Юрко - електрик і схема покійника

Це одіозна особа, великий любитель розкоші і дорогих автомобілів, власник цілого ряду підприємств, ринків, ресторану, а також власного «Межигір'я» на березі Бугского лиману, що відгримів прямо у водоохороною зоні, земля під яке була отримана шляхом сумнівних махінацій. Про те, як Юрко - електрик з простого водія пивзаводу перетворився на містечкового олігарха, про те, як він рвався до влади і багатства, як крушив конкурентів і «пользовал» обленерго, як «мутив» з тендерними закупівлями і знущався з мешканців миколаївських гуртожитків, як водив дружбу з місцевими «наглядачами» і наповнював «общак» Партії регіонів, як вимагав гроші з міського бюджету під свої бізнес - проекти–написано немало.Ті, що бажають без зусиль можуть знайти увесь необхідний фактаж в Інтернеті. І зверніть увагу, доїв Ю.Антощенко (у вузьких кругах іменований не інакше як «Юрко - електрик» ) головним чином державну структуру, який до сьогоднішнього дня мінімум на 70% являється обленерго.

Здавалося б, що ще нового можна розповісти про нього, якщо все вже давно написано і розказано?! Та і самі николаевцы дали йому відповідну оцінку «прокатавши» на травневих виборах міського голови. Тоді Юрій Михайлович, що серйозно намірився зайняти крісло мера, з тріском програв, зайнявши лише четверте місце.

Але ні, живий курилка! І продовжує плести інтриги, вигадуючи усі нові авантюрні проекти.

Після того, як з'явилося розпорядження Кабміну №1080 - р від 07.11.14, відповідно до якого пакет акцій ПАО «Николаевоблэнерго» у розмірі 70% має бути проданий з відкритою пропозицією ціни на умовах аукціону до кінця нинішнього року, у нашого героя відкрилося друге дихання. Зрозуміло, будь-який розсудливий власник, купивши контрольний пакет акцій обленерго, тут же виставить такого «ефективного» менеджера як Юрій Антощенко за двері. Інший був би у відчаї, але тільки не Юрій Михайлович. Який–хлопець не промах! Він приступив до реалізації схеми, яка допоможе йому не просто залишитися на посаді, але ще і де - факто отримати повний контроль над величезним підприємством, по суті справи ставши його головним акціонером.

Власне, Юрко–хлопець не особливо креативний. Винахід велосипеда–не його метод. Він віддає перевагу старим, добре перевіреним схемам. І для приватизації обленерго задумав скористатися схемою, яку ще в 90, - х рр.минулого століття реалізував тодішній генеральний директор Миколаївського глиноземного заводу, нині покійний Віталій Мешин. Тоді В.Мешин створив ЗАТ «Трудовий колектив НГЗ» , у який працівників підприємства, точніше, їх приватизаційні сертифікати, заганяли в добровільно - примусовому порядку. Саме за допомогою ЗАТ «ТК НГЗ» Віталій Мешин зумів під час приватизації отримати контроль над блокуючим пакетом акцій ВАТ «НГЗ».

І ось тепер в.о. генерального директора ПАО «Николаевоблтеплоэнерго» Юрій Антощенко для приватизації у власних інтересах очолюваного ним підприємства намірився використати схему покійника В.Мешина. Він планує зареєструвати підприємство–ТОВ або ПАО з робочою назвою «Трудовий колектив «Николаевоблэнерго» , акціонерами якого стануть співробітники обленерго, а їх зараз на підприємстві близько 3 тис. чоловік.

За задумом комбінатора, кожен з працівників обленерго повинен буде внести до статутного фонду новоявленого підприємства по 50 тис. грн Таким чином, він сподівається сформувати статутний капітал у розмірі 146 млн. грн, що відповідає вартості державного пакету акцій ПАО «Николаевоблэнерго» , що виставляється на продаж. За ці гроші і мають бути куплені 70% акцій обленерго.

Причиною таких дій «Юрка - електрика» являється не лише бажання отримати повний контроль над таким ласим шматком, як обленерго, але ще і боязнь бути повністю відлученим від годівниці: термін контракту, який укладений з ним Міністерством енергетики і вугільної промисловості, збігає у кінці грудня цього року. І ні за яких обставин нові власники, напевно знайомі з «витівками» діючого керівника миколаївського обленерго, його на цій посаді не залишать.Тому він йде ва - банк і збирається зробити новим власником самого себе. Як мовиться, якщо мафію не можна перемогти, її треба очолити.

Начебто в озвученій схемі немає нічого відверто протизаконного. Але на співробітників обленерго здійснюється потужний тиск з боку керівництва з тим, що б кожен з них вніс свою долю до статутного фонду нового підприємства. А якщо грошей немає–наполегливо рекомендують брати кредити. І це незважаючи на нестабільну ситуацію в економіці! Чим потім ці кредити повертати? Це, звичайно, нашого великого електрокомбінатора, не хвилює. Його хвилює інше: приватизація. Саме заради цього на колектив обленерго здійснюється тиск: мовляв, прийде новий хазяїн з великого бізнесу усіх скоротить, уріже зарплати, ліквідує соціальні гарантії.Не хочете залишитися безе грошей і роботи? Тоді женете 50 тисяч!

Щоб за допомогою цих грошей Юра - електрик викупив підприємство у своїх інтересах.

Наш герой взагалі звик жити на широку ногу і вільно розпоряджатися грошима трудового колективу. Намагаючись перефарбуватися і скоріше забути своє «регіональне» минуле, він купує амуніцію для зони АТО, ремонтує бронетехніку, з великою помпою відправляє туди гуманітарні конвої. Але робить це не стільки за свої кровні, скільки за засоби співробітників підприємства. І доки він, зверніть увагу, ще не хазяїн, а усього лише найманий менеджер. Нескладно уявити, що буде завтра, якщо йому вдасться реалізувати свою маніпулятивну схему.

Наостанок нагадаємо, що хитромудрые маніпуляції Віталієві Мешину не допомогли. Він був вигнаний із заводу і убув в Росію.А ЗАТ «ТК НГЗ» нові власники - росіяни, ліквідовували примусовим шляхом, перереєструвавши НГЗ з акціонерного товариства в ТОВ і заплативши тисячам акціонерів «ТК НГЗ» принизливі копійчані відступні, які були в сотні разів менше реальної ціни акцій на той момент процвітаючого і отримуючого величезні прибутки гіганта кольорової металургії. Які, до речі, нові хазяї виводили в обхід податкових органів з допомогою т.з. «толлинговых» схем (роботи на давальницькій сировині).

Схеми, схеми, схеми…Простим роботягам від них–одно розорення. Причому, незалежно від того, чи схеми це покійного В.Мешина або Юрія Антощенка, що нині є здоровим. Імена різні, а результат, напевно, буде такий же, як і минулого разу.