Криве Озеро – на межі держав, губерній та сторіч

Читають: 0Прочитали:1022Коментарів:0    Рейтинг: (613)   
«Криве Озеро XVII, XVIII - XXI» - тема круглого столу, який відбувся 20 серпня в малій залі Кривоозерського районного будинку культури.

«Криве Озеро: XVII,  XVIII - XXI» - тема круглого столу, який відбувся 20 серпня в малій залі Кривоозерського районного будинку культури.

Серед гостей відомі миколаївські та одеські науковці-історики та краєзнавці: доктор історичних наук Олександр Тригуб – голова Миколаївської обласної спілки краєзнавців, завідувач кафедри міжнародних відносин і зовнішньої політики Чорноморського національного університету імені Петра Могили; відомий миколаївський археолог Олександр Смирнов; кандидат історичних наук Наталя Калкутіна - заступник декана історичного факультету Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського; археолог Дмитро Кіосак – кандидат історичних наук, доцент кафедри археології та історії України Одеського національного університету імені І.І. Мечникова; директор Національного природного парку «Бузький Гард» Владислав Артамонов; Володимир Кіосак - доктор фізико-математичних наук, професор Одеської державної академії будівництва та архітектури; Світлана Легка – провідний фахівець з екологічної освіти НПП «Бузький Гард».

Що ж зацікавило учасників та гостей засідання? Перш за все – спростування офіційної версії відносно заснування Кривого Озера у 1762 р.

Під час ознайомлення із результатами проведених останнім часом краєзнавчих розвідок голова райдержадміністрації Олексій Мірошниченко представив увазі присутніх учасників графічні матеріали Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського Національної академії наук України стосовно вивчення картографічної спадщини видатного французького дослідника Гійома де Боплана, де на «Спеціальній карті» (1650 р.) на території між Бугом і Кодимою містяться зображення поселень, які за висновками фахівців НАН України відповідають сучасним населеним пунктам Кривоозерщини - Krywe (смт. Криве Озеро), Bereski (с. Берізки), Onyskova Stinka (с. Ониськове), Krasnenky (с. Красненьке).

«Це дозволяє зробити висновок, що під час збирання де Бопланом картографічних даних до звільнення з польської служби у 1647 р. і на час початку національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького та формування Української козацької держави, зазначені поселення вже існували. Отже, ми можемо із впевненістю зробити висновок, щодо визнання необхідності зміщення дати утворення Кривого Озера більш ніж на 100-річчя», - підкреслив Олексій Мірошниченко.

Щодо ж дати заснування у 1762 р., то вона, за його словами, має безпосереднє відношення до утворення сучасного с. Криве Озеро – тієї частини поселення, що розташоване на правому південному березі р. Кодими на підконтрольній на той час Туречині території «ханської України».

Цей факт підтверджується зокрема і відомими даними козацької розвідки 1763 р., де серед заснованих «ханських слобід» згадується «слобода, называемая Кривое Озеро, состоит при Кодыме, против Лядской слободы Кривого-Озера же, расстоянием от Российской границы верст с 20, заведена селением того же 1762 г., поселения в ней до 40 хат…». Що також підтверджує гіпотезу ряда вітчизняних науковців-істориків стосовно того, що на час заснування у другій половині XVIIІ ст. поселень на південному турецькому березі р. Кодими, населені пункти з північного польського боку вже існували, і, відповідно, той факт, що станом на 1762 р. поселення на польському березі Кодими – «Лядска слобода Криве-Озеро» (сучасне смт. Криве Озеро) вже існувало впродовж тривалого часу.

Однією з основних причин багаторічної плутанини із датами заснування, на думку учасників обговорення, став наявний впродовж століть поділ населеного пункту Криве Озеро на дві частини: сучасне смт. Криве Озеро, яке за висновком присутніх науковців – істориків виникло в першій чверті XVII ст. (за гіпотезою авторів «Миколаївщини козацької» - в середині ХVI ст.) та входило до Брацлавського воєводства Української козацької держави та Речі Посполитої, а у подальшому – до складу Подольської губернії Російської імперії,  та села Криве Озеро – тієї частини населеного пункту, яка виникла в 1762 р. на південному турецькому березі р. Кодими і в подальшому належало до Херсонської губернії.

Також учасники круглого столу ознайомилися із результатами вивчення польських джерел кінця ХІХ ст., які свідчать, що на час ІІ розділу Речі Посполитої та входження цієї частини українських земель до складу Російської імперії у 1793 р. Криве Озеро було місцевим релігійно-адміністративним центром та мало статус міста.


Навіть сторіччя потому наприкінці ХІХ – поч. ХХ ст. до Кривоозерської католицької парафії крім самого Кривого Озера входили Кінецьпіль, Саврань та навколишні села.

За часів Російської імперії Криве Озеро офіційно мало статус містечка із населенням у 1849 р. - 1732 ос. (456 дворів),  у 1893 р. - 3989 ос. (648 дв.), у 1897 р. - 7836 ос., при цьому за офіційними даними за час з 1847 по 1897 рр. кількість йудейського населення містечка зросла з 1116 до 5478 осіб. На початок ХХ ст. у Кривому Озері проживало 10263 особи (953 дв.), нараховувалось 18 промислових підприємств (2 цегельні заводи, скотобойня, гуральня, два млини, олійниця, винокурний завод, 10 лісоскладів), працювали 33 мануфактурні крамниці.

