Контроль влади і бак для сміття

17.09.2015 12:30

1. Про рівень розгляду питання

Народовладдя та ОСН (органи самоврядування населення) - актуальна тема. Але її можна брати до розгляду на різних рівнях чи з різних точок зору. Найперша і найпоширеніша – публіцистична, емоційна, пафосна. Про це не будемо взагалі.

Друга – юридична. Це царина законодавства, воно в нас є, може не надто розгалужене чи розгалужене не до такого ступеню, якого хотілося б активістам руху, але всі потрібні елементи чи поняття присутні. Вони визначені і введені в правове поле, можна казати про легітимність, практику застосування і таке інше – все, що юрист має одержати для того, щоб працювати. Цей рівень розгляду набагато менш відомий широкому загалу, хоча фахівці у своєму колі над цим активно працюють, шукають шляхи подальшого розвитку законодавства.

Нарешті, третій рівень я б назвав організаційно-інформаційним або практично-будівничим. Дійсно, коли законодавець вже визначив, що таке ОСН, як його створювати і як воно може працювати взагалі, то це ж стосується всіх без виключення ОСН в усіх без виключення містах країни - взагалі. А щоб створити, побудувати один конкретний орган в одному конкретному місті, треба підготувати його організаційний проект. Ні, можна і без проекту, але це буде просто несерйозно. Організаційний проект – це перелік елементів системи (посадових осіб, органів) і зв'язків (інформаційних) між ними. Вже не взагалі, а дуже, максимально конкретно.

Як ми хочемо створити ОСН під назвою Х, то маємо зафіксувати в тому оргпроекті, що в цього Х буде голова, секретар чи головбух, загальні збори, робочі групи з окремих питань тощо. Частково ці питання є в законодавстві (законах та інших актах), але там завжди передбачене певне поле можливостей, яке треба використати саме для цього конкретного випадку, аби сформувати систему управління адекватну саме тут і зараз. Фізично оргпроект – це п’ять чи десять документів різного виду: статутів, положень, регламентів, схем, посадових інструкцій тощо. Ні, законодавство не вимагає жодних оргпроектів, але для того, щоб люди, яких ми запрошуємо стати членами цього ОСН Х, зрозуміли, що ми їм пропонуємо, активісти мають той оргпроект зробити? Я думаю, що обов'язково. Як вони дійсно хочуть щось зробити, а не залишитись на першому пафосному рівні. Треба сказати, що в нього є ще й додаток – звинувачувальний. Звинувачень влади в тому, що вона не створила ті ОСН, а також і тих мешканців міста, бо вони таки пасивні, не хочуть йди в ОСН, навіть і поговорити про це з ними не дуже вдається. Треба мати оргпроект, показати його владі, мешканцям, тоді справа піде краще.

От про оргпроект ОСН на рівні міста і йдеться далі. Зрозуміло, тільки про фрагмент або окрему пропозицію.

2. Приклад з життя

Можна помітити, це не приклад з нашого теперішнього, поточного життя. Це картинка щасливого майбутнього. Коли жителі міста – будь-якого – візьмуться таки за створення ОСББ (організацій співвласників) та ОСН (організацій самоврядування) і що з тої активності вийде практично.Трошки пояснень до схеми, а потім ми візьмемось за бак. Буде цікаво.

Трошки пояснень до схеми, а потім ми візьмемось за бак. Буде цікаво.

Отже, є три будинки. В них створені де будкоми (ОСН), а де і ОСББ. Насправді в одному будинку одночасно можуть бути і ОСН, і ОСББ. Такий випадок, більш складний у розгляді, я проігнорував. Натомість згадав про ОСН більш високого рівня: вуличний (мікрорайонний?). Він, як можна думати, у певному розумінні є вищим за будкоми (чи ні? питання до юристів). У будь-якому випадку має бути якийсь орган координації (чи управління? це не одне й те саме) ОСН – я назвав його Радою старійшин. Ні, не придумав таку назву, десь вона в когось з наших колег згадувалась. Справа не в назві. Як є декілька ОСН, то вони десь мають контактувати.

Будком і вулком – кожен конкретний – одержує повноваження (я написав скорочено "права") від міської ради. В момент створення. А ОСББ вже все одержав від Закону про ОСББ. Як буде чи може взаємодіяти ОСН і ОСББ в одному будинку, сказати чесно, я собі не уявляю. Знов питання до юристів.

