Співаю і плачу: місце для наголосу на сімферопольському залізничному вокзалі

«Друзі, ось яка думка мені прийшла…Відколи наші сусіди, що фашиствують, розібрали рейки на Крим, cимферопольский вокзал перетворився на місто мертвих, тільки електрички не дають вокзалу зупинитися остаточно…

У зв'язку з цим пропоную тимчасово використати вокзал…прямому призначенню! Відомо, що слово «вокзал» (спочатку «фоксал» ) походить від «Воксхолл» (англ. Vauxhall)—назви парку і розважального закладу в передмісті Лондона. У XIX столітті і у нас, в Павловске, проходили музичні концерти Йоганна Штрауса! Традиція проводити концерти на вокзалах існує і сьогодні.Деякі закриті вокзали використовуються тільки для цього!

Так давайте ж проводитимемо собі на радість, ворогам на подив, концертні вечори в залах (не у дворі) нашого вокзалу!

Перший концерт можна провести в квітні, до дня звільнення кримської столиці від фашистів.» , - запропонував у себе на сторінці в Facebook соціальний оглядач у суспільно - політичній газеті «Новий Крим» Олексій Васильєв.

Ну чом би і ні? В той час, коли на Керченській переправі в черзі стоять більше 2000 машин російські банки з - за боргів забирають сонячні електростанції в Криму, а перед пропускним пунктом Чонгар встановили блокпост, якраз варто проводити концерти. У подібних випадках згадую один з улюблених анекдотів.

Батько перевіряє щоденник сина :

- Так, фізика–2…Циля, ти чуєш? Фізика–2.Так, математика–2…Циля, ти чуєш? Математика–2. Так, спів–5…Циля, ти чуєш? Він ще і співає!

Було б смішно, якби не було так сумно. І ідея хороша, якби не «сусіди, що фашиствують».