Чи здатна Самопоміч на самопоміч?

Хоча я й не слідкував уважно саме за цією політсилою, її роботою в Києві та в нашому місті, але вважав, що миколаївська Самопоміч–те інші люди. Тому пішов на партійний сайт подивитись, хто представляє її в нашому місті чи області. Регіональної організацій не знайшов, натомість ініціативні групи–три. Але для того, щоб зрозуміти, що це за статус такий для місцевих активістів, потрібен статут. А його на сайті німа. Як і програми. Замість того історія кооперативного руху (без чіткого уточнення різниці між християнським та соціалістичним кооперативом)–те більша частина тексту. Далі пари абзаців про ті, як Самопоміч потрапила у парламент. Тут же і фракція:

Чомусь я Насіння - Костянтина рахував якось підсвідомо по лінії Ляшка, а тут побачив його поруч з симпатичною і такою прогресивною Ганною Гопко. На якові, чого там приховувати, з годині Реанімаційного пакету реформ багато хто сподівався. Може і сьогодні ще сподівається як на молодого і енергійного, нового у всіх відношеннях політика. Якось неприємно було побачити ту фотографічну близькість. І здивувало, між іншим, що Ганна відповідає за міжнародні справи, а не за охорону здоров'я. Вона ж досягла великих успіхів саме у боротьбі з курінням, правда? Чи вистачить їй досвіду й знань в міжнародній галузі? За освітою вона піарник, як я не помиляюсь.Ну, мала контакти з міжнародними організаціями, що дають гранти, але чи цього достатньо для керування процесом визначення міжнародного курсу держави? Знаєте, інколи молоду людину більш досвідчені і підкилимно орієнтовані товариши ставлять на посаду, щоб скористатись її недостатнім досвідом, відсутністю власної вмотивованої і добрі аргументованої позиції.

Втім, то так, побіжні враження. І не належні, сказати прямо, до кілка моїх професійних інтересів як консультанта з організаційно - інформаційних питань. А від статут, програма–це вже добрі мені відомі речі і я просто не можу зрозуміти, як партія без них обходитися? Чи те взагалі не партія? Але ж вона в парламенті, голосами виборця, як це не партія? Ну тоді дуже оригінальна.

Партійна програма

Отже, програми німа, а замість неї маємо Пріоритети (див. http://samopomich.ua/priorities/ ). Виглядають смороду так:

І економіка на останньому місті–те такий пріоритет? А що ж там всередині? Процитуємо, воно того варте :

Економіка

Наступний рік має статі роком відчутного розвитку малого і середнього бізнесу. Ми будемо працювати над тим, аби створити такі умови, щоб люди нарешті могли реалізувати свої ідеї у бізнесі та спокійно працювати. Щоб смороду не боялися податківців та інших перевірок.

Україні потрібен потужний середній клас.

Окрім цього, година олігархів пройшов. Сморід у свій годину за копійки викупили активи, які булі напрацьовані нашими попередніми поколіннями, а тепер на цьому заробляють мільйони. Година за це платити. Сморід мають сплачувати податки в Україні, а не виводити гроші закордон і купувати маєтки там.

Година відновити справедливість.

Щоправда, наполегливий і підготовлений користувач може за допомоги старого доброго Гугля знайти таки щось подібне до партійної програми. На посиланні http://samopomich.ua/documents/program/ (доступ з сайту відключений). Але те програма до виборів, а не програма партії. Тобто, рекламний текст, листівка. Можна і завантажити. Чотири аркуші закликів чи гасел. Обіцянки. І це вже моя професійна компетенція, бо планування–те завжди і всюди найперша підвалина успішної роботи. Чи неуспішної. Чи взагалі чогось іншого, але не роботи.

Як ви хочете картоплі, то беретеся до лопати й копаєте ямки. Як винограду, то вам потрібні мотузки і ними треба підв’язати лозу. А як ви сіли на крамничку біля під'їзду і розповідаєте сусідам про ті, що харчування трудящих має бути збалансованим по вітамінах і енергетиці, а недолуга влада цього нам не забезпечила, то у вас не буде ані картоплі, ані винограду.

Партія без програми–те не партія.Те піарний проект (знов згадалась базова освіта пані Ганни). Зовні привабливий–хто ж проти того, щоб їжа була збалансована у всіх можливих аспектах–але без жодного практичного результату. Бо німа програми, плану конкретної роботи. Втім, піарний результат у вигляді високого рейтингу партії поки що є. У чому різниця мі побачимо за деякий годину. Але є великі побоювання, що підібравши сьогодні ті, що занапастили інші партії, Самопоміч того політичного капіталу не втримає. Через неувагу до організаційної складової партійної роботи.

