Чому Путін не може піти з Донбасу

Грандіозний «майстер - план» Путіна був такий : скористатися політично - революційною кризою і хаосом анти - януковического Майдану, відрубати Крим, кинути сірник в середину України, підпалити усю країну і анексувати усю її східну половину. Увесь схід України сам би впав йому в руки, з сухопутним шляхом в Крим впридачу, природно. Хто не вірить–послухайте маячню Путіна про «Новороссию» весни - літа - осені 2014 року.

«Майстер - план» не вдався.

Крим анексований–але сухопутного шляху зРосіїдо нього немає.Крим анексований–але Генеральна Асамблея ООН не визнала анексії. Перша хвиля санкцій звалилася на голову нашого Наполеона на самому початку його агресії, і вона виявилася більше і гірше за найстрашніші очікування Ради Небезпеки РФ, в якому Наполеон головує, а Патрушев з Івановим кагэбэшничают. Плюс– «речдоки» і свідчення проти самого себе, у вигляді фільму «Крим. Шлях на Батьківщину». Плюс–визнання в готовності застосування тактичної ядерної зброї «якщо чо». Матеріал для Гааги...

У центр України кинув він не просто сірник, а велетенський оберемок вже запаленого хмизу. Але Україна не спалахнула і не розкололася. Анексувати усю східну частину України не вдалося, і вологі мрії Наполеона - гопника перетворилися на довгограючий кошмар. Спершу збили пасажирськийБоїнг MH - 17з 298 пасажирами і членами екіпажа на борту.Наполеон - вбивця вмить наклав в штани, відразу побігши дзвонити Обамі: ой, ай, та як жеж так...?! Це не ми, це вони... і взагалі говорять, що трупи–несвіжі!

Але від «несвіжих» трупів відразу повіяло Гаагою–тут потрібно віддати належне, кагэбэшники це відчули. Вони запанікували відразу. Бандити Гиркин - Стрєлков і Бородай були кагэбэшниками відкликані «від гріха чимдалі» : а раптом їх би схопили пиндосы з територій, які не так же добре контролюються ФСО і ФСБ, як нічні клуби в районі ЦУМа, де тепер ці бандити і мешкають? Ну гаразд, окрім клубів Гиркин - Стрєлков ще і лекцію прочитав, у Внз під керівництвом Владимира Мау.

І тут посипалося. Санкції за санкціями–персональні, економічні, фінансові, секторальные.Гена - «гангрена» вимушений перекладати «Gunvor» з однієї кишені в іншу–незручності! А як же куплені кондоминиумы в Іспанії–відлучили! А вілли на Сардинії–не поїхати! Парі вілл на Сардинії взагалі заарештували і заморозили–там жара, а з віллами–біда, мороз! Прямо вила!

І ось, плюс - мінус через два роки, встає питання–а чи можна дотриматися своєї частини Мінських угод і в Донбасі передати контроль над межею з українського боку Києву? Ох, як не хочеться–адже навпаки, хочеться продовжувати створювати для України, прямо на її території «по-східному - європейську Сомалі» , за образом і подобою Придністров'я, Абхазії і Південної Осетії, щоб Україну не пустили в ЄС, в НАТО, та і взагалі, щоб Україна вічно б жила з «по-східному - європейською Сомалі» по - сусідству, для більшої дестабілізації української економіки, як мінімум!

І хочеться, і колеться.Хочеться відміни найжорсткіших санкцій. Тих санкцій, які ввели з, - за агресії Путіна на сході України. Вони представляють ризик для стійкості режиму. Може, піти? Передати контроль над межею? Але ж тоді т.з. «ДНР» і «ЛНР» не протримаються і тижні. Ні, не буде там НАТО наступного ж дня. Там просто будуть ВСУ, через тиждень. «Київські карателі» , проти яких боролися 140 мільйонів диванних росіян, на чолі з Димой Кисельовим. Ну і що? Дима перемкне на Єгипет, Сирію, Туреччину і знищення овочів і фруктів у власному соку. Так може бути... а...? Ні?!

Пізно.

Боїнг. 298 чоловік. МАК не відразу допущений до місця катастрофи, а коли допущений, то бачить страшну картину мародерства і замітання слідів.А що взагалі там міг робити російський «БУК» ? Тобто збивати пасажирський Боїнг не можна, це ми знаємо, це помилка, а збивати военно - транспортні літаки ВСУ над територією України–можна?! Гаага... Потрібно замітати сліди!

Далі–більше. Майже 10 тисяч трупів, декілька мільйонів біженців. Арешти, тортури, беззахисні страти. Мародерство, бандитизм. Гаага... Потрібно замітати сліди!

