Апгрейд казарми

Директори компанії "Юнікс Трейд", николаевца Сергія Сидорука - я знаю давно. Так склалося життя кожного з нас, що певний час пропрацювали депутатами разом у складі Миколаївської міської ради. А ось на ниві волонтерської діяльності зіткнулися уперше.

Життя звело знову і звело на самому початку дуже хорошого почину.

Давно і невтішно не давала спокою проблема ремонту колишньої їдальні в 73 МЦСН - будівлі за усіма параметрами потенційно чудового, відбудованого з силікатної цеглини, ще в ті давні часи, коли на місці нинішнього базування очаківських "морських котиків" була розташована льотна частина.

Пройшло більше десяти років, будівля як їдальня, давно не використовувалося і не маючи і сьогодні нормального матеріального забезпечення з боку КЭО ВМСУ поступово занепадало :зійшов у небуття дах, пришли в повну непридатність вікна, залишивши лише міцний корпус, відновити який, за наявності бажання, певного фінансового ресурсу і правильної організації давно хотілося і мріялося. Причина, для такого почину, давно хворобливо давалася взнаки - більше 400 мобілізованих військових на сьогодні продовжують жити в наметах на території ВЧ. Хто жив - той знає, тому як не старайся, а комфорту капітальної будівлі все одно не досягнеш.
Подзвонивши мені, Сергій сам ініціював зустріч.

Як виявилося, він давно і плідно проявляє себе на нелегкому терені українського волонтера, причому будучи людиною від природи скромним, він ніколи і ніде про свої успіхи не вважав потрібним писати, спокійно, розмірено і з розставлянням просто робив свою справу. Ми довго спілкувалися, багато в чому ділячись взаємним досвідом і доповнюючи один одного в оповіданнях про волонтерську діяльність кожного з нас.Для мене стало приємним "відкриттям", що введені з початком військового конфлікту на сході країни, правила на його підприємстві були ініційовані і підтримані усім колективом компанії : накопичувати і витрачати на допомогу армії певні фінансові ресурси, у формуванні яких висловив намір брати участь кожен із співробітників.

Чим не приклад, який можна і треба брати за еталон українського патріотизму?

Головним, і я упевнений, що не останнім, досягненням цієї зустрічі стала пропозиція Сергія допомогти в придбанні необхідного оцинкованого металлопрофиля для капітального ремонту даху колишньої їдальні, яку ми, недавно, сміливо замахнулися, відремонтувавши, доапгрейдить до стану повноцінної казарми, яка могла б прийняти до 130 військовослужбовок з польових наметів.

Перед святами компанія "Юнікс Трейд" сплатила рахунок на придбання оцинкованого металлопрофиля, саморезов, ковзанів і іншої фурнітури на суму, яка перевищила 98 000 грн Погодьтеся, в умовах сьогоднішнього "ефективного реформування економіки" - вчинок, на жаль, вже рідкісний і заслуговуючий справжньої поваги.

Учора усе сплачене було вдало отримане і відвантажене на транспорт 73 МЦСН.

На сьогодні у ВЧ сформована команда, визначені організаційні заходи, готується решетувальник на дах для монтажу металлопрофиля і фурнітури, проводяться підготовчі роботи. Через день - два почнуться безпосередні роботи по ремонту покрівлі майбутньої казарми.

Означає і це глобальне питання для коханого 73 МЦСН буде вирішений!

Дуже хочу подлагодарить від усіх нас Сергія Сидорука і колектив компанії "Юнікс Трейд" за таку привітну підтримку благого почину, душевний патріотизм і, в хорошому сенсі, неспокійні серця!

P.S. Поки "верстався номер".

При організаційній підтримці заступника глави Миколаївської ОГА В'ячеслава Боня, який визнав необхідним "вступити в ряди" добровільних помічників 73 МЦСН, досягнута домовленість з депутатами Миколаївської обласної ради Хасаном Гемаевым, Петром Паламарюком і главою Очаківської РГА Сергієм Самоуковым про допомогу у виготовленні і установці 44 нових металопластикових вікон, для логічного продовження апгрейда новий казарма.