З книги рецептів миколаївської політичної кухні

Спостерігаючи за процесами виборів, довиборів, перевиборів, переголосувань, дивуюсь значній кількості миколаївців – самопроголошених політичних експертів. Щоб допомогти їм в контексті політичної освіти, як редактор газети «ВЕДО», нагадую нашу статтю «ЯЙЦЯ МИКОЛИ КРУГЛОВА – В РІЗНИХ КОШИКАХ», надруковану в № 6 видання – органу Миколаївського обласного комітету «Правозахисник – І», в серпні 2004 року.

«Хоча Центральна виборча комісія України зареєструвала 26 претендентів на посаду Президента України, реальна боротьба точиться між двома кандидатами: теперішнім прем’єр – міністром Віктором Януковичем та колишнім прем’єром Віктором Ющенком. Скласти їм сяку – таку конкуренцію можуть лише комуніст Петро Симоненко та лідер соціалістів Олександр Мороз. Позаяк явною перевагою, котра б дозволила перемогти вже в першому турі, не володіє жоден з учасників президентської гонитви, всі політичні фігури (як на загальноукраїнському рівні, так і на регіональному) намагаються визначитись – з ким вони і проти кого. Одні бізнесові акули щиро працюють на команду В. Януковича, інші не менш віддано присягнули В. Ющенкові боротись до кінця. Але найбільші мудрагелі намагаються відкладати власні яйця в різні кошики. За такої „політики”, хто б не переміг, ці „принципові та чесні” завжди залишаться і з грошима, із посадами.

Про одного з таких „яйцекладунів” – народного депутата України М. Круглова й поведемо мову. Під час попередньої президентської виборчої кампанії, обіймаючи посаду голови Миколаївської облдержадміністрації, М. Круглов мало вірив в перемогу Л. Кучми. Тому для „підстраховки” вів подвійну гру, допомагаючи, за необхідністю, виборчому штабові комуністів. Не цурався губернатор Круглов контактів й з іншими претендентами, за що Л. Кучма зняв його з посади після власного переобрання на другий строк.

Залишившись безробітним, М. Круглов намагався довести власну відданість різноманітним, часто протилежним, політико-економічним угрупованням. Колишній член КПРС Круглов повинен пам’ятати ленінський вислів про „політичних проститутів.” Зусилля чиновника першого рангу не пропали надаремне. Пана-товариша Миколу помітив головний митар країни М. Азаров. Як наслідок – Круглов отримав посади першого заступника обласної податкової адміністрації та голови обласної організації „Партії регіонів”. І сталось це саме напередодні виборів до Верховної Ради України.

Отримавши статус високопосадового регіонала, він всі ресурси скерував на просування себе, рідного в народні депутати. Відповідно, боєздатна партійна структура була створена лише на окрузі М. Круглова (Центральний, Миколаївський, Очаківський, Березанський райони). Внаслідок запеклої боротьби з київським бізнесменом В. Ксьонзенком та головою Миколаївської райдержадміністрації М. Карпенком, в березні 2002 року М. Круглова обрали до парламенту.

Досвід минулих виборчих кампаній переконав Круглова в тому, що треба бути обережнішим. Не відаючи, кого ж український народ обере власним президентом, краще „втіхаря” співробітничати з усіма. Ось і склався цікавий пасьянс з трьох яєць, що Круглов поклав в дуже різноманітні політичні кошики.

Далі уважно слідкуйте за картами чи, перепрошую, яйцями.

1. В обласному передвиборчому штабі В. Януковича провідну посаду обійняв не особисто М. Круглов (як голова обласної організації „Партії регіонів”), а його заступник – С. Майборода. М. Круглову не хочеться псувати товариські стосунки з В. Ющенком. А хто такий Майборода? Останній протягом 45-річного життя встиг попрацювати і комсомольським діячем, і українським комуністом – депутатом, і радянським більшовиком – ленінцем, і відданим соціалістом – морозівцем. Нарешті всеїдного Майбороду підібрав Круглов. Разом з соціалістом Майбородою, завдяки Круглову, штабну посаду отримали колишні комсомольські вожаки В. Пащенко, М. Машкін та просто класний хлопець П. Зібров. Як тодішні „демсоюзівці”, під час виборів 2002 року вони офіційно працювали на опонента М. Круглова - В. Ксьонзенка. Чи були ці комсомольці „засланими козачками” в штабі Ксьонзенка, не відомо, але чимось вони дуже сподобались Круглову.

2. Миколаївський обласний штаб О. Мороза очолив товариш М. Круглова (від часів губернаторського лобіювання отримання ліцензії „35 каналом - НІСТВ” та виборів 2002 року) – депутат Миколаївської обласної ради Г. Задирко. Співпраця провладної „Партії регіонів”, в особі М. Круглова, та дуже опозиційної соцпартії, в особі колишнього висуванця партії „Реформи і порядок” Г. Задирка, продовжує давати відчутний результат. Приміром, довіреною особою кандидата О. Мороза по Заводському виборчому округу став С. Литвинов, „регіонал” з трирічним стажем. Відповідно, агітація за О. Мороза стала більш активно поширюватись в Миколаївській області. Бартер чи збіг обставин? Звідки в Г. Задирка з’явились численні розповсюджувачі – для місцевих політологів це не загадка, а відгадка.

