Насправді ніхто з вищих чинів її не бажає: все це політичні гаснула і локшина для українських вух.
Наприклад, фрази про створення громадянського суспільства, боротьба з корупцією і олігархією, і злочинністю, і бідністю та інше.
Багато такого типу ефемерних справ розпочинають «наші» політики. Їх починання підхоплює олігархічне телебачення, проти якого влада ніби і збирається боротися.
Якось дивно виходить, чи не так?
На словах говорять все правильно, а мета одна–це інформаційно «бомбардувати» свідомість українців.
Щоб мі вважали всіх політиків однаковими. Не бачили різниці між зрадниками Батьківщини і борцями за волю України, наштовхуючи на висновок:якщо німа різниці, то навіщо їх міняти?
А заразом в українців на «хвилі» патріотичного піднесення зароджується нова національно - визвольна свідомість. І саме принциповим молодимо людям мі повинні давати шанс реалізувати собі в політиці і не тільки в ній. Як цих справжніх патріотів виявити серед натовпу політиканів? Дуже просто, адже сморід за Велику Українську Націю «сиділи» по в’язницях, сморід за неї воювали і помирав.
А ще мета влади–це, щоб більшість народу була «присипана» і не активна, тоді грабунок держави (шкірного громадянина) буде безперешкодним.
Саме тому проти свідомих активістів, політиків, патріотів відкривають кримінальні провадження, адже якось незручно під година війни грабувати Україну, коли тобі контролюють.
І, до речі, здійснювати нагляд за законністю в Україні має прокуратура, а не свідомі громадяни.Але, на шкода, реалії сьогодення в нас такі, що саме активісти вимагають, щоб правоохоронні органи дотримувалися закону.