Про УГС ПЛ та правозахист

Попри підписання чи не укладання Угоди з ЭС, сумнівні довибори в 5-ти округах, 10. 12. 2013 ми повинні відзначити 65-річний ювілей Загальної Декларації Прав Людини, ухваленої резолюцією Генеральної Асамблеї ООН.

Серед українських захисників прав людини найщиріших вітань заслуговують асоціація УГС ПЛ, її складові частини та партнери. Українська Гельсінська спілка з прав людини (Всеукраїнська асоціація громадських організацій) була створена 01. 04. 2004та складається з 30-ти українських громадських правозахисних організацій-учасників. Виконавчим директором асоціації є відомий адвокат Аркадій Бущенко, на особистому рахунку якого більш, як 60-ть справ, виграних в Європейському Суді з прав людини. Поміж цих тридцяти організацій миколаївські правозахисники відсутні. А ось серед сусідніх херсонських громадських організацій дві належать до УГС ПЛ: Херсонський обласний фонд милосердя та здоров’я й Херсонська обласна організація Комітету виборців України. Найвідомішим донором УГС ПЛ є Європейський Союз.

Європейський Союз не забезпечує донорською допомогою українські громадські організації, які відсутні в реєстрі PADOR. Кожній зареєстрованій в системі PADOR неприбутковій організації ЄС надає реєстраційний номер. Обидві вище згадані херсонські громадські організації, як і асоціація – УГС ПЛ, зареєстровані в PADOR.

Серед громадських об’єднань Миколаївщини в системіPADOR зареєстрована лише одна організація – Миколаївський обласний комітет «Правозахисник –І». Фінансову допомогу від ЄС МОК «Правозахисник – І» ніколи не отримував і не отримує. Хоча наш комітет поки залишається єдиною правозахисною організацією в області, що виграла в Європейському Суді з прав людини три справи, в інтересах мешканців Баштанського, Вознесенського, Очаківського районів. Ми здійснювали юридичний супровід інтересів селян від суду першої інстанції (1999-2002 роки) до виконання рішень Європейського Суду з прав людини державою Україною в 2008 році.

Будь-яка миколаївська неприбуткова організація чи асоціація, яка заявляє, що напряму фінансується Європейським Союзом, вводить в оману або ЄС, або УГС ПЛ, або миколаївських споживачів правозахисних послуг. Європейський Союз фінансово підтримує виключно правозахисні проекти УГС ПЛ, як асоціації українських громадських правозахисних організацій, та тих регіональних правозахисних організацій – учасників УГС ПЛ, які зареєстровані в системі PADOR.

Нині серед миколаївських активістівNGOs (недержавних організацій), журналістів слова правозахисник чи правозахисниця стала такими часто вживаними, що виникла потреба визначитись з понятійним апаратом. Інакше завтра будь-який студент, блогер чи анонімний коментатор буде називати себе відомим правозахисником.

На загал цивілізованому людству відомі два основні шляхи захисту прав та законних інтересів людини: судовий захист та позасудові форми. До позасудового захисту належать: модерація (посередництво), безпосереднє звернення до органів державної влади чи місцевого самоврядування та інших порушників прав людини, звернення до ЗМІ, профспілкова боротьба (попередження про страйк, страйк, пікет), едвокасі (представництво інтересів). Іноді застосовуються й інші позасудові форми захисту, проте вони знаходяться поза межами українського правового поля.

Відповідно до вище наведеної класифікації місцеві діячі третього сектору використовують увесь спектр інструментів для захисту прав та законних інтересів. Власних, членів спільнот (до котрих вони належать), друзів, знайомих, представників соціально незахищених прошарків суспільства. З нагоди свята спочатку хочу згадати їх, а потім запропонувати одне організаційне рішення.

Спочатку про ветеранів: миколаївських правозахисників, котрим вже виповнилось 60-ть років. Перелічу найбільш відомі імена: Святослав Марченко, Олександр Малицький, Олена Кабашна, Віра Поштаренко, Ігор Іванніков, Володимир Піка, Володимир Сєрєбряний. Попри власний поважний вік, прямо протилежні політичні погляди, всі вони відзначаються досвідом, наполегливістю, якої не вистачає багатьом неофітам.

Наступним пластом виступає покоління тих, «кому за 50»: Юрій Юрін, Олена Подцикіна, Людмила Руденко-Кардаш.

Додаємо перспективну молодь: Максима Нєвєнчаного та Євгенію Матейчук і отримуємо 12-ть кандидатів.

Пропоную до Всесвітнього ювілейного дня прав людини – 10. 12. 2013 вище названим достойникам зібратись і обрати поміж себе двох претендентів (різних статей для гендерної рівності) на включення до громадських колегій, що заопікуються захистом прав людини. Маю на увазі численні колегії при прокурорі області, начальнику обласної міліції, голові облради, миколаївському міському голові тощо. Треба відкинути власні симпатії/антипатії 12-ти зірок миколаївського практичного правозахисту, провести організаційні збори і надати повноваження двом обраним особам. Досить вже імітувати «плідну співпрацю» громадськості та правоохоронних органів.

Перелік з 12-ти активістів не є вичерпним. Я лише висловлюю власну думку, котра аж ніяк не є істиною в останній інстанції. Додавайте тих, кого я незаслужено забув згадати. Завчасно перепрошую за забудькуватість.

І ще одна пропозиція для всіх правозахисних організацій. За бажанням кожне громадське об’єднання може щорічно перед Днем прав людини оприлюднювати короткий звіт про виконану протягом року роботу на ниві захисту прав конкретних мешканців Миколаївщини. Якщо певні особи дають згоду на публікацію їхніх імен, потрібно щороку видавати збірку миколаївських «успішних історій».