити ніяких робіт. Там дуже небезпечно. І підрив дамби наробив нам дуже багато горя. І перед підривом дамби в нас сталася велика біда з електропостачанням. Те, що зараз можна робити, ми робимо. Але я також не можу всього розповідати. На жаль, це дуже обмежена можливість швидко відновити роботу. Але ми все одно відновимо.

Це буде відновлено старий водогін чи буде будівництво нового з іншого джерела?

Так, ми відновимо старий водогін, тому що найкраща якість води саме з Дніпра, саме з нашого минулого джерела водозабору.

Департамент будівництва Миколаївської ОВА вже оголосив 12 тендерів на реконструкцію водомереж у місті, які пошкоджені солоною водою на загальну суму в 1,3 мільярда гривень. Чи є в нас ці гроші? Фізично, на рахунках чи вони поки що лише заплановані?

Кошти виділені Кабінетом міністрів України, але де вони знаходяться, це, мабуть, навіть, не важливо, тому що роботи будуть сплачені, роботи будуть виконані. Для Миколаєва це досить серйозні проєкти. Вони дадуть можливість основні водогони відремонтувати і забезпечити стабільність водопостачання.

Тому ми активно приймаємо участь і в консультаціях з проектувальниками, і в погодженнях, і у всьому. Ми найбільше зацікавлені у стабільному водопостачанні міста.

Як буде відбуватись реконструкція? Будуть нові труби кластися паралельно існуючим чи просто буде заміна вже існуючого водогону?

Стовідсотково будуть кластись нові труби, але якась частина буде йти по тим же ділянкам, десь будуть йти паралельно старому водогону. Ми будемо перемикати мережі, щоб не зупиняти або зупиняти водопостачання ненадовго. Тут різні проєктні рішення застосовуються.

Також була інформація, що під час реконструкції там знесуть багато дерев, насаджень і таке інше. Чи є у вас конкретні дані, скільки плануються знести?

Конкретних даних у мене немає, але ця інформація була, знаєте, як хтось щось сказав десь. Насправді погоджена мінімальна кількість дерев, яка повинна бути знесена, всі траси, де будуть прокладатися водогони, погоджені з мінімальним впливом на те, щоб саме ті дерева, які дійсно цінні для міста, щоб вони не постраждали. Все перероблено, все буде нормально. Екологи не проти, екологи розуміють і їх влаштовують ці рішення.

Окрім консультації проєктантів, ви якимось чином долучені до процесу реконструкції, може контролюєте виконання робіт?

Дивіться, замовником визначена обласна військова адміністрація. Тому вони проєктують, проводять тендери, заключають договори з підрядником, контролюють виконання робіт.

Деякі мешканці захвилювалися після інформації від "Миколаївського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України", що вода з-під крану не придатна для питних потреб, приготування їжі, миття посуду, овочів, фруктів, гігієнічних процедур. Ви потім дали спростування, щодо цього. Але хтось не побачив чи не повірив. Тож чи можна цією водою умиватись, мити продукти, посуд, чи треба потім все ополіскувати в чистій воді?

Я вам скажу, що роблю я. У мене найбільше інформації про якість води. Я повністю всі господарські та побутові питання закриваю цією водою. Тобто гігієна, прибирання, прання, миття посуду, фруктів, овочів та інших продуктів, все робиться цією водою. Її лише не можна вживати та готувати на ній їжу.

Багато людей і до війни казали, що в нас погана вода і нею не можна користуватися.

Нещодавно міська рада прийняла рішення щодо переліку суб’єктів, які можуть обслуговувати системи очищення води, зокрема, до переліку додали релігійні організації. У вас є своя лабораторія, в облтеплоенерго теж. Повинні ж бути якісь відповідні сертифікати для цієї діяльності, чи є вони у ДЕЗ "Пілот" чи релігійних організаціях, це якось регулюється?

Так, це регулюється. За цим слідкує держава, в особі Держпотребслужби. Вони повинні контролювати ці речі. Не важливо хто встановив ці системи, релігійна організація, облтеплоенерго, хтось в себе вдома поставив установку і вирішив безкоштовно людям видавати воду, Держпотребслужба повинна контролювати всі ці речі. В них є лабораторії, в них є договори з іншими лабораторіями, в них є своя процедура, вони це контролюють.

А з вами, наприклад, вони можуть заключити договір?

