Медична нісенітниця

Але в усьому цьому процесі уразило повну відсутність сенсу. Адже жоден лікар не те, що не обстежив мене, але навіть не поцікавився, чи є у мене скарги на здоров'ї. Найбільше здивував прийом у нарколога - психіатра : заплативши дві гривни в реєстратуру лікарні на Володарского, у кабінету лікаря потрапила в чергу, яка "проходила" вмить. Через дві хвилини і я вже опинилася в кабінеті. Лікаря, правда, там не було, а медсестра, яка і ставила необхідний штамп, навіть не піднявши голову, втиснула друк, розписалася і крикнула: "Наступний"!. Ну як же так? Таке враження, що якби я, не дай Бог, навіть була закінченою наркоманкою, я б так само легко отримала укладення - здорова.

Зрозуміло, хто - те може заперечити, мовляв, і черги погано і без них обурюються. Але ж довідку цю вимагають, щоб знати реальний стан мого здоров'я, а якщо все так, то який сенс ходити по усіх кабінетах? Щоб здавати на канцтовари кожному третьому лікареві?

До речі, про кабінети. Тут теж повна відсутність логіки. Приміром, процедура проходження флюорографії викликає просто масу емоцій. Спершу треба вистояти величезну чергу, щоб зробити рентген. При цьому спостерігаєш, як місцеві "поліклінічні" бабусі лаються з тими, хто хоче без черги "тільки поставити друк". Потім виявляється, що через цю блокаду доведеться прорватися і тобі, адже результат флюорографії треба поставити саме в кабінеті з величезною чергою.При усьому цьому, сам результат треба забрати в іншому кабінеті, де сидять дві молоді медсестри, одна з яких розгадує кросворд, а друга шукає в журналі прізвище і виписує на листочок результат. Ну чому не дати цим дівчаткам друк і таким чином позбавити усіх зайвих нервів?

Спасибі, хоч дільничний лікар поміряла тиск і послухала серцебиття, а на прощання побажала бути здоровою.

Ось така вона наша система медицини - медогляд для галочки. І, може, це і добре, що наказ Мінохоронздоров'я про щорічний медичний огляд для усіх українців, затверджений ще у вересні минулого року, досі не виконується.