Рибаківська громада: попливти за течією в Коблево або створити власну

прочтения: 9114
08.08.2016 09:44

Напередодні 6 серпня все курортне поселення Рибаківка була обклеєна двома схожими за формою, але різними за змістом запрошеннями – місцева влада запрошувала жителів села прийти на сход громадян, на якому розглядалось би питання об’єднання Рибаківської, Коблівської, Новофедорівської та Червоноукраїнської сільських рад в одну – Коблівську територіальну громаду з центром у селі Коблеве. А місцеві активісти запрошували жителів Рибаківської громади прийти на ту ж сходку, бути не байдужими і разом відстояти свою сільську раду.

Слід сказати, що ще 5 серпня мала відбутись позачергова сесія Рибаківської сільської ради з даного ж питання, проте під тиском громадськості її було перенесено на 9 серпня, а на 6–те було призначено збори жителів сіл Рибаківка і Лугове.

Ввечері 6 серпня протягом двох з половиною годин в приміщенні Рибаківського сільського будинку культури відбувались громадські слухання, на яких не зважаючи на літній сезон, взяли участь близько 80 мешканців села. На зібранні також були присутні Валентин Бойко, керівник обласного офісу реформ, Володимир Панич, Коблівський сільський голова, а також Олександр Антоненко, Рибаківський сільський голова, який головував на даному заході.

Початок зібрання відразу розпочався з словесної перепалки між нинішнім і колишнім Рибаківським сільськими головами, які по-різному бачили статуту даного заходу. Чинний голова наполягав на сході (зборах) громадян, а колишній, а нині депутат районної ради Віктор Бізіков, вважав, що зважаючи на невелику (як для Рибаківки) чисельність присутніх, дане засідання може бути громадськими слуханнями, які не уповноваженні приймати рішення, виключно заслухати позицію гостей. Було вирішено просто донести інформацію про формування об’єднаної територіальної громади (ОТГ), висвітливши перспективи та методику об’єднання, та обговорити інші питання поставлені на порядок денний зустрічі.

Перший виступив керівник Миколаївського офісу реформ Валентин Бойко, який намагався донести основні принципи формування ОТГ та ймовірну вигоду від створення такого елементу місцевого самоврядування. Валентин Бойко наголосив про нежиттєздатність нинішньої успадкованої від СРСР системи місцевого самоврядування та чітко зазначив, що «єдиний шлях виходу із сучасної соціально-економічної кризи в Україні – створення нової системи органів місцевого самоврядування за новими принципами синергії (співпраці в рамках ОТГ та з іншими громадами нового типу), розвитку (процес децентралізації) та субсидіарності (передачею державою своїх повноважень місцевій владі)». Нова ініціатива, безсумнівно, є необхідним елементом для подальшого ефективного функціонування держави Україна, однак Валентин Анатолійович досить не зрозуміло пояснив «слизькі моменти» такого об’єднання. Що можна віднести до таких моментів?

По-перше, щоб побудувати щось, потрібно закласти фундамент, тобто створити передумови для створення ОТГ – на жаль, єдиною передумовою виступає прямий імператив держави «або ВИ об’єднаєтесь самі, або МИ вас об’єднаємо». Останні події все більше показують, що нинішня влада неспроможна до конструктивних рішень будь-яких питань, отже гарантій від влади для мешканців майбутніх ОТГ годі чекати, тобто ініціатива з гори вигідна лише їм, а не нам.

По-друге, держава дійсно делегує основну частину своїх повноважень громадам, однак яким чином буде забезпечуватись їх виконання, хто і як зможе ефективно та чесно в інтересах передусім ОТГ виконувати покладені функції, які за словами Валентин Бойка включатимуть і «надане державою право на примус». Варто поставити собі питання – чи довіряти управління абсолютно новою організаційною структурою, «старому, заангажованому, скомпрометованому і неспроможному змінюватись» чиновнику, який діє тільки в своїх інтересах? Ви думаєте, результат зміниться в кращу сторону? Я думаю, що ні, але вирішувати мають мешканці громади.

По-третє, нові ОТГ отримують багато державницьких функцій, та чи не здається вам, що влада віддає їх лише з тієї причини, що вона НЕСПРОМОЖНА якісно та повноцінно їх виконувати! Адже тепер їх виконує громада, а отже і відповідає громада! А держава «умиває руки». Що хотіли, те й получили, от розбирайтесь самі! Мені здається нас трішечки «кинули»…

Всі описані вище моменти наштовхують на два цікаві поняття, які дуже не притаманні українському суспільстві, однак конче необхідні для доброчесного і якісного завершення створення ОТГ – це соціальна відповідальність та соціальна активність. Парадигма функціонування ОТГ зав’язана на участі всіх мешканців у вирішенні місцевих питань, якщо не вирішуєш ти, то вирішують за тебе – цим керується і основний принцип дії демократії – все вирішується більшістю. Не можна дозволяти вирішувати за вас в рамках ОТГ, адже громада БЕЗПОСЕРЕДНЬО упорядковує життя на її території, а отже всі напрямки вашого життя вирішуються громадою. Підкреслюю, що краще самому вирішувати як жити, а не слухати чужу диктовку, для цього слід активно брати участь в усіх аспектах життя ОТГ, цього буде більш ніж достатньо.

