Начальник юстиції Шаталюк бере участь в квартирних аферах?

Я довго роздумував над тим, чи варто розголошувати зібрану інформацію–адже, за великим рахунком, справа про яке піде мова, досить особисте.

У результаті я вирішив, що якщо в такого роду справах бере участь чиновник досить високого рівня, то громадськість має право знати про того, що відбувається, давати подіям свою оцінку і робити висновки.

Итак, приступимо.

Ознакамливаясь в суді з матеріалами цивільної справи про розділ майна, я виявив цікавий документ–довідку, видану приватним нотаріусом Козеня С.И. про купівлю мною квартири.

Я був, м'яко кажучи, здивований цим, оскільки видача такого роду довідок є розголошуванням нотаріальної таємниці і в правовій державі, тільки за це, нотаріус вже назавжди попрощався б з роботою. Перша моя реакція–щирий подив. Який сенс підставляти нотаріуса,(а нотаріусові підставлятися) заради довідки, якщо суд може абсолютно без проблем зажадати будь-який документ? Більше того, саме шлях витребування документів судом був би, в даному випадку, найбільш легітимним і таким, що не викликає ніяких питань. Життя навчило мене, що в усіх незрозумілих ситуаціях, треба шукати відповіді на питання:

1) Кому це вигідно?

2) Чого цим хочуть добитися?

Відповідь на перше питання очевидна–вигоду з цієї довідки планують отримати опоненти по судовому процесу. Залишилося знайти відповідь на друге питання. Розгадка очікувала мене в тексті довідки. Виявляється, приватний нотаріус Козеня С.И.вирішила приміряти на себе суддівську мантію, і почала виконувати функції суду–встановлювати факти, що мають юридичне значення. Правда, на відміну від суду, вона робила це тихцем без участі сторін і дослідження документів. В результаті, нотаріус встановила походження грошей, витрачених на купівлю квартири, причому, для того, щоб встановити це, їй було досить 1 - го документу–заяви зацікавленої сторони. Чому юристи позивачки вирішили піти саме таким шляхом? Все дуже просто: суд, вирішуючи питання про приналежність того або іншого майна до спільної власності подружжя, враховує такі важливі моменти, як :

- походження грошей(приміром, якщо гроші на купівлю квартири у громадянина були ще до шлюбу, і саме їх він використав для купівлі квартири, то суд навряд чи визнає квартиру спільною власністю);

- дату припинення шлюбних стосунків(якщо люди давно не живуть однією сім'єю, але брак так і не розірвали, то суд навряд чи визнає майно, придбане в такий період, спільною власністю).

І все б нічого, та тільки позивачка працює в податковій, тобто є державним службовцем. А перевірити походження грошей і дату припинення шлюбних стосунків у держслужбовця простіше простого, досить заглянути в декларацію, що щорічно подається. Давайте подивимося на декларацію Заверюхиной Е.С.

Як видно з Декларації, в 2009 - м року у Заверюхиной Е.С. не було ні чоловіка, ні відповідно доходів членів сім'ї. Чи визнає суд спірну квартиру спільною власністю подружжя, якщо Заверюхина Е.С. сама, власноручно, вказує, що чоловіка у неї у момент купівлі квартири вже не було? По - моєму, відповідь очевидна! Тим паче, що, згідно з Постановою КМУ України від11.08.1995 №641,вказані в деклараціях відомості, повинні були пройти перевірку на достовірність підрозділом по боротьбі з корупцією, а раз так, то сумніватися в їх достовірності не доводиться.

Виходить, розуміючи, що з наявними матеріалами квартиру в суді не визнають спільною власністю подружжя, Заверюхина Е.С. вирішила встановити правовий режим власності не в судовому порядку, а через липову довідку нотаріуса.

