Чому цей уряд не може залишитися
16.02.2016 12:18
На камеру вони називають вимоги, при яких зможуть працювати–підвищення заробітної плати, відсутність договорняков, тиску і політичної корупції. Тобто, раніше така практика існувала, вони з цим мирилися, і тільки останнім часом стало не під силу?
Кабмін практично повним складом розповідає про свої досягнення в ефірі телеканалів і рішуче проводить перше відкрите для преси засідання уряду.
Прем'єр - міністр Арсеній Яценюк робить усе можливе і неможливе, щоб залишитися на посаді і зберегти існуючий склад уряду, незважаючи на деякі особисті конфлікти з членами своєї команди. Ще нещодавно він вимагав, наприклад, звільнення міністра енергетики Демчишина, відкрито звинувачуючи його в корупції, а зараз з готовністю визнає, що той став на шлях виправлення.
У хід йде і традиційна важка артилерія–підтримка західних партнерів. Глава уряду проводить зустрічі з послами, де розповідає про успіхи уряду і про план реформ на найближчий рік.
Головний аргумент Яценюка на таких зустрічах–його відставка приведе до колапсу: голосів за нову кандидатуру немає, а це означає дострокові перевибори, зупинку реформ на декілька місяців, припинення співпраці з Міжнародним валютним фондом. Як результат–економічна катастрофа.
Яценюку дійсно не позаздриш–він очолив Кабмін в розпал анексії Криму, а потім військової агресії на сході України. У такій ситуації складно притягати інвестиції і думати про стратегію на декілька років вперед.
Але є один істотний нюанс.
Півтора роки тому посол США в Україні Джефрі Пайетт в інтерв'ю "Українській правді" сказав: "Корупція є більшою загрозою українському майбутньому, чим російські танки".
І це головна причина, по якій і Яценюк, і члени його уряду не можуть залишатися в уряді.
Цілий рік діяльність Кабміну супроводжували корупційні скандали. Їм присвячені десятки журналістських розслідувань.
Один з найсвіжіших прикладів–історія з міністром аграрної політики України Олексієм Павленко, призначеного на посаду за квотою "Самопомочі" і вимушеного піти після відповідної вимоги партії.Але 5 лютого Павленко разом з іншими міністрами погодився відкликати заяву і продовжувати працювати на благо країни.
Павленко скільки завгодно можна називати технократом, але ось схеми на підконтрольних його відомству заходах ні чим не відрізняються від часів Віктора Януковича. Про це, приміром, говорить останнє розслідування журналістів радіо "Свобода" про загадкову компанію "Костанза", яка покупає практично увесь об'єм технічної солі на державному підприємстві Артемсоль" за пільговими цінами і реалізує її в 2-3 рази дорожче.
Учасники ринку стверджують, що компанію контролює депутат від БПП Олег Недава–близький соратник і права рука одіозного регіонала Юрія Иванющенко. Павленко від питань журналістів у буквальному розумінні втікає і вже постфактум дає доручення розібратися в ситуації.
Ви можете заперечити, що міністр може і не знати, що відбувається на підзвітному йому підприємстві.Можливо. Але практично будь-який учасник аграрного ринку за чашкою кави може розповісти про нових наглядачів аграрного міністра, з якими той знайомить директорів держпідприємств або бізнесменів галузі.
Разом з Павленко передумав звільнятися і міністр інфраструктури Андрій Пивоварский, який в грудні минулого року написав заяву про відставку і пояснив своє рішення низькими зарплатами в міністерстві.
На самій же справі команда Пивоварского програла протистояння людям досить відомого вже Ігоря Кононенко, який з минулого року через менеджмент контролює найбільшу в країні держкомпанію "Укрзалізниця". Війна між ставлеником глави АП Бориса Ложкина і іншим табором в оточенні президента йшла з літа 2015 року.
"Спочатку нам продавили призначення на в.о."Укрзалізниці" Олександра Завгороднего і Андрій погодився, а потім з'явилися і інші люди з боку президентської команди", - розповідає один із співробітників міністерства.
Напевно буде що розповісти міністрові Пивоварскому і про білборди "Пиво + Бейлис", які з'явилися в Києві влітку минулого року. Чи дійсно на його роботу впливав радник і близький друг глави Адміністрації президента Бориса Ложкина Михайло Бейлин, якого учасники ринку називали таким, що дивиться від АП за міністром? І якщо так, то яким чином? І чому він увесь час про це мовчав? Мовчав, наприклад, коли його попросили призначити Завгороднего на посаду в АП без процедури конкурсу, тому що той "хороший господарник"?