І наш Наполеон розуміє: пізно, надто багато навернули, надто багато речдоків, надто багато свідків і свідчень, це Гаага... Потрібно замітати сліди!

19 серпня 2014 року трагічно загинув, виконуючи свій військовий борг, громадянин України Марк Пославский–американець українського походження, що мешкав в Україні з початку 90, - х. Він був банкіром і моїм колишнім колегою. Загинув у бою між ВС України і сепаратистами, які підтримувалися чотирма батальйонами російського спецназу під Иловайском.Марк був випускником американської військової академії у Вест Поинте і служив в американській армії до віку 30+ років. Потім він став інвестиційним банкіром у банку Bear Stearns, після чого переїхав в Київ і очолив київський офіс американського товарного трейдера, компанії AIOC Corporation. Після цього він очолював інвестиційний банк CSFB в Києві і компанію Louis Dreyfus в Москві. Марку Пославскому було 55 років.

29 червня 2016 року трагічно загинув, виконуючи свій військовий борг, громадянин України Василь Слипак, український оперний співак, що працював впродовж 19 років у Французькій опері, і з початком війни що перервав свою кар'єру і повернувся на Батьківщину для захисту України. Василь Слипак народився у Львівській області, закінчив Львівську консерваторію. Після завершення навчання у Львові його запросили в Паризьку оперу. З початком Майдану - 2 все кинув і прилетів в Київ. Потім став волонтером.Після закінчення війни, як признавався сам Василь, він планував повернутися працювати у Францію. Не призначено. Під Донецьком російський снайпер обірвав життя великого патріота України і всесвітньо відомого оперного співака. Василю Слипаку були 42 роки.

Зовсім нещодавно, 18 липня 2016 року, в ході бойових дій на Донбасі загинули сім українських військовослужбовок. Впродовж тільки однієї доби т.з. «ополченці Донбасу» 78 разів відкривали вогонь під силу ВСУ.

Потрібно замітати сліди, або просто нікого не пускати. Или замітати сліди, або нікого не пускати. Мантра. Інакше–Гаага.

Як все починалося

Восени 1999 в Росії вибухають житлові будинки, і на цій хвилі терору Путін стає президентом Росії. Роль ФСБ в інциденті в Рязані 22 вересня 1999 року була очевидна вже тоді.І тоді ж починаються дивні смерті деяких людей, які вимагають розслідування–смерті від «невідомих причин і хвороб». Олександр Литвиненко і Юрій Фельштинский публікують декілька глав зі своєї книги «ФСБ висаджує в повітря Росію» –публікують в спецвипуску «Нової газети» 27 серпня 2001 року. Потім, перше повне видання, буде опубліковано в 2002 році, а друге, з додатковими документами–у 2007 році, вже після смерті Олександра Литвиненка. Путіну і До. треба замітати сліди. І для цього–вбивати. Вбивати тихо, таємно «невідомими хворобами». Інакше–Гаага... І ті, які вже убиті, вони померли від «невідомих хвороб» , коли відмовляють внутрішні органи, випадає волосся...

Юрій Щекочихин почав ставити питання якраз по цій темі підірваних будинків, і помер після швидкоплинної хвороби 3 липня 2003 року, у віці 53 років.По затвердженнях заступника головного редактора тій же «Нової газети» (де Щекочихин працював журналістом) Сергія Соколова, Щекочихин «за два тижні перетворився на глибокого старого, волосся випадало жмутами, з тіла зійшла шкіра, практично уся, один за іншим відмовляли внутрішні органи». Такі смерті в Росії не розслідуються. Але сталося яке - що інше, що розкрило способи умертвіння людей спадкоємцями ВЧК - ОГПУ - НКВД - МДБ - КДБ–Путіним і його подільниками з ФСБ, з цієї екстремістської і терористичної організації.

1 листопада 2006 року в ЛондоніОлександр Литвиненкойде на зустріч з двома колишніми колегами з ФСБ. Того дня він випив чай із смертельною дозою радіоактивного полонія. Через двадцять два дні він помер. Убитий він був за наказом російської влади, оскільки перетнув декілька заборонених ліній, висунувши звинувачення безпосередньо проти Путіна.От як це було, і розкрити цей злочин було непросто. Дуже непросто! Можна сказати, сталася випадковість–везіння. Хоча, в демократичному суспільстві, в державі з інститутами і процедурами, з нормальними правоохоронними і іншими органами–навряд чи це можна назвати чисто везінням.