Мета зрозуміла, але незрозуміла мотивація нотаріуса. Все - таки, видаючи такий документ, нотаріус ризикує втратити ліцензію(як не крутите, а має місце розголошування нотаріальної таємниці). Роздуми над тим, що - ж змусило нотаріуса видати таку довідку, привели мене до цікавого висновку: швидше за все таке прохання поступило від якого - те контролюючого органу, який може впливати на нотаріуса. Я знаю тільки один такий орган - Головне управління юстиції в Миколаївській області.Тоді зрозуміла і упевненість нотаріуса у безкарності, адже скарги на нотаріусів розглядає усе теж Головне управління юстиції. З метою перевірки моєї версії, я відправив до Головного управління юстиції в Миколаївській області скаргу наступного змісту :

У відповідь, на яку, отримав таку відписку:

У цій відписці начальник управління г - н Шаталюк пояснює мені, що довідки нотаріус має право видавати тільки тим особам, за дорученням, або відносно яких, здійснювалися нотаріальні дії. І приходить до парадоксального висновку–нотаріус діяв у рамках Закону!

У чому парадокс? Подивіться на виписку з реєстру угод

як видно, Заверюхина Е.С. не є особою, за дорученням або відносно якого, здійснювалася нотаріальна дія(інакше запис про неї був би у виписці). Так в чому ж законність дій нотаріуса?

Втім, це дрібниці.Зверніть увагу на цей абзац:

Схоже, що моє припущення виявилося вірним, і вказівка дати довідку прийшла з Головного управління юстиції в Миколаївській області. Іншого пояснення такому наполегливому бажанню встановити природу грошей, витрачених на придбання квартири, я не бачу. Тим паче, що ситуація граничить з абсурдом–природу грошей визначають, грунтуючись на заяву зацікавленої особи. А якщо вона завтра напише, що їй належить завод «Океан» , г - н Шаталюк, на підставі її заяви, визнає її власником заводу? Крім того, мені дуже цікаво, як пан Шаталюк, як професор кафедри державної служби, пояснить одночасну відсутність чоловіка в декларації Заверюхиной Е.С.і поява спільних грошей/власності, в той же самий час? За логікою г - на Шаталюка виходить, що держслужбовка внесла в декларацію недостовірні відомості, а підрозділ по боротьбі з корупцією державної податкової адміністрації, неякісно перевірило достовірність даних у вказаній декларації. І тільки фахівці Головного управління юстиції змогли встановити, звідки взялися гроші на квартиру. Виходить все навкруги брехуни, дурні і нехлюї, тільки г - н Шаталюк у білому фраку.

Для отримання повнішої картини, засилаємо «контрольну» скаргу в Мінюст. Дивимося відписку:

У Мінюсті вже ніхто не бажає встановлювати природу грошей, витрачених на придбання квартири. Це і зрозуміло–повноважень у них таких немає і мотивації виходити за рамки повноважень, теж немає. Цікаво, чому ж в Миколаєві так наполегливо хочуть з'ясувати це питання без суду? Хто - те сильно мотивований? Хто? Може, це рядовий співробітник управління юстиції, який готував відповідь на мою скаргу, а г - н Шаталюк підмахнув відповідь не дивлячись? Дуже сумнівно. Особисто я не вірю в те, що Заслужений юрист України підписує документи не дивлячись. А якщо г - н Шаталюк бачив, що підписує, то напевно не обійшлося без його мотивації.

До речі, якщо подивитися трудову біографію г - на Шаталюка, то можна переконатися в тому, що це людина з дійсно величезним досвідом - він встиг попрацювати слідчим в МВС, адвокатом і навіть суддею.Невже, маючи такий багатий досвід, він не розумів, що будь-яка липа елементарно розкривається в процесі? Невже Заслуженому юристові України не було зрозуміло, що підписана ним цидулка, конфліктуватиме з цілим рядом документів, свідченнями свідків, матеріалами перевірки декларації держслужбовця? Ні, він все розумів, але, проте, грав свою гру. Може на його рішення прийняти участь в цій афері, вплинув той факт, що батько Заверюхиной Е.С. також працював в міліції, причому, приблизно в теж час, що і сам г - н Шаталюк, і, напевно, вони знайомі, може бути навіть дуже добре знайомі…А може у нього була інша мотивація? У будь-якому разі, спускати таке з рук я не маю наміру, так що…

продовження триває.