Статут

Взявши порцію неприємних вражень від того, що пропонується замість програми, маємо сказати і про статут. Він, звісно, є, бо партія належним чином зареєстрована. Але його прочитати не можна, бо його таке саме, як і програми, німа на сайті. І тут вже навіть Гугль не допомагає. Це ж як може бути? Адже саме статут закладає підвалини кадрової роботи.Всі ж знають, що кадри вирішують все. Від і маємо кадри, що підбираються у відповідності до відсутнього статуту. Його ж не випадково німа на сайті. Виходить, що кадрова робота як така не передбачена піарною партійною концепцією–тільки так і можна подумати. А може нічого страшного? Заразом подивимось на деякі наслідки, що виявляються у практичній роботі на містах.

Первинна організація

Зрозуміло, що мені це зручніше зробити на прикладі миколаївської ситуації. Її можна побачити тут: https://www.facebook.com/groups/151188738385189/?fref=ts Але ще і тут: https://www.facebook.com/groups/mykolpolit/permalink/929692233757049/ Так, відкрита спільнота не така відкрита, як це може видаватись. І це велика помилка місцевих активістів. Чи позиція партії? Кого запитати? Втім, можна вже щось констатувати стосовно первинної чи місцевої організації: занедбане це питання. Або взагалі не ставилося як таке в процесі партійного будівництва.

Згідно з усіма канонами всіх без виключення статутів, які я бачив, людей в партію приймають в первинних осередках. І прийняти кандидата можуть тільки ті люди, поруч з якими він працює, живе, розмовляє про існуючи проблеми, робить якісь вчинки, взагалі є зрозумілим і доступним для нормального сприйняття. А відтак і оцінки стосовно того, чи він може бути членом організації, якові саме роботові можна йому доручати, чого від нього можна чекати. Так, партійні органи контролюють, цікавляться тим, кого там приймають, але перший крок, перше слово саме за первинною організацією. Це абсолютне правило побудови ефективної організації.

Згадаємо тут Семена - Костянтина. Хто прийняв його в партію? Хто приймає в партію тихий миколаївських активістів, що будуть представляти її на осінніх виборах? За відсутності під руками статуту зробимо припущення : дехто або, як кому більше до вподоби, такий собі пан Ніхто.Від він і відповість за тією внесок, який ті кадри роблять сьогодні і зроблять завтра в успіх цієї партії. Чи неуспіх, розвал і зникнення, яких мі бачили вже набагато більше, ніж хотілося б. Бо стабільність партій, їх відповідальність за досягнуті результати і зроблені помилки–те стабільність держави. А постійне їх мерехтіння перед очима виборця–те перший крок до всього того безладу, що мі маємо сьогодні на всіх рівнях управління. Позбавленого постійного і ефективного партійного контролю.

Хто подбає про виборця?

Я не є передставником конкуруючої політичної сили, яка раде підхопить загублений Самопоміччю електорат. Я є виборцем, який зацікавлений в тому, щоб у нас булі нормальні, ефективні й потужні партії.Чомусь я не бачу зацікавленості в цьому ані серед наших політиків (це, мабуть, зрозуміло), ані журналістів, ані–що найдивовижніше–серед фахівців, інтелектуалів гуманітарного профілю, що формують суспільну думання. До прикладу - Несторівська група (див. https://www.facebook.com/TheNestorGroup?fref=ts ), Група 1 грудня (див. https://www.facebook.com/1grudnya?fref=ts ). Ніхто не волає про ті, що країна конче потребує побудови нормальної партійної системи, що складалась би з християнсько - демократичної, ліберальної та соціалістичної партій як основи і ще кількох дрібніших для повноцінної репрезентації існуючого політичного спектру. Але всі ці партії з точки зору організаційної не можуть існувати без програм, статутів, первинних осередків, науково - аналітичних центрів і, найголовніше, членів, рядових членів, на яких все та конструкція і має триматися як на єдино можливій основі для потужної політичної сили.

Самопомочі потрібне суттєве переосмислення свого ставлення до організаційних питань. Щоправда, не їй одній. Але треба сподіватись, що Самопоміч здатна собі давати раду сама–якщо гідна назви.

---

У процесі підготовки тексту вдалося знайти розуміння і підтримку у питаннях завдань партійного будівництва у декількох колег, яких можна побачити тут: http://partocrat.blogspot.com