3. Перш, ніж розповісти, як М. Круглов нафарширував власними людьми й обласний штаб „Нашої України”, процитуємо фрагмент статті Н. Гурської (річної давності) „Миколаївські граблі Віктора Ющенка”, розміщеної на сайтах „Політична Україна”, „Українська правда” та в газеті „Ведо”, журналі „Новий вік” і прочитаної К. Чумаченко, керівниками його загальноукраїнського виборчого штабу.

Уміння формувати власну команду – один з головних показників, за яким виборці визначають, голосувати за цього кандидата в президенти чи ні. Розгубленість Месії, котру він демонструє протягом року, не спромігшись створити дієвий миколаївський штаб, шокує.

Написано ще в липні 2003 року: „Опісля чергових відвідин лідером „Нашої України” м. Миколаєва та проведення обласного форуму демократичних сил місцеві патріоти отримали чергового ляпасу від Віктора Андрійовича у вигляді призначення керівником регіонального штабу „НУ” О. Стратійчука. Чим 48 – річний випускник МКІ, котрий не володіє державною мовою, заслужив довіру захисника „маленьких українців”, я не знаю. Можу лише здогадуватись. Можливо, Ющенко був вражений послідовною, успішною боротьбою Стратійчука (в часи його роботи у міськвиконкомі) за надання російській мові статусу офіційної на території м. Миколаєва. А може Віктор Андрійович впевнений, що всі патріотичні сили Миколаївщини здатна об’єднати саме людина, котра неодноразово публічно заявляла про несприйняття українців за націю, що має право на власну державу. Мабуть, В. Ющенко беззастережно довіряє О. Бойкові – Бойчуку, помічнику народного депутата В. Пинзеника, який пролобіював призначення О. Стратійчука на посаду керівника блоку „Наша Україна” в Миколаївській області.

Нині О. Бойко – Бойчук, заступник Миколаївського міського голови О. Бердникова (1994 – 98 роки), мешкає в м. Києві. Звідти він сподівається керувати миколаївською кампанією В. Ющенка та „НУ”, як до сьогодні по – київськи керував обласною організацією партії „Реформи і порядок”, а навесні 2002 року – дистанційно консультував миколаївський виборчий штаб „НУ”. В часі виборчої кампанії 2002 року саме Бойко – Бойчук пролобіював призначення на посаду керівника виборчого штабу „Нашої України” в Миколаївській області О. Бердникова, котрий, як і його колишній підлеглий О. Стратійчук, не володіє державною мовою. Замість роботи „на Віктора Ющенка”, О. Бердников працював на себе – кандидата на посаду Миколаївського міського голови. Обсяг реклами Бердникова в кілька разів перевищував обсяг політичної реклами блоку „Наша Україна”. А меседжі Олександра Бердникова, адресовані виборцям, просто вражали непрофесіоналізмом.

Для прикладу зацитую розмірковування керівника миколаївського штабу „НУ” від 26. 03. 02. У власному об’ємному інтерв’ю органові Миколаївської міської ради газеті „Вечірній Миколаїв” для В. Ющенка та «НУ» О. Бердников знайшов лише 6 % газетної площі: „Те управленческие идеи, которые хочет внедрить Ющенко, правильные, а его нравственные принципы не могут не вызывать уважения. Но избиратель сам во всем разберется.»

Результати роботи штабіста Бердникова є загальновідомими. За повідомленням миколаївської рухівської газети „Український південь” від 25. 04. 02 Миколаївщина виявилась єдиною областю, де „НУ” не здолала 4 – відсотковий бар’єр. Голова Миколаївської організації НРУ констатував: „Спроба НРУ вплинути на ситуацію не знайшла підтримки у керівництва. І основна причина – це діяльність, а швидше бездіяльність штабу „Нашої України” та його керівництва, котрі практично завалили вибори в області. Помилковість рішень по формуванню штабу області визнана центральними органами. На жаль, це не змінює результату”.

Народний депутат України Л. Григорович заявила цій газеті ще конкретніше: „В миколаївської поразки „Нашої України” є конкретне ім’я – О. Бердников”. До речі, серед 5 кандидатів на посаду Миколаївського міського голови, висуванець „НУ” О. Бердников посів останнє місце. Миколаївські націонал – демократи вперше так ганебно програли, починаючи від виборів 1990 року. Місцеві рухівці – кандидати в народні депутати України ніколи не виборювали менше 4 відсотків. А кандидат до ВР України А. Іванюченко (єдиний рухівець, що обирався до районної та обласної рад) жодного разу не „збирав” менш, як 12 % електоральних голосів. Саме така кількість виборців Миколаївщини завжди готова голосувати за націонал – демократів. Стосовно обласного центру посилаюсь не тільки на результати виборів, а й на соціологічні опитування Миколаївського обласного громадського об’єднання „Ведо”, оприлюднені статтею А. Іванчука „Червоний Миколаїв вже готовий голосувати”. Цитую сайт „Політична Україна” від 14. 09. 01 та миколаївську газету „Партнер” від 23. 09. 01: „Громадська думка вивчалась шляхом телефонного опитування 400 – х мешканців м. Миколаєва протягом 06 – 09. 09. 01 за репрезентативною вибіркою. З власними політичними симпатіями вже визначились 54, 2 % виборців. На запитання „за яку політичну партію ви будете голосувати під час парламентських виборів” 25% надали перевагу КПУ. Другими за рейтингом виявились соціалісти – 5, 8%; наступними РУХ – 4, 5% та СДПУ (О) – 4, 3%.

