Продам місце в Національній Поліції

Багато років тому, служачи в радянській міліції, мій батько на пожежі втратив додатковий магазин від табельного ПМ. Це була трагедія з додаванням копиці сивого волосся усім членам сім'ї. У наш час опери втрачають речі куди цікавіші. Наприклад, власну флешку з оперативною инфой. Представляю відчуття. Тільки, виходячи із загальнолюдських понять, я не публікуватиму прізвище цього горі - опера - з ким не буває. Тим більше до мене вона потрапила не випадково.

Цікаво не це. Цікаве зовсім інше: яким чином на флеш - карту рядового співробітника МВС потрапили тести для співробітників, що атестовувалися, напередодні тієї самої атестації. Ні, чутки, само собою, ходили і до цього. Але тепер у нас на руках є підтверджений факт. Для прикладу, додаю скрины з тією самою флешки.

І ось тут виникає ціла низка запитань :

- А не чи замилювання очей громадськості уся ця переатестація?

- Хто зливає інформацію і чи не задіяний в цьому обласне керівництво поліції?

- Як ми можемо довіряти подібним реформам?

- Як тепер відреагує сама комісія в цьому питанні?

Одним словом–питань більше, ніж відповідей. Що ще смішніше в цій ситуації, так це система «продажі місця в новій поліції» і як це працює. А ніяк це не працює. Лохотрон це називається. Деякі недалекі співробітники платять гроші «решалам» , які не мають реальної можливості вплинути на столичну комісію і громадських діячів, а потім по факту або повертають гроші із словами: «зробив, все що зміг, вибач, бла бла бла» , або «ось бачиш, я все вирішив» - але в цьому випадку співробітник реально сам пройшов атестацію, але даремно заплатив.

Не менш сумно йде справа і з багатьма що подали анкети в члени комісії «громадськими діячами» , які, насправді–підставні «решалы» від обласного керівництва МВС. Вони вирішили, що з ними співбесіда носить теж формальний характер. Наївні…

Загалом і в цілому, друзі мої, вихід з ситуації є. Тепер кияни повинні перетасувати відповіді на тести. Це раз. І громадськість міста повинна вивернутися на виворіт, але надати реальних і гідних претендентів на роль членів комісії. Це два. Тим більше голосу громадського діяча–вирішальний, якщо хто не в курсі. Я вас закликаю прийняти негайну участь в процесі, якщо ви не хочете далі спостерігати, охаючи, яка у нас убога міліція.

Пам'ятаю, коли у черговий раз пограбували наш заклад і винесли устаткування, давши сторожеві по голові, опер Заводського РО, деякий Іван Іванович–відома особа у вузьких кругах, не вимикаючи телевізор і лузаючи насіння у себе в кабінеті, відповів нам: Де я вам у великому місті знайду вашу крадену техніку? А ми знайшли. Ось вам просте меркантильне пояснення, звідки береться така ненависть у таких як я до «такій міліції». І таких прикладів в моїй біографії досить.

P.S. Найсумніше в усьому цьому навіть не те, що ці тести є у співробітників, які готуються до атестації, а в їх підході до самого цього процесу. Якщо відношення тестованих не зміниться і вони продовжуватимуть сприймати це, як чергову галочку у своїй мі/поліцейській "кар'єрі" те нічого і в нашій країні не зміниться. Але ж у нас усіх мета - змінити країну, побудувати справедливе суспільство.Чи не так?

Нагадую, де заповнити анкету ПОСИЛАННЯ. Зустрінемося на комісії, хлопчики і дівчатка.

17,02,16 Плетенчук Д.В. #pletenchukclub