За радянських часів Криве Озеро мало статус села до 11.12.1970 р., коли рішенням Миколаївського облвиконкому було перетворене на селище міського типу.

Під час жвавої дискусії учасники круглого столу підтримали необхідність приведення офіційної дати заснування населеного пункту у відповідність до історичних даних. Більшість експертів висловили пропозицію щодо необхідності визначення такою датою 1650 р. – від офіційного виходу «Спеціальної карти» де Боплана. Також доктор історичних наук Олександр Тригуб та кандидат історичних наук Наталя Калкутіна наголосили про необхідність вивчення архівних джерел України, Польщі, Росії та Туреччини з метою проведення подальших досліджень із зазначеного питання.

Також учасники круглого столу позитивно оцінили ініціативу місцевих жителів та органів місцевої влади стосовно повернення Кривому Озеру історичного статусу міста, підтриману депутатами Кривоозерської селищної та районної ради, та ознайомилися із внесеним з зазначеного питання народним депутатом України Вадимом Підберезняком проектом постанови Верховної Ради №8070 від 28.02.2018 р. «Про віднесення селища міського типу Криве Озеро Кривоозерського району Миколаївської області до категорії міст районного значення». Загалом така ініціатива, за словами голови райдержадміністрації Олексія Мірошниченка, могла би стати прецедентом для надання статусу міст районного значення іншим районним центрам Миколаївщини, які за радянських часів і в сучасних умовах виявилися нібито другорядними порівняно із райцентрами – містами.

З цікавістю всі учасники круглого столу слухали доповідь кандидата історичних наук Дмитра Кіосака про археологічний потенціал Кривоозерського району. Незважаючи на те, що район є одним з найменш досліджених на Миколаївщині, біля зазначених населених пунктів с. Берізки та с. Ониськове експедицією ОАМ НАН України 1958 р. виявлено поселення черняхівської культури, а також у 1966 р. експедицію Миколаївського краєзнавчого музею було відкрито два поселення біля с. Красненьке – ранньотрипільське та доби пізньої бронзи. 

Дмитро Кіосак повідомив, що на 2010 рік фіксувалося 6 археологічних пам’яток на території Кривоозерщини та навів порівняльну таблицю вивчення цих пам’яток в порівнянні з іншими районами та Одеською областю. Виступаючий ознайомив із історичними знахідками зробленими в листопаді 2018 року на території району, це зокрема - 1 нова пам’ятка енеоліту, 3 – черняхівської культури, 3 пункти знахідок з нез’ясованим датуванням. Тобто завдяки проведеним впродовж останніх років розвідкам, кількість археологічних об’єктів фактично подвоїлась.

Директор Національного природного парку «Бузький Гард» Владислав Артамонов розповів про історію створеня НПП «Бузький Гард», який розташовується на території п’яти районів Миколаївської області, що межують з Кривоозерщиною: Первомайському, Арбузинському, Братському, Вознесенському та Доманівському. Основною метою створення НПП «Бузький Гард» є збереження, відтворення та раціональне використання унікальних природних та історико-культурних комплексів у басейні Південного Бугу, що мають важливе природоохоронне, наукове, історико-культурне, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення.

«Головне завдання фахівців Національного природного парку «Бузький гард»: збереження унікальних природних комплексів та історичних ландшафтів; проведення еколого-освітньої роботи; створення умов для організованого відпочинку; проведення наукових досліджень, розробка наукових рекомендацій», - наголосив   Владислав Артамонов та окреслив перспективи співпраці нацпарку із мешканцями Кривоозерщини у напрямку збереження історичної спадщини та природних ресурсів Побужжя.

У засіданні круглого столу разом із головою райдержадміністрації Олексієм Мірошниченком взяли участь голова Кривоозерської районної ради Олександр Козерецький, перший заступник голови райдержадміністрації Олександр Оніщенко, керівник апарату райдержадміністрації Ігор Волошанівський, депутат обласної ради Сергій Наказенко, селищний голова Віктор Радьо, сільський голова с. Берізки Сергій Свідерський, сільський голова с. Криве Озеро Юрій Сінчук, сільський голова с. Ониськове Володимир Балик, начальник юридичного відділу апарату райдержадміністрації Олександр Самотуга, завідувач сектора культури райдержадміністрації Людмила Зелененька, директор народного музею історії с. Мала Мечетня Людмила Березка, екскурсовод народного районного історико-краєзнавчого музею Світлана Лохаївська, методист з охорони нематеріальної культурної спадщини Алла Шигида, вчитель історії та правознавства Кривоозерської ЗОШ І-ІІІ ст. №1 Антоніна Коваль, представники ЗМІ та молоді науковці секції «Історичне краєзнавство» МАН – учні Кривоозерської ЗОШ І-ІІІ ст. №1 Аліна Гуцул, Ангеліна Гриб, Вікторія Фук та Віталій Друганов.


Алексей Мирошниченко

Комментарии отключены администрацией сайта.
Телефон редакции (0512) 709-666



українськийгромада