Враховуючи появу блоків, респондентам було запропоновано визначитись з персональними симпатіями до потенційних лідерів. За будь-який список під казна-якою назвою, але на чолі з В. Ющенком, готові проголосувати 8, 2 % миколаївців. Список А. Кінаха підтримують 6, 5%, О. Мороза – 5, 5 %, В. Медведчука – 4, 3 %, Ю. Тимошенко – 3, 6%.

Одночасно з опитуванням громадян експерти “Ведо” звернулись до 10 – ти найавторитетніших миколаївських журналістів з пропозицією назвати мажоритарних переможців Миколаївської області. На думку поборників свободи слова майбутні депутати від мажоритарних округів вже призначені Адміністрацією Президента України. Тому в цих округах можна заради економії бюджетних коштів не проводити вибори.

Отже переможуть: округ 127 – Віктор Горбачов, округ 128 – Анатолій Кінах; округ 129 – Микола Круглов; округ 130 – Павло Рябікін; округ 131 – Валерій Акопян.” І соціологи з МОГО „Ведо”, і журналісти знали, про що говорять, на відміну від київських радників В. Ющенка. З поміж депутатів – мажорів „Політична Україна” не вгадала лише О. Кузьмука. Позаяк за півроку до виборів О. Кузьмук ще не збирався висуватись у 128 окрузі.

А Кінах зрештою віддав перевагу спискові „заєдистів”. Мінімальний рейтинг В. Ющенка в м. Миколаєві (визначений „Ведо”), нижче якого він не падав ніколи, підтверджується також Київським міжнародним інститутом соціології та кафедрою соціології КМА. Про це повідомляє інтернет – газета „Українська правда”, де розміщено загальноукраїнське опитування, проведене 06 – 15 червня 2003 року. За В. Ющенка – кандидата в Президенти України готові голосувати 9, 8 % респондентів. В травні 2003 року за В. Ющенка були готові голосувати 7, 8 % миколаївців.

Які ж висновки зробили Віктор Ющенко та керівництво блоку „Наша Україна” після миколаївської поразки в березні 2002 року? Жодних. З якоюсь фатальною впертістю Віктор Андрійович продовжує наступати на граблі. Як повідомлялось вище, Миколаївську організацію „НУ” очолив майор О. Стратійчук, що співпрацював з О. Бердниковим під час минулих виборів. Секретарем штабу призначено 60 – літнього Леоніда Міхєлєва, товариша О. Бердникова та О. Бойка – Бойчука. Л. Міхєлєв не володіє державною мовою та бодай початковими навичками роботи з комп’ютером. На думку штабістів, видатною чеснотою Л. Міхєлєва є кумівство з Миколою Балакірєвим – першим заступником голови Миколаївської облдержадміністрації. Менеджером штабу призначено Віктора Граматикова. Пан Граматиков вже працював в миколаївському виборчому штабі „НУ” в 2002 році під керівництвом О. Бердникова. І нарешті, четверта штатна посада (прес – секретаря) довірена Володимиру Пацюку. Володимир не відомий ані миколаївським журналістам, ані активістам політичних партій та громадських організацій, що об’єднались у „Форум демократичних сил Миколаївщини”. Відповідно, й Пацюкові невідомі обов’язки прес – секретаря. Власне форум підтвердив непрофесіоналізм миколаївського штабу „НУ”.

Протягом року в Києві ніяк не могли визначитись, що робити з миколаївським штабом, на кого ж насправді працює це зібрання. А тим часом, поки ділили між собою місця під сонцем претенденти на керівництво обласним штабом „НУ” – В. Кошкін, Л. Міхєлєв, М. Золотухін, В. Гурін, О. Стратійчук, Ю. Бірюк, надсилаючи до столиці скарги один на одного, фінансові ресурси „нашистів” опинились в руках П. Парфьонова. Пан Парфьонов – активний член штаба М. Круглова, колишній голова міського фонду комунального майна, раптом залишив усі посади і очолив обласне регіональне представництво благодійного фонду „Наша України”, через який відбувається фінансування більшості програмних заходів „ющенківців” в Миколаївській області. Відділення фонду вже зареєстровано в усіх районах Миколаївщини. А керівниками відділень призначаються або колишні, або теперішні члени Миколаївської обласної організації „Партії регіонів”. Співпраця посилюється – під час цьогорічних серпневих відвідин м. Миколаєва лідером „Нашої України” В. Ющенком відбулась зустріч останнього з М. Кругловим.