Що стосується соціальної відповідальності – вона практично відсутня в усіх ланках життя українського суспільства. Якщо в новій громаді апріорі декларується співпраця, та й взагалі будь-яка діяльність – це автоматично накладає той чи інший рівень відповідальності. Це фундаментальний принцип функціонування ОТГ та всього місцевого самоврядування. Інша справа, що люди бояться відповідальності як такої. Достатньо зізнатись собі, що коли чуєте саме слово «відповідальність» десь глибоко в душі виникає якесь неприємне відчуття, якась тривога, незрозуміле занепокоєння – цим ми завдячуємо нашому радянському минулому, коли дійсно було чого боятися. Відповідальність – це перш за все сміливість, а чи не доказали ми, що можемо і поборемо на Донбасі, доказали – потрібно лише екстраполювати це в наше повсякденне життя і створення ОТГ стане не міфом а реальністю.

Такі аспекти формування ОТГ замовчуються, так було і в Рибаківці, де з 1700 населення прийшло лише близько 80, люди постійно перебивали доповідача криками та ґвалтом, колишній сільський голова Віктор Бізіков вирішив бути продемонструвати активність і запропонував залишити все як є, тобто «залишити Рибаківку без змін, з тією ж сільською радою та головою, але вже як управлінців нової Рибаківської ОТГ». Така позиція заслуговує особливої уваги. Чому це є просто піар і спроба зберегти все без змін? Процес створення Рибаківської ОТГ – це запорука розвитку туризму в регіоні на якісно новому рівні, неможливо створити умови для розвитку залишаючись на місці. Сучасний світ керуються догмою: розвиток – це рух вперед, а стояння на місці вже регрес. Якщо ми хочемо розвивати Рибаківку і створити там ОТГ, то потрібно багато чого змінити, в першу чергу – підходи до формування владних структур на її території.

Володимир Панич, Коблівский сільський голова зосередився на аналізі перспектив формування курортних ОТГ та завуальовано пропонував рибаківцям об’єднатися з коблевцями. Акцентував увагу на бюджетах майбутніх громад, говорив «спільність інтересів в розвитку туристичної та соціальної інфраструктур курортного регіону», показово наголошуючи що «Коблево байдуже до об’єднання з Рибаківкою: якщо «так» – то «так», якщо «ні» – то «ні». І в середині виступу як би ненароком обмовився, як-то кажуть, по Фрейду, що «Рибаківка з бюджетом в 4 млн грн. виживає», а в Коблево має і нові дороги, новий водогін, і бюджет аж в 14 млн, який при правильному підході буде в районі 60 млн!». Цікава позиція, чи не правда?!

Олександр Антоненко, Рибаківський сільський голова, спираючись на слова Коблівського колеги, наголосив на «самодостатності» Рибаківської селищної ради, та окреслив основні напрямки формування нової ОТГ, охопивши «спільні інтереси з сусіднім Коблевом». Окремо зазначив про можливі напрямки розширення майбутньої ОТГ, зокрема про невдалі перемовини з с. Лимани (які забажали нову дорогу до Рибаківки) та с. Тузли (пасивна громадянська позиція – до слова про соціальну активність), таким чином підштовхуючи ненав’язливо в єдиному доступному напрямку – об’єднання с. Коблевом, мотивуючи це тим, що ми ж повинні з кимось об’єднатися.

Насправді, ідея створення спільної ОТГ з Коблевом була б доброю, якби не ключовий мотив нової реформи – конкурентності новостворених ОТГ. В спорті є принцип змагальності – коли спортсмен бачить свого конкурента, він краще викладається під час виконання вправ. Така ж позиція закладена і в конкуренцію між ОТГ. Якщо Рибаківська громада грамотно буде суперничати Коблівською ОТГ в питанні розвитку туристичної галузі, як основного джерела фінансових надходжень – від цього виграють перш за все туристи, які потім повернуться сюди, а значить і принесуть прибуток, який в свою чергу може бути інвестований в розвиток галузі. Конкурентна боротьба – основа ринкової економіки, яку довго і безуспішно будується в Україні.

До того ж в рамках Закону України «Про співробітництво територіальних громад» і при взаємному бажанні можна легко налагодити співпрацю, а також вирішити чимало спільних питань та інтересів. Для цього голови новостворених ОТГ (Коблівської та Рибаківської) повинні укласти спеціальний договір – не обов’язково об’єднуватись, достатньо просто попрацювати, подумати, обробити необхідну інформацію, фактично виконати свій головний обов’язок перед своїми земляками.

Блоги
Алексей Сидорчук

Председатель правления общественной организации "ЭКО Березань", координатор Волонтерского Центра "БЕРЕЗАНЬ"


ВПО на Миколаївщині. Майже три тисячі людей переїхали на територію Березанської, Коблівської та Нечаянської громад
Краш-тест для котиків
Свій до свого по своє: принцип роботи Волонтерського Центру «БЕРЕЗАНЬ»
Кров, праця, сльози і піт України Гідності
Христос воскрес! Смертю смерть подолав…
Децентралізація на Березанщині: перемога халяви над логікою
Коблівська сільська рада втручається у роботу місцевої виборчої комісії
Заступник голови Березанської РДА «віджимає» кабінети у БТШ
Масовий падіж бджіл на Березанщині
Курорт «Коблеве», 19 квітня, центральна частина молдавського пляжу
Децентралізація на Березанщині: згаяний час і байдужість обраних
Не добровільність об’єднання на Миколаївщині
Агрохолдинг Бахматюка травить ядохіміктами мешканців невеличкого села на Березанщині
Рибаківська громада: попливти за течією в Коблево або створити власну
Децентралізація на Миколаївщині: імітація чи очікування дива?