Вони можуть заключити договір, але ми не будемо заключати договір, тому що ресурс нашої лабораторії не розрахований на таку кількість аналізів. Ми зараз прорахували приблизно скільки потрібно коштів, на обладнання і інші роботи, щоб облаштувати додаткову лабораторію на базі водоканалу. Ми звернулися до усіх можливих донорів і зараз очікуємо від них рішення щодо допомоги нам. Якщо таке рішення буде прийняте, то ми зробимо лабораторію і будемо надавати послуги всім, хто роздає цю воду в місті.

А скільки це коштів необхідно, щоб зробити таку лабораторію?

Якщо я правильно пам'ятаю, десь приблизно до 10 мільйонів гривень потрібно для того, щоб облаштувати цю лабораторію. Це така перша цифра, яку ми орієнтовно прорахували, коли донори приймуть рішення, що вони будуть нам допомагати, тоді вже буде специфікація, визначено повністю перелік обладнання, скільки треба на ремонт приміщень та інших речей, без яких лабораторія не може працювати.

Яка ситуація наразі з Богоявленським водосховищем? Мер Олександр Сєнкевич казав, що прорахували можливість реконструкції і це досить велика сума в євро. Що з цим питанням вирішено, будуть цей план реалізовувати чи це вже неактуально?

Ну, дивіться, зараз розраховують варіант цього відновлення, і це один із альтернативних варіантів, який для міста може бути запасним джерелом для водопостачання. І тому зараз це питання опрацьовується, щоб водосховище відновити. Навіть я скажу так, не те, щоб його не відновити, а його побудувати новим на цьому ж місті, але з урахуванням всіх сучасних технологій. Якщо ми його будемо будувати, це вже не буде те водосховище,

що було до цього, це буде сучасне. Технології, підтримка життєдіяльності, повністю все буде по-новому.

Звідки його можна буде наповняти?

Це різні джерела. Можна з Дніпра наповнювати по водогону, по нашому, який ми відновимо. Можна наповнити з цього зрошувального каналу, якщо ми підтягнемо до нього дніпровську воду. Є варіанти, порахуємо, що буде дешевше, що буде швидше і будемо це робити, скоріше всього.

А якщо його відновити, його вистачить на все місто?

Так, воно ємністю 30 мільйонів кубічних метрів. Це багато, річний запас води для міста. Спокійно можна все місто до року забезпечувати. Плюс паралельно воно може наповнюватись з наявних джерел.

Чи закінчили ми співпрацю з Європейським банком щодо реконструкції Галіцинівських очисних?

Ні, не закінчили. Роботи на початку війни призупинилися. Підрядник – турецька компанія, декілька місяців назад з'явився і заявив про бажання продовжувати ці роботи, банк це погодив і зараз вони вже займаються повністю проєктуванням. До війни були виконані роботи по ремонту будівлі решіток, а інша реконструкція ще не починалась. Ми були на етапі передпроєктних робіт, але почалась війна.

Гроші на подальші роботи є?

Так. Здається, десь 9-10 мільйонів євро ще залишилось.

Чи вистачає коштів, щоб забезпечити безперебійну роботу підприємства?

В нас є певні фінансові проблеми, вони виникли з двох причин. Перша - це кількість містян, які знаходяться в місті, бо по нашим даним повернулося приблизно 70-80% містян. До того ж не всі оплачують за надані послуги. Відсоток тих, хто не сплачує рахунки приблизно такий, як і до війни – десь 10% містян. Дехто вважає, що сплачувати повинні сусіди чи ще хтось.

І друга проблема – це відсутність реалізації для бізнесу. Я погоджуюся з Віталієм Кімом, що в місті бізнес працює тільки на відсотків 20. Тому, звісно, ми не маємо реалізації по підприємствам. В купі це означає, що ми не можемо зібрати ту достатню кількість коштів для того, щоб обслуговувати підприємство і фінансово його забезпечувати. Не завжди вчасно вдається виплатити заробітну плату, є борги. Зараз в нас тільки два джерела допомоги – це бюджет Миколаєва. Місто нам дуже допомагає. Ну і донорські організації, але вони допомагають тільки матеріалами, новим обладнанням і тд.

Яка ситуація з робітниками? Чи є проблеми через те, що військомат забирає працівників?

Проблеми є, але ми їх вирішуємо і працюємо далі.

Над матеріалом працювала кореспондент "ПН" Юлія Давиденко