Ще один приклад–міністр енергетики і вугільної промисловості Володимир Демчишин, який міг би і далі працювати в інвесткомпанії, але вибрав нелегкий шлях чиновника.
Він взявся за справу, засукавши рукави, і намагався зменшити монопольний вплив на ринок енергетичної компанії Ахметова ДТЭК, але рік не помічав, що твориться на єдиній державною генкомпании в країні "Центрэнерго" і державних обленерго.
За службовим обов'язком Демчишин не міг не знати про скандальну компанію "Енергоятір" Дмитра Крючкова, який скуповує борги державних обленерго і що ці схеми, м'яко сказати, не зовсім законні.
Точно також Демчишин напевно знає, хто є реальним власником гонконзької фірми Arida, яка під видом південно, - африканського вугілля продає антрацит з шахт на окупованій території. Але в ефірі "1+1", відповідаючи на питання журналіста, він стверджує, що Arida–це великий міжнародний трейдер, а на питання про незаконність схем повинні відповісти правоохоронці.
Дивує бажання залишитися і ще одного технократа з уряду, який подав у відставку сім місяців тому. Мова про міністра охорони здоров'я Олександра Квиташвили. Про яке ще минулого року один високопоставлений чиновник АП говорив так: "Так, весільний генерал, тому що провалив все, що тільки можна з перших тижнів в міністерстві".
У результаті функції міністра у відомстві впродовж останнього року виконувала перший заступник Олександра Павленко. Про це вам теж розповість будь-який гравець фармацевтичного ринку.
Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков любить писати про реформу правоохоронних органів у своєму facebook, демонструючи відкритість. Але впродовж минулого року і на початку цього вийшло декілька журналістських розслідувань, які свідчать, що Аваков використовує адміністративний ресурс для особистого збагачення.
Журнал "Новий час" затверджує, що за час роботи міністром Аваков зміг повернути контроль над своїми нафтогазовими активами. Колеги з "Схем"–проекту радіо "Свобода"–буквально минулого тижня випустили сюжет з таємним відео з кабінету замміністра Сергія Чеботаря, де він домовляється про постачання рюкзаків для армії з сином міністра Олександром Аваковым.
Прем'єр - міністр Арсеній Яценюк вже не в змозі задовольнити усі апетити свого оточення. З одного боку–Микола Мартиненко відносно якого в Швейцарії, Чехії і Австрії відкриті кримінальні справи. Сьогодні вже колишньому членові парламенту приписують неформальний контроль над декількома держкомпаніями–у числі яких ОГХК, Енергоатом, ВостГОК. З іншою–олігархи Леонід Юрушев, Ігор Коломойський і Ринат Ахметов, інтереси яких Яценюк завжди враховує у своїй роботі.
Цей список можна продовжувати.
Так вийшло, що корупція сьогодні хвилює населення чи не найбільше. І це не тому, що люди звикли у війні, АТО, перемир'ю. І не тому, що вони розділяють думку американського посла, що вона небезпечніше для країни, ніж російські танки. Люди просто не розуміють, як можна продовжувати красти, коли твоя країна воює, це їх обурює.
І що ж ми бачимо? Нинішні члени уряду, які обіцяють представити план порятунку країни на найближчий рік, або покривали корупцію, або самі були задіяні в корупційних схемах.
Що і з якої причини раптом повинне змінитися в їх поведінці після звіту уряду?
Яценюку і його команді треба визнати–так, ми не впоралися з цими викликами, ми забрали у країни майже 2 роки часу і не змогли змінити правила гри.За цей час тільки один з нас вийшов і відкрито сказав про тиск з боку президентського оточення, договорняках і сірих кардиналах.
І не варто піддаватися на шантаж Арсенія Яценюка, який погрожує, що Міжнародний валютний фонд припинить допомагати Україні у разі його відставки. Якщо уряд не покриватиме корупцію, проведе чесну приватизацію, нам вже скоро не знадобляться кредити міжнародних фінансових організацій.
Україні потрібні не стільки технократи, скільки принципові люди, які спершу не мовчатимуть і не миритимуться. Це найскладніша і простіша реформа одночасно. Але діючому Кабміну вона не під силу.