Міська рада. В неї є, по-перше, виконком з його управліннями (нас цікавить ЖКГ), по-друге, Громадська рада. Є ще і громадські слухання та депутатські комісії, але не будемо також і про це, щоб не ускладнювати. Тож обидві згадані управлінські структури мають відношення до питання. Ну, в різній формі чи в різних аспектах, але мають. Тому згадані на схемі. А як згадані, то треба визначити зв'язки. Без цього ми не будемо мати організаційний проект. А без організаційного проекту жива система, залишена напризволяще, буде працювати абсолютно не так, як комусь би того хотілося.

Ніхто не буде починати розмову про виготовлення авто чи міксера без креслення. Нема сенсу казати про електронний прилад без відповідної схеми. Так само і управління містом за участі ОСН і ОСББ: воно має бути осмислене як певна схема до того, як почне працювати. Вважати, що все само якось там налагодиться і покращить наявний стан справ, жодних підстав нема. Навпаки, є всі підстави вважати, що не визначивши оптимальну структуру всіх тих зв'язків і взаємодій, ми тільки погіршимо ситуацію.

Досвід роботи показує, що будь-яка схема, наша не виключення, краще сприймається тоді, коли її в режимі моделювання ситуації намагаєшся використати, випробувати для вирішення якогось практичного питання. Як та схема буде себе поводити? Як буде працювати? Нехай уявно, але все ж таки в режимі випробування. Отут і з'являється сміттєвий бак як приклад, пілотне питання, що ми його спробуємо поставити перед нашою схемою чи вирішити в її рамках.

3. Бак

Так, самий звичайний сміттєвий. Чи сміттєзбиральний (для недолугих функціонерів ОСН та ОСББ не використовувати!) Він, як можна зрозуміти, використовується мешканцями трьох наших уявних будинків. І лежить, таким чином, в зоні спільного інтересу чи управління всіх ОСН та ОСББ, що створені у цьому субмікрорайоні.

А чому пропонується використати у якості прикладу сміття? Тому, що це просте і зрозуміле практичне питання. Болюче? Ну, це питання сприйняття. Фахівці кажуть про великі резерви системи переробки сміття в наших містах. Деякі мешканці обурені станом тих майданчиків. Деякі не помічають. Деякі там харчуються. Тому не будемо надто занурюватись в оцінки, а спробуємо просто поверхово, побіжно уявити собі, як питання побутового сміття буде вирішуватись за умови запровадження зображеної на схемі управлінської ситуації. Тобто, для того, щоб схема запрацювала, ми маємо визначити ці зв'язки, сказати, хто і як має вирішувати чи планувати вирішення питань, пов'язаних з баком.

Отже, прибічники ОСН-схеми мають сказати у першому наближенні, як саме буде побудовано взаємовідносини між наведеними на схемі суб'єктами управління баком. Поки вони це не зробили, не можна казати, що це реальна перспектива. Така собі художня фантазія, ескіз без ознак реалізуємості в реальному житті. Такою ознакою і має стати оргпроект. Хоча б його фрагмент, дотичний сміттєвого баку.

Але це тільки перший крок, треба сказати й про другий. Означивши, хоча б приблизно, як всі ці ОСН та ОСББ будуть взаємодіяти між собою і з радою, ми маємо порівняти все це з діючою сьогодні схемою і вказати, чим нова краща за стару. Як хто скажете, що стара погана, то я погоджусь. Але внесення в неї ще десятків (!), а може й сотень (!!!) ОСН справи зі сміттям не покращить. Як на мене. Допоки я не побачив оргпоекту, з якого буде видно, що я помиляюсь.

4. Рада

До речі, а що ж буде робити міська рада, поки ОСН-активісти будуть розбиратись в усіх тих питаннях організаційного проектування? А те саме, що і вчора, і позавчора, і всі останні роки: вирішувати питання. І як в ній не буде потужних, ефективних, кваліфікованих партійних фракцій, підтриманих міськими партійними організаціями та їх симпатиками, то вся реальна робота з управління міським господарством буде проведена апаратом виконкому. Зрозуміло, з певним залученням голів комісій. Як завжди.