"Лебедина пісня" головного миколаївського комуніста

Напередодні чергових виборів у Верховну Раду України миколаївські комуністи толя похапцем, толі під страхом втілення в життя їх найстрашніших снів і повної заборони діяльності КПУ як політичної сили(якщо слово «сила» для них все ще застосовно) порушують усі свої ж статутні вимоги.

Так, не проводячи конференцій(пленумів) ні районних, ні обласних організацій, на яких партійці, по ідеї колегіально, повинні визначити, хто з них виявиться гідним представляти інтереси місцевих громад, ставши народним депутатом, керівництво обкому виключно на власний розсуд винесло пропозиції по кандидатах.При цьому кандидатів - мажоритарників ні по одному з округів не визначено.

Подібного за усю більш ніж піввікову історію компартії не було. Яка, право, дрібниця! Могли просто забути…

І як тут не забути? Час неспокійний. Коли уся країна бореться із зовнішнім агресором, у народного депутата України від КПУ Миколи Сергійовича Дзарданова своя битва з «зеленим змієм». Усі знайомі і сусіди Миколи Сергійовича вже звикли до, так би мовити «цікавому стану» , у якому він перебуває практично постійно. Мабуть, так він максимально близький до свого електорату, його проблем і турбот.

Це, мабуть, і послужило причиною тому, що народний обранець не голосував за життєво важливі для України закони, у тому числі і про ратифікацію угоди про асоціацію між Україною і Європейським союзом (https://news.pn/ru/politics/114157).

При збереженні подібного підходу до організації партійної роботи і підготовки до виборів компартія України дуже скоро припинить своє існування, лопнувши як мильну бульбашку, не чекаючи судового рішення про її заборону. А пісенька самого Миколи Дзарданова, мабуть, вже заспівана…