Путін. РФ. Україна.

28.08.2014 23:14

Як і очікувалося, конкретних шляхів деескалації конфлікту вона не принесла. Одним з прийнятих рішень було те, що буде створена комісія України і РФ з питань закриття держкордону з боку ворога. Ну а якщо вдатися безпосередньо до військових дій на Сході нашої країни, то можна зробити висновок, що починаючи з Дня Незалежності, Росія збільшила свою допомогу бойовикам, до того ж досить істотно.

Втім, українські силовики досить сильно зіпсували позицію Путіна на переговорах. У полон було узято десять костромських десантників. Джерело(!) в МО РФ заявило, що вони заблукали. Шановні читачі, питання : - Ви самі вірите в те, що еліта військ РФ могла заблукати? Додам до цього ще і те, що вони зайшли углиб нашій території на 20 кілометрів.Ви вірите, що десант зі своїми штатними засобами зв'язку і визначення місця розташування міг зайти не туди?

Варто також згадати історію з псковськими десантниками. Вірніше, історію їх несподіваної кончини під час свого «відпустки» , і, як наслідок, їх тепер уже безіменні могили. Путіну не потрібні його «герої». Ні живі, ні мертві, як би цинічно це не прозвучало. Усі звинувачення у свою адресу Кремль і його ручний Геббельс–Лавров, відмітають із завидною постійністю. Тільки ось у бандитів з кожним днем росте чисельність живої сили, у тому числі, в особі кадрових військових РФ, і їх озброєння. Заяви всіляких кремлівських маріонеток в ДНР/ЛНР про те, що уся ця зброя була «віджато» у української армії не відповідає дійсності. Танків Тонни - 72, при чому останніх модифікацій, БТР -82А і автоматів сотої серії на озброєнні Армії і Гвардії немає.

Який день йдуть важкі бої за Иловайск і напрями до нього. Ситуацію ускладнило ще і те, що увечері 27 - го серпня війська РФ відкрили другий фронт на півдні Донецької області. Окупантами захоплений прибережний Новоазовск. Наші силовики були вимушені відступити, адже конкретно цей напрям утримували батальйони Національної Гвардії. Піхота, за своєю суттю, яка без прикриття важкого озброєння і артилерії практично безсила проти механізованих БТГ супротивника.Тут, до речі, слід поставити питання нашому вищому военно - політичному керівництву–чому практично до останнього часу відтягувалося питання передачі важкого озброєння добровольчим батальйонам? Чому передача одного танка з резервів МО до складу МВС тягне за собою просто вагон і маленький візок супровідних документів, підписів і друку? Здається, що деякі чиновники в цих структурах спеціально вставляють собі ж палиці в колеса з метою затягнути конфлікт як можна триваліший термін. Навіщо, запитаєте Ви? Відповідь донезмоги банальна–війна, це гроші…

До речі, з приводу дачі визначення нинішнім подіям на Сході. Партія війни у владних кабінетах наполягає на тому, щоб, врешті-решт, офіційно перейти із стадії проведення АТО в повноцінний військовий конфлікт між РФ і Україною. Де - факто ми спостерігаємо саме війну між регулярними арміями. Так воно, по суті, і є.Але є одно «але» … Де - юрі нам, в нинішніх умовах, абсолютно невигідно визнавати себе стороною конфлікту. Адже у такому разі, ні про яку міжнародну, военно - технічній підтримці і допомозі мови бути не може. Усередині країни оголошується воєнний стан–уся економіка і промисловість починають працювати виключно на потреби МО, МВС, СБУ і інших силових структур. Виникає просте питання - а чи потягнемо? Упевнений в тому, що так. Звичайно, існує загроза саботажу місцевими керівниками безпосередньо в тій або іншій області, заводі.…Але вони повинні розуміти, - то чому зараз можна дати визначення саботаж, в умовах війни називатиметься зрадою. А це вже зовсім інша стаття…На усій території країни забороняється діяльність т.з. «п'ятої колони» - що в принципі непогано і треба вже зараз. Оголошується комендантська година, забороняються всілякі мітинги і акції протесту.І завітай, найголовніший пункт–забороняється проведення виборів. А у нас, як відомо, сьоме скликання ВР вже розбещене і оголошена дата позачергових парламентських виборів. Хто б що зараз не говорив, країні потрібні вибори, і якнайскоріше. На жаль вони відбудуться за старими законами і КПУ(суди вже йдуть, але навряд чи Мінюст встигне заборонити її 26 жовтня–справи досить масштабні, і як би не хотілося зробити це якнайскоріше, квапити юристів в цій справі не варто), а також представники колишнього ПР знову пройдуть до парламенту. Але потраплять вони туди лише за партійними списками, адже в мажоритарних округах, у більшості своїй вони давно вже втратили свою ціну і вартість. Тут наші законотворці припустимо серйозну помилку–спочатку слід було б ухвалити закон про люстрацію, і вже після розвалювати коаліцію.

Також, щонайменше, дивує заява пані Тимошенко.На політраді В «Батьківщина» було запропоновано підписати меморандум про співпрацю з усіма демократичними силами з метою утворити єдиний фронт на майбутніх виборах. «Вона» цю пропозицію категорично відкинула. У результаті маємо розкол усередині фракції і партії. Звідти пішли ключові постаті: Яценюк, Турчинов, Аваков і інші. Схоже, ЮВТ повторює шлях досить відомого Віктора Андрійовича, ставлячи основною задачею своя «Я» , а не інтереси партії і країни в цілому. Ну а її заява від 28 серпня про те, що напередодні відбулося повномасштабне вторгнення російських військ на територію України і перетворило АТО у війну з Росією, наштовхує лише на два питання. А де, власне, була Юлія Володимирівна останні декілька місяців і невже вона до цього дня не спостерігала «братській допомозі» ?

Повертаючись до ситуації на Сході. Національна Гвардія була вимушена відступити з Новоазовска і довколишніх районів.До ключового Маріуполя залишається зовсім небагато. Якби настання ворожих БТГ сталося на цій ділянці де - нибудь в квітні - травні, то вже через два дні ми б спостерігали російські танки на вулицях Херсона, Миколаєва і Одеси. Але нинішній стан і чисельність наших військ дозволяє сміливо говорити про те, що Маріуполь і взагалі увесь південний напрям аж до окупованого Криму здані не будуть. Також існує небезпека вторгнення безпосередньо з АР Крим, але непотрібно знань військових Внз, щоб зрозуміти–настання по двох вузьких перешийках смерті подібно. Не варто забувати і про ПМР з дислокованими там ВС РФ. Але і на одеському напрямі у разі чого є чим дати по зубах агресорові. Загинуть сотні, якщо не тисячі з обох боків, але навіть у такому разі окупант буде зупинений. Правда, є ще Білорусія, на території якої також розташовані бойові частини армії РФ.У самому гіршому розкладі оборона стразу на чотирьох фронтах захлинеться буквально за декілька діб, тиждень максимум. Але у такому разі Путін, Шойгу, Герасимов, Шаманів і інші автоматично перетворяться на злочинців планетарного масштабу, а Росію чекає щонайповніша ізоляція в усіх галузях і напрямах.

Дозволю собі закінчити ці рядки цитатою з пісні О.Э. «Лелеки»

«Дайте нам бути такими, якими мі є.

Дайте нам спокій від ваших щоденних атак.

Дайте нам бути такими, якими мі є

Тому, хто чує, давно вже все ясно і так…»