Вивчаємо досвід децентралізації та роботу місцевих громад Польщі (день – 1)

Громадянський діалог в південно-східній Україні», що здійснюється у рамках Польсько-Канадської програми підтримки демократії співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ РП та Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку Канади, група представників Миколаївської, Запорізької та Херсонської областей вирушає до Польщі.

Мандрівка починається з київського аеропорту Бориспіль.

Аеропорт у нас в Україні красивий. Модерново і чисто нібито вже у якійсь із західноєвропейських країн.

Правда враження таке, що і їсти у цьому аеропорту мають лише іноземці.

Вибір їжі та напоїв нібито досить непоганий...

Але їсти бутерброди за 115 гривень можуть собі дозволити не зовсім пересічні українці.

Миколаївська «Сандора» може гордитися, що її сік продається по 45 грн. за 500 мл, жалко, що на цій музейній виставці відсутня ще одна візитівка Миколаївщини – «Кривоозерська» вода, але її зміняє «Боржомі».

А якщо ви бажаєте привітати гостя скромним букетиком квітів – то ось у таку нескромну суму вам це обійдеться.

Візитівку Кривоозерського району все-таки побачили – значить наші тут вже побували.

У зоні за паспортним контролем теж нібито за кордоном

і ціни теж нібито вже далеко за кордоном… Чомусь на всій території аеропорту ані «Пузатої хати», ані «Челентано», «Двох гусів», «Олів’є» чи жодної іншої кафешки із нормальним асортиментом їжі та доступними цінами, які у Києві на кожному кроці. Навіть «Макдональдсу» нема. Видно, що тут вирішили, що якщо вже хтось з наших може собі дозволити виїзд за кордон та ще й літаком, то просто необхідно їх трохи обібрати. Мабуть, щоб і українці, і іноземці розуміли, що все в нас не просто так. І навіть якщо ззовні нібито Європа, то до реальної європейської економіки і нормальної ринкової конкуренції поки ще далеко…

Реалії сучасності –

більшість пасажирів не відриваються від своїх телефонів та ноутбуків.

Завдяки такій мобільній конструкції пасажири попадають прямо на борт літака

І ми разом із усіма.

Близько 1 години польоту і ми будемо у Варшаві.

Сервіс на борту літака української авіакомпанії відповідає сервісу в аеропорту. Ціни насправді «захмарні» - пакетик соку 0,2 л обійшовся у 2 євро.

Дійсно наш Бориспіль нічим не гірший за аеропорт Варшави

Але у аеропорту Варшави все-таки є заклади харчування із доступними цінами.

Знов таки реалії часу, - одразу після посадки більшість мандрівників почали шукати доступ до інтернету.

Біля самого аеропорту ми пересіли на ось такий симпатичний електропотяг.

У салоні електропотягу, що доставив нас до одного з залізничних вокзалів Варшави, зручно та просторо.

Навіть квиток можна придбати прямо у вагоні.

З Варшави до Кракова потягом 2 години 20 хвилин. Правда і в європейській Польщі бувають «проколи» - наш потяг до Кракова на 35 хв. запізнився.

Контролери одночасно виконують функцію касирів

У Краків прибули вже ввечері

Враховуючи, що курс злотого до гривні близько 7, то ціни у магазинах Кракова приблизно такі як і в наших, деякі навіть значно дешевші

Все-таки за сік в літаку я переплатив у кілька разів, навіть враховуючи європейський рівень цін у Польщі. Наприклад, у цьому магазині 1 літр коштує від 1,19 до 1,49 злотих.

Все! У готель і відпочивати. Завтра буде новий день і нові враження…