Сьогодні ми прощалися з героїчно загиблим бійцем 30 - й бригади–Квашой Олексієм Дмитровичем. Він загинув при спробі врятувати пораненого мінометним обстрілом товариша, затягуючи його в окоп. Вчинив Вчинок. Але навіть не це виділяє його. Важливе те, ким була ця людина. Загинула не просто хороша людина і герой, загинув поет і автор дитячої книги, що займався патріотичним вихованням дітей. Сталося це 7 - го липня в районі пгт Луганське Артемівського району Донецької області, недалеко від нещасливого Дебальцево. Майже рік прослужив Олексій. Усвідомлювати той факт, що знову і знову, як завжди в історії нашої країни, ми втрачаємо колір нації на фронтах і в окопах–жахливо. Ми повинні платити кров'ю героїв, нашим генофондом, розмінюючи його на путінський непотріб.Спілкуючись з друзями Олексія, я не міг не помітити, як тепло про нього відзивалися ті, хто були з ним знайомі. Олексій жив для людей і робив все від нього залежне, що б зробити цей світ краще. От як про нього відізвався його видавець–Павло Шамрай :
Липень 2015г.Мені повідомили жахливі вісті. У зоні АТО, надаючи допомогу пораненим загинув Олексій Кваша.
Автор віршів для дітей, Олексій Дмитрович Кваша видав свою першу книгу в нашому видавництві і за час спільної роботи над виданням, можна сказати, ми стали друзями.
З архіву видавництва. «Сторінки збірки віршів для дітей «Прекрасні тварини нашої країни» ,виданогоу 2014року,оформленімалюнками автора».
Альоша, як звали його батьки, і як він сам представлявся–особа неординарна. Одним словом про Олексія–ДОБРОТА.Він, усім своїм серцем бажав людям добро і ніс його людям.
Загинув, в це не хочеться вірити! Неначе тільки учора…
З архіву видавництва. Січень 2015г. «У видавництво зайшов один з дитячих авторів Кваша Олексій. Він став військовим і зараз в короткостроковій відпустці.
Бачачи його у формі, я подумав, що було б непогано йому зустрітися з читачами (дітьми).
Враховуючи, що часу, до його від'їзду мало, організував експромтом йому зустріну з дітьми в п'ятницю 10ч.30мин. 30.01.2015г. вул. Спаська, 66) в обласній бібліотеці для дітей ім. Лягина. В цей час вони проведуть свій плановий захід по іншому авторові і будуть запрошені школярі».http://shamray.com.ua/news/events/174-aleksey-kvasha
Була зустріч з дітьми в обласній бібліотеці для дітей ім. Лягина. Після зустрічі Олексія з дітьми, мені дзвонила директор бібліотеки, дякувала. Сказала, що дітям дуже сподобалося.Инга Савицкая навіть організувала бесіду з Олексієм на миколаївському телебаченні.
Загинув, цього не повинно було статися! Олексій мав бути вже демобілізований. У нього був поганий зір. Він переживав за людей, говорив: «Я як водій, відповідаю за людей, і за тих, кого транспортую, і за тих, хто на дорозі–а далі за п'ять метрів не бачу…»
Загинув. Писав нову книгу. Останні слова, які я чув від Олексія : «Я ось зібрав вже половину суми на друк книги, поки служив, хочу витратити їх на книгу…Для людей».
Як автор, він встиг видати свою працю в 500 - та екземплярах, які зберігаються у матері загиблого. Поховали героя в рідному селі Гурьевка. Олексію було 38 років. Такий результат нав'язаною нам «братським народом» війни. Після цього розумієш, що твої діти і онуки ненавидітимуть росіян. Розумієш, що сам все для цього зробиш.Що б їх, від природи довірливі українські душі, не підвела історична пам'ять, і вони завжди пам'ятали, хто такі північні сусіди, що безсовісно, назвалися братами.
P.S. Що відмітно, ми вчилися в одній школі - №18. І носить ця школа до цього дня ім'я Котовского Г.И.–насильника і вбивці, який, як і його послідовники в россии сьогоднішньою, був душогубом. І спасибі активістам, які бюст цьому діячеві, все - таки по - тихому розмолотили не так давно кувалдою, адже директор школи–депутат регіонал Колечко Н.К. сама б ніколи цього не зробила, це ж не тир розпродати на камінь і не територію школи - на це часу не вистачило. Так, може, пора давати школам імена справжніх героїв?
12/07/15 Плетенчук Д.В. #pletenchukclub