У пошуках країни "Для людей". Доповнено

Підтвердженням цьому стала моя поїздка на Батьківщину нашого Президента - поїздка на Донбас. Я думала, що, може, там зможу побачити Україну, яка, - "для людей". Але мої ілюзії зруйнувалися, як тільки я сіла до потягу "Херсон - Ясиноватая".

На вулиці стояла жарка погода, тому, як тільки я зайшла у вагон, то відчула нестачу кисню з - за того, що усі вікна були закупорені - про вентиляцію доводилося тільки мріяти.Не знаю, яким технічним умовам відповідав цей потяг. Тому під час стоянок народ виповзав на вулицю за ковтком свіжого повітря.

Люди в потягу роздягалися, наскільки їм дозволяло виховання, ганяли повітря газетками і говорили - "Жара страшна". Проте, мовчки продовжували терпіти. Тільки деякі наважилися піти до провідника і попросити відкрити вікна, оскільки самим це зробити не виходило. Але у відповідь вони почули, що відкрити вікна - означає порушити правила безпеки.

- Чого ви хочете? - запитав провідник. - Я що, не в такому ж вагоні їду? Значить, кияни тут їздять і нічого, а вам вікна відкривай? Миколаївська комісія перевіряюча їздила - і теж нічого. Що ж вам не подобається?

Провідник утішив тим, що вікна зможуть відкрити в депо, в Донецьку. Ну а як же інакше могло бути, подумала я, там - те вже точно відкриють, адже там "Україна для людей".

А до Донецька означає їдь 14 годин і помирай? Як це називається - хто доїде, той і доживе?

Відсутність нормальних умов провідник пояснив "віком" вагонів. Сліпили наш потяг, виходить, з того, що було. Ось проїхався б разок пан Янукович в такому вагоні.

Після безрезультатного спілкування з провідником найрішучіші відправилися до начальника потягу, - точніше начальникові. Але, прийшовши до начальника потягу, вона почула: "Що ви, до мене додому пришли"?.

Звичайно, себе "головна по складу" відчувала нормально - витяг працює, кватирки відкриті. Пасажири назвали її навіть "баринею в купе". А, у інших, які їхали в плацкарті, не те, що вентиляція не працювала, вікна неможливо було відкрити.

Невже не можна відремонтувати вікна і зробити вентиляцію? Пасажири адже платять гроші за проїзд.Так везіть їх як пасажирів, а не як худобу! Техработник, який все - таки трохи відкрив вікна в нашому вагоні за допомогою вилки, завірив, що кричав в рупор, що вікна треба ремонтувати. Він навіть показав книгу, в якій відмічено, що нещодавно вони були відремонтовані.

Ех, наша держава. Гроші в кишеню, а людям - дулю?

Пасажири не стали слухати пояснень чоловіка. Вони лише сказали: "Ми знаємо. Наша країна - країна дебілів".

Провідник же додав, що якби вона набридала вищестоящим розмовами про необхідний ремонт вікон, вентиляції, то давно б втратила своє місце роботи.

Ось такі ми. А хто - те навіть радив ініціативним не йти до провідника, тим більше начальникові потягу на розмову. Мовляв, навіщо тобі воно, зайві крики?

П. С. Поверталася я в Миколаїв, вгадайте, в якому вагоні? У тому ж самому - четвертому.Тільки цього разу було не жарко, а йшов дощ і дув вітер. А вікна так і були відкритими. Але тепер я цьому ніяк не раділа - захворіти не хотілося, адже закрити їх було неможливо.

Провідник був вже інша. Спершу вона запропонувала мені переміститися на місце навпроти. А коли на це місце знайшовся пасажир, то припало прочинене вікно матрацами забивати. Благо, що на верхніх полицях нікого не було. Провідник сказав, що винних в тому, що вікна такі, зараз не знайдеш, оскільки самі вагони пора б було списати. До того ж вікна повинні були відремонтувати в депо.

Е - травні. Як жодне, так інше. Мало того, що потяг на Донбас їздить раз в чотири дні, так ще і такі убиті.Пан Янукович, куди ви дивитеся? До вас на Батьківщину їздять, в "Україну - для людей", і ви так гостей приймаєте?

До того ж провідник був обурений тим, що взимку нічим топити - вугілля доводиться власними зусиллями "добувати", оскільки його ніхто не видає.

А я завжди чому - те думала, що Донбас повний цим добром. Ну де це бачено, що там його немає?

Країна "Для людей".