Литвиненко відчув себе погано усього лише через декілька годин після зустрічі у барі готелю «Міленіум» з Андрієм Луговым і Дмитром Ковтуном–двома що були російськими ФСБшниками, яких він вважав своїми діловими партнерами, навіть друзями. Він поступив в госпіталь на півночі Лондона 3 листопада c блювотою і гострими болями. Він розповів лікарям про підозри, що його отруїли, що замішані російські спецслужби.

Спочатку до справи підключили місцевих поліцейських. Проте незабаром про цю справу дізнався глава (!) контртерористичного (!!) підрозділу лондонської поліції Пітер Кларк.У Литвиненка були деякі симптоми радіоактивного отруєння. Він почав втрачати волосся. Проте коли лікарі принесли лічильник Гейгера, результат був негативним. Він, очевидно, був серйозно хворий, проте ніхто не міг зрозуміти, чим саме.

За два тижні після вступу в лікарню Литвиненка на швидкій допомозі у супроводі поліції був доставлений в клініку при Університетському коледжі в центрі Лондона у відділення інтенсивної терапії. У нього було катастрофічно мало лейкоцитів. Виглядало так, ніби його імунна система руйнувалася. У нього також були симптоми гострої недостатності кісткового мозку. Литвиненком стали готувати до пересадки кісткового мозку, проте його стан продовжував погіршуватися.

Професор Амит Натвани, фахівець з хвороб крові, був одним з ключових членів команди, що лікує Литвиненка. «Його внутрішні органи відмовлялися працювати один за іншим.Розпочалося з печінки, потім дуже швидко відмовили бруньки і потім серце. Ми квапилися, намагаючись з'ясувати причину, проте деякі інші органи також були уражені» ,–говорить Натвани.

Через 18 днів в лікарні його хвороба залишався такою ж незрозумілою, як і на самому початку. Було прийнято рішення піти на крайній захід–зразки крові і сечі послали в секретний центр ядерних досліджень в Олдермастоне у Беркшире. Учені цього центру найбільш відомі роботою з ядерною зброєю, проте вони погодилися провести експертизу для пошуку джерела радіоактивного отруєння. Спочатку вони скористалися методом гамма - спектроскопії. При цій технології зразок поміщається в посудину з дуже чутливим детектором радіації. Потім в нім створюється вакуум, і детектор дає дані про присутні в зразку радіоактивні речовини, що виробляють гамма - випромінювання.Кожному радіоактивному елементу відповідає унікальний сигнал на певному рівні подання енергії. Результати були негативними. Проте, учені помітили слабкі сліди радіації іншого типу.

За чистою випадковістю інший учений, який раніше брав участь в розробці атомної зброї, почув розмову фахівців про ці результати. Він негайно упізнав в цьому сліді випромінювання полонія, який використовувався як важливий компонент ядерного заряду. Несподівано все встало на свої місця. Стало ясно, чому радіаційне отруєння не змогли знайти в лікарні. Для полонія - 210 характерно сильне альфа - випромінювання, але він навряд чи взагалі випромінює гамма - частки. Ось чому лічильник Гейгера в лікарні нічого не показав. Лічильники Гейгера визначають тільки гамма - випромінювання, а його дійсно не було.

Полоній - 210–дуже сильний випромінювач альфа - часток.Він випромінює велику кількість енергії, але лише в обмеженому просторі, оскільки альфа - частки легко блокувати, наприклад, папером або шкірою. Полоній смертельно небезпечний і, якщо він потрапляє в організм, він починає вбивати клітини і тканини.

Олександр Литвиненко випив отруєний чай під час зустрічі в лондонському готелі Millennium.ФСБ його вбивалазсередини. Після того, як Литвиненко випив отруєний чай 1 листопада, шляху назад не було. Це був смертний вирок.

Наслідки для громадської охорони здоров'я були масштабними. Це було рівносильно радіаційній атаці на столицю Британії. Урядовий відділ по захисту від радіації зібрав кризову групу з 20 учених. Вони працювали всю ніч.Як вони могли перевірити, чи було зараження? Як щодо докторів, медсестер, сім'ї Литвиненка, його будинку? І як щодо сотень людей, з якими він контактував за останні три тижні? Криза розросталася з величезною швидкістю.

У Олдермастоне тим часом почалася робота по підтвердженню знахідки полонія - 210. Вони протестували більший зразок сечі за допомогою особливого виду спектроскопії, створеного спеціально для визначення альфа - випромінювання. До ранку 23 листопада у них були готові результати: полоній - 210, підтверджено. Того ж дня Олександр Литвиненко помер. Для поліції цей випадок відразу перетворився на розслідування вбивства. На піку розвитку цією справою займалися більше 100 детективів лондонської поліції. Якби Литвиненко помер на тиждень раніше, це так і залишилося б «нез'ясовною смертю». Насправді, радіоактивний слід вів через усе місто і далі. «Робило фон» буквально все, де раніше знаходилися Луговой і Ковтун–готелі, ресторани, літаки, на яких вони прилетіли в Лондон.

Чи було причетне до цього російська держава? Знаряддя вбивства–полоній 210–робиться тільки в одному місці, в об'ємах, використаних для вбивства : в російському військовому ядерному реакторі на заводі «Авангард» біля міста Саров. У 2000 році друг і з - автор Олександра Литвиненко Юрій Фельштинский запитав знайомого відставного генерала ФСБ, що чекає Литвиненка. Генерал відповів: «Литвиненко вчинив зраду, і в нашій організації за це покладено покарання смертю…Його ніколи не виправдають і ніколи не пробачать. Якби я зустрівся з ним в темному місці, я убив би його своїми руками».

Підірвали удома і убили сотні людей–і далі замітали сліди. Отруїли Щекочихина, замітаючи сліди.Отруїли Литвиненка, замітаючи сліди. Але тут «не на тих напали» , «англійка шкодила».

Збили Боїнг–і далі замітали сліди. Убили 10 тисяч чоловік на сході України–замітали сліди...

Сучасність

Колишнього главу московської антидопінгової лабораторії Григорія Родченкова незалежна комісія Всесвітнього антидопінгового агентства (WADA) звинуватила в знищенні 1 тис. 417 допінг - проб. Після цього він поїхав в США, відразу услід за своїм заступником Тимофієм Соболевским, і став співпрацювати з WADA, давши інтерв'ю і свідчення, а також надавши тисячі документів.

При вступі на роботу в лабораторію Григорій Родченков підписав документ про співпрацю з ФСБ–йому було присвоєно кодове ім'я Куц. Він повинен був звітувати перед своїм куратором із спецслужби, і звіти потім поступали більше високопоставленому співробітникові ФСБ.Найчастіше в лабораторії бував співробітник ФСБ Євгеній Блохін.

ФСБ брала участь в підміні проб на Олімпіаді в Сочі. У лабораторію Блохін потрапляв під виглядом водопровідника–офіційно він працював на компанію «Билфингер» , обслуговуючу будівлю. У комісії є свідчення очевидців, які розповіли, що бачили Блохіна в лабораторії вечорами, коли інші співробітники йшли. Родченков також показав його фотографію, зроблену в лабораторії. Крім того, за словами Родченкова, він зустрічався з високопоставленими співробітниками ФСБ до і під час Ігор, де обговорювалося застосування допінга.

Але є два безперечні факти, передуючі від'їзду Соболевского і Родченкова в США. Дві смерті. Це замітали сліди.

23 листопада 2015 року діяльність Російського антидопінгового агентства (РУСАДА) була призупинена після виходу доповіді незалежної комісії WADA, в якому діяльність РУСАДА була визнана невідповідною кодексу WADA. 3 лютого 2016 року, у віці 52 років, несподівано «помер» В'ячеслав Синяв, голова виконавчої ради РУСАДА. Офіційні причини смерті не розголошувалися. Через декілька днів, 15 лютого 2016 року, теж у віці 52 років, несподівано «помер» Микита Камаев, виконавчий директор РУСАДА. За повідомленнями російської преси, смерть настала «від інфаркту» після уранішньої пробіжки на лижах...

А був ще і Олександр Шушукин, генерал - майор, заступник начальника штабу ВДВ Росії, що керував військовим захопленням Криму. «Помер» він 27 грудня 2015 року, теж у віці 52 років.Як повідомлялося на сайті Рязанського вищого легко - десантного командного училища, Шушукин помер від «раптової зупинки серця».

А був ще і Ігор Сергун, начальник Головного розвідувального управління, заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації. «Помер» 3 січня 2016 року, у віці 58 років. За відомостями з російських офіційних джерел «раптово помер» у будинку відпочинку ФСБ «Москвич» у Московській області «після великого інфаркту».

Збили Боїнг–замітали сліди. Убили 10 тисяч чоловік на сході України–замітали сліди...

Ви розумієте, що буде, якщо Путіну і його бандитам зараз піти зі сходу України? Які українські і міжнародні расследовательские групи відразу почнуть вивчати кожен міліметр цих територій для збирання доказів міжнародних, військових і кримінальних злочинів Путіна і його ОПГ–розумієте, так? І ця територія вже не буде під «юрисдикцією» ФСБ, ГРУ і інших спецслужб, які здійснюють вбивства, терор і диверсії як усередині, так і за межами РФ.

Ось тому Путін і не може піти зі сходу України. В усякому разі, тому теж.

Слава Рабинович, російський блогер і